Логістика - Банько В.Г. - 4.3. Сучасне обладнання для заповнення мішків та вивантаження продукції з них

Плодоовочева продукція доставляється споживачам переважно в мішковій, сітчастій, дерев'яній чи картонній тарі одноразового чи багаторазового використання. Сфера послуг при цьому несе також значні витрати на тару, пов'язані з її псуванням, збором, збереженням і відвантаженням на тароремонтні пункти.

Для тари одноразового користування, не підлягаючій ремонту, витрати визначаються за формулою:

Вартість одиниці тари визначається по прейскуранту і цінникам у залежності від її характеру і роду вантажу, для транспортування якого

Вартість ремонтів багато обертової тари встановлюється шляхом обстеження окремих підприємств.

Додаткові витрати, пов'язані зі збором, збереженням, переміщенням, здачею й іншими роботами з порожньою тарою, є обов'язковою умовою обліку вартості цих робіт при розробці нових найбільш раціональних логістичних систем визначаються у кожному конкретному випадку на підприємствах постачальника і споживача.

Проблема зниження витрат на тару постійно знаходиться в центрі уваги всіх галузей народного господарства, що використовують її для упакування і транспортування своєї продукції.

Для визначення загальних витрат на тару й упакування, як указувалося вище, варто враховувати не тільки вартість ящиків, оскільки промислові і торгові підприємства несуть ще і додаткові витрати на їх переміщення, обтягування сталевою стрічкою, навантажувально-розвантажувальні і допоміжні роботи, ці витрати мають місце при кожнім циклі.

На підставі сформованої практики використання тари для плодоовочевої продукції і даних експериментальних перевезень УкрНДІТГХ встановлено, що середня оборотність дерев'яних ящиків складає 4, а картонних — 1,7 оборотів. Середня вартість ремонту складає 2,58 коп. дерев'яного і 1,0 коп. картонного ящика на один оберт.

Витрати на тару й упакування визначені, виходячи з прейскурантної вартості тари, вартості її ремонтів, кількості обертів, терміну служби і т.д.

У ході досліджень була детально вивчена технологія упакування (затарювання) плодоовочевої продукції, що дозволило встановити також обсяг витрат по додаткових операціях, що несуть підприємства постачальників і споживачів у залежності від способів транспортування.

Відповідно до розрахунків, вартість додаткових витрат склала 4,61 грн. при транспортуванні 1т нетто картоплі, 5,79 грн. — моркви, 3,61 — капусти і 6,79 грн. — плодоовочевих консервів. Додаткові витрати, пов'язані з перевезенням 1т консервів у картонних ящиках, склали 2,49 грн., а в пакет-піддонах, без ящиків — 3,32 грн.

Крім того, значну частку витрат при різних способах транспортування консервів складають пакувальні матеріали, розрахунок яких зазначений у табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Витрати на пакувальні матеріали при різноманітних способах транспортування консервів

Примітки:

1. Розрахунок зроблено на банки розфасовки 83-1 (0,5л)

2. В 1т нетто міститься 2000 банок розфасовки 83-1

3. На один пакет-піддон (600 банок) витрачається 7,2 м2 листового гофрованого картону вартістю 1,53 грн., на 1т нетто — 5,05 грн. (з розрахунку вартості 1000 м2 гофрокартону — 212 грн.).

Дані, приведені у таблиці 4.1, свідчать про значні (у 4 рази у порівнянні з упакуванням у ящики) знижені витрати на пакувальні матеріали при транспортуванні консервів у пакет-піддонах.

На основі вітчизняного та закордонного досвіду транспортування плодоовочевої продукції від виробників до споживачів різними способами автором складено 20 найбільш широко розповсюджених транспортно-логістичних варіантів, 10 із яких уявляють собою процес доставки картоплі і деяких видів свіжих овочів, а 10 — плодоовочевих консервів в ящиках без використання піддонів, у ящиках на піддонах, в пакет-піддонах (без ящиків) та в універсальних залізничних контейнерах.

Для зручності проведення аналізу товароруху і виключення повторів назв транспортно-логістичних варіантів кожний з них зашифровується трьома цифрами. Перша цифра — означає порядковий номер варіанту від 1 до 20. Друга — різновид овочевої продукції позначена цифрами від 1 до 4 (1 — картопля, 2 — капуста, 3 — морква, 4 — плодоовочеві консерви). Третя — спосіб транспортування, в тому числі: 1 — без використання контейнерів і піддонів, 2 — з частковим їх використанням, 3 — з використанням контейнерів і піддонів в наскрізному товарорусі.

Розраховуючи дані основних і додаткових витрат, можна визначити загальні витрати на багато обертові ящики і пакет-піддони по варіантах, де приведена вартість ящиків на 1т нетто продукції в залежності від числа обертів і вартості ремонтів за повний термін їхньої служби (табл. 4,2).

Таблиця 4.2. Результати розрахунків основних і додаткових витрат на тару і упаковку при різних логістичних варіантах доставки плодоовочевої продукції від постачальника до споживача

Примітки:

1. Вага фасованої картоплі в одній сітці 3 кг, її вартість — 0,02 грн.

2. Питома вага дерев'яних і картонних ящиків у загальному обсязі консервної продукції визначений по фактичним даним консервних підприємств (64% і 36% відповідно).

