Контрольно-касові апарати забезпечують наочність, простоