Логістика - Банько В.Г. - 12.1. Проблеми механізації праці в туристських комплексах у сучасних умовах

12.1. Проблеми механізації праці в туристських комплексах у сучасних умовах

У сучасних умовах Кабінет Міністрів України ставить задачу по розвитку механізації праці у сфері послуг інтенсивним шляхом. Щоб успішно вирішувати поставлену задачу, необхідно постійно підвищувати ефективність роботи в магазинах і складах туристського комплексу на основі впровадження прогресивної технології і передової техніки, раціональної організації праці і керування процесами доведення товарів від місць виробництва в сферу споживання.

Науково-технічний прогрес у магазинах і складах туристських комплексів варто розглядати як комплекс питань удосконалення логістичного процесу, що охоплює всі стадії руху товару від виробництва до споживача через ланки оптової і роздрібної торгівлі, упровадження комплексної механізації й автоматизації праці на основі застосування сучасного устаткування і машин. У сучасних умовах у числі найважливіших напрямків технічного прогресу особливе місце приділяється механізації праці.

Незважаючи на ріст в останні роки технічного оснащення туристичних комплексів воно і тепер як у якісному, так і в кількісному відношенні не відповідає висунутим перед галуззю задачам. От чому в перспективі буде значно збільшений обсяг виробництва технологічного устаткування, підвищений його технічний рівень.

Підвищення якості обслуговування туристів пред'являє усе більш високі вимоги до оснащення туристських комплексів сучасним технологічним устаткуванням, різними машинами, апаратами, механізмами. Щорічно збільшуються капітальні вкладення, що направляються на впровадження техніки в туристські комплекси. Однак рівень механізації праці тривалий час залишається ще низьким (у середньому близько 10 %).

Відбувається не тільки комплексний ріст технологічного устаткування, але якісне його удосконалювання. Однак, при експлуатації зазначеного устаткування мають місце серйозні недоліки. Зокрема, устаткування тривалий час не діє або його встановлюють на ділянках де немає достатнього обсягу робіт.

Наприклад, електронні ваги на робочому місці продавця. Коефіцієнт завантаження складає 0,2-0,3. Тоді й окупність ваг буде лише через 8-9 років, тобто майже в 1,5 рази перевищує нормативні строки окупності.

Особливо трудомістким є процес розвантаження товарів у мішковій і ящиковій тарі, овочів незатарених у контейнери, будматеріалів тощо. У середньому за зміну продавець переміщає 1,5 — 1,8 т вантажів, а робітник магазину — до 5 т і більш. Більшість цих операцій виконується вручну.

При будівництві магазинів недостатньо погоджуються питання розміщення устаткування й особливості технології продажу товарів. Підйомно-транспортні засоби, призначені для переміщення прибуваючих товарів у підсобні приміщення, часто вилучені від місця розвантаження і відокремлення на 20-30 м. У більшості випадків не передбачаються засоби механізації для переміщення товарів від підйомників до місця збереження, а потім у торговельну залу. Як правило, велика кількість устаткування розміщується в торговельній залі, що знижує його корисну площу, створює шум і т.д. В умовах низького рівня механізації навантажувально-розвантажувальних робіт виникає необхідність у створенні для магазинів піднімальних площадок для підйому і спуску стандартних піддонів, контейнерів висотою підйому до 3,5 м і вантажопідйомністю 500 кг, легких пересувних естакад, малогабаритних пересувних контейнерів і транспортерів, електрифікованого над підлогового транспорту і механічних (гідравлічних) візків з низьким підйомом вил.

В даний час у туристському комплексі відбувається послідовний процес укрупнення магазинів, розвиток роздрібної мережі. Це дозволяє за рахунок поліпшення структури устаткування більш широко представити асортимент товарів, прискорити їхню реалізацію і поліпшити обслуговування туристів.

У великих торговельних підприємствах туристського комплексу почали впроваджуватися комплекси устаткування для автоматизації і механізації окремих логістичних процесів і операцій. Проте рівень забезпеченості магазинів устаткуванням ще істотно нижче нормативного. Найбільше низький рівень забезпеченості прогресивними його видами: електронними вагами і контрольно-касовими машинами, торговельними автоматами, підйомно-транспортним устаткуванням. Більш 80% робітників на торговельних підприємствах туристського комплексу зайняті ручною працею.

Існуюча технологія доставки товарів від постачальників до споживачів вимагає велику кількість різних видів тари, витрати на яку по окремих видах товарів складає 20 — 30 грн. на 1 т вантажу.

Застосовувана тара для перевезення товарів надзвичайно різноманітна по формам і розмірам, тому для широкої механізації навантажувально-розвантажувальних робіт необхідно створити уніфіковану і полегшену тару по кожній групі товарів або тару-устаткування; а також пакет на піддоні, що докорінно змінює логістичний процес. їхнє впровадження сприяє зниженню втрат товару, дає можливість у 4 — 5 разів підвищити продуктивність праці на навантажувально-розвантажувальних роботах 1,5 рази знизити собівартість цих операцій, різко скоротити витрати на тароупаковочні матеріали. Крім того, їхня установка в торговельних залах у лінії виключає необхідність ручного викладення товарів у магазинах.

Одним з найбільш трудомістких операцій логістичного процесу є підготовка товарів до продажу. У загальних трудових витратах, пов'язаних із процесом просування продукції від виробництва до споживача, втрати праці по фасуванню й упакуванню товарів займають 8 — 10 %. Проблема попереднього фасування є особливо гострою в зв'язку з масовим переходом магазинів на самообслуговування. Здійснення попереднього фасування продукції підвищує ефективність праці, збільшує пропускну здатність магазинів, знижує витрати часу туристів на придбання товарів. Поряд з цим зменшуються витрати часу працівників торговельної зали на обслуговування туристів.

У магазинах самообслуговування, де в основному реалізуються фасовані товари, час покупців на придбання товарів скорочується на 30 — 40 %. При продажі фасованих товарів підвищується продуктивність праці торговельних працівників на 20 — 25 %, збільшується пропускна здатність магазинів, зменшується потреба в продавцях, торговельних площах і пакувальних матеріалах, знижуються втрати продуктів за рахунок різкого скорочення, а по деяких товарах — ліквідації природного збитку. Від виробництва і продажу товарів виграють не тільки торговельні підприємства туристського комплексу, але і народне господарство в цілому. Це досягається в результаті того, що економія одержувана в туристському комплексі, на 20 — 40 % вище витрат на фасування товарів у промислових умовах. Тому розміщення фасувального устаткування в магазинах туристського комплексу, що донедавна мало місце, постійно переноситься в оптову торгівлю або ж у проміжні ланки між оптом і роздробом.

Така обставина викликана тим, що в найближчі роки промисловість не зможе цілком забезпечити туристські комплекси фасованими товарами.

Основне рішення цієї задачі вимагає найшвидшого випуску й освоєння високопродуктивних автоматизованих ліній, постачання туристському комплексу необхідної кількості спеціальних машин, пакеторобних автоматів у комплексі з бабінорізальними машинами, а також різних матеріалів (харчового паперу для виготовлення пакетів, шпагатів, тари).

Інтенсивне зростання товарообігу вимагає випереджальних темпів упровадження механізації й автоматизації трудомістких процесів, раціональної організації праці, упровадження прогресивної технології наскрізного транспортування товарів народного споживання в контейнерах або на піддонах від постачальників до споживачів, що має особливо важливе значення в умовах напруженості трудових ресурсів. Рішення цих і інших питань дозволить значно підвищити ефективність механізації, прискорити просування товарів від виробництва до споживача, поліпшити обслуговування туристів.