3. При транспортуванні консервів в універсальних залізничних контейнерах (варіант 14.4.2.) використовуються тільки картонні ящики.

Як показують дані таблиці 4.2, застосовані види тари при транспортуванні плодоовочевої продукції різними способами впливають на величину витрат. Так, застосування сітки для фасовки картоплі створює подорожчання логістичних варіантів на 6,67 грн./т, а дерев'яних ящиків на 18,11 грн./т по картоплі і близько 20 грн./т по овочах. Хоча навальний спосіб транспортування не вимагає цих витрат, але він пов'язаний з низькою якістю обслуговування покупців. Однак автор вважає, що для визначення ефективності того чи іншого варіанту це подорожчання варто розглядати разом з іншими елементами витрат у процесі товароруху, що будуть приводитися нижче.

Найбільші витрати на тару й упакування по варіантам приходять на плодово-овочеві консерви. Скорочення їх багато в чому залежить від способу упакування і транспортної тари. Так, наприклад, застосування картонних ящиків (варіант 14.4.2.) дозволяє скоротити витрати на транспортування 1т нетто продукції в 1,4 рази, а пакет-піддонів майже в 6 разів (варіанти 15.4.3. і 16.4.3.) у порівнянні з дерев'яними ящиками (варіанти 11.4.1. і 13.4.2.).

Важливим показником, що характеризує народногосподарську ефективність логістичних варіантів, що рекомендується, є економія лісу і металу.

Так, витрати деревини і металу на пакети-піддони в середньому скорочуються в 2.7 рази у порівнянні з дерев'яними і картонними ящиками, що дозволяє заощадити 0.273 м3 пиломатеріалів і 4,81 кг металу на кожній тонні консервної продукції.

Слід зазначити, що розмір економії матеріалів може бути збільшений, оскільки розрахунок складений, виходячи з разового використання обичайок і сталевої стрічки, питома вага яких складає 87% і 97% у загальній витраті картону і металу відповідно. Цей резерв економії, на думку автора, може бути використаний на практиці.

Експериментальна перевірка показала, що при дбайливому й акуратному ставленні, згадані вироби можуть використовуватися неодноразово.

На підставі приведених даних можна зробити висновок, що спосіб транспортування консервів у пакет-піддонах економічно вигідний для народного господарства країни, а також у туристському комплексі, оскільки дозволяє різко знизити матеріальні і трудові витрати.

4.3. Сучасне обладнання для заповнення мішків та вивантаження продукції з них

Обладнання для заповнення мішків різноманітною продукцією яке використовується багатьма країнами світу, складається з дозувальних, пакувальних контрольних машин та установок, а також автоматизованих систем, створених на їх основі. Поміж того, за кордоном випускається цілий ряд обладнань та пристроїв для заповнення мішків, яке виготовляється у ФРН. Великобританії та інших країнах, є високий рівень механізації всіх проміжних операцій при суворому дотриманні вимог по охороні навколишнього середовища. Почато виробництво нових видів машин, які забезпечують практично повну охорону оператора під запилення при упакуванні пилоподібних або пилостворюючих продуктів, як в каналі так і при відкритті мішків.

Фірма "Стирофлоу ю Кей" (Великобританія) розробила установку для заповнення мішків місткістю до 50 кг. продуктивність установки досягає 180 мішків за годину. Із зменшення місткості мішків продуктивність установки зростає. Модульна конструкція установки дозволяє поєднати 4 установки у єдиний блок, яким керує один оператор. Використовуються різні рівні модифікації установки для заповнення як клапанних мішків, так і відкритих.

Фірма "Хавир і Векер" виробляє дозувальну установку марки "Хавир Фото Пакер", яка призначена для затарювання сипких матеріалів у клапанні мішки. Продуктивність установки становить 400 мішків за годину.

Установка діаметром 220 мм має 12 завантажувальних штуцерів з укріпленими на них колесами. На лопатних колесах містяться пристрої для дозування сипких вантажів. Ці пристрої підвладні великим механічним навантаженням, наслідком чого є їх швидке зношення. Зміна пристроїв для дозування виготовляється вручну без великих витрат часу.

Установка поєднана з електронною системою зважування. На стрічковому конвеєрі, розміщеним серед дозувальної установки, змонтовані контрольні ваги з дисплеєм. Кожний затарений мішок зважується, на дисплеї з'являється напис в якому вказаний ступінь заповнення мішка "на багато менше норми", "менше норми". Крім дисплею, значне відхилення від норми при затарюванні відзначається звуковим сигналом. На дисплеї вказується номер штуцеру який затарив мішок. При показниках дисплею "на багато більше (менше) норми стрічковий конвеєр зупиняється і мішок здіймається з конвеєру.

Подібна система зважування виключає необхідність забезпечення кожного штуцеру вагами.

Фірма "АВ Бергн" (Швеція) розробила установку типу А-400, призначену для розвантажень продукції з мішків. Установка має прийомний бункер, в який вилочним навантажувачем полягають завантажені піддони з мішками. Затарені мішки надходять у потужний шнековий метатель, який розкриває мішки та подає їх на обертаючий барабан, де відбувається остаточне звільнення транспортуючих матеріалів. Розрізані мішки подаються до автоматичного пресу для упакування у тюки. Установка може розтарювати мішки різних розмірів, вироблених з паперу, поліетилену або джуту, середня продуктивність установки — 20 т/год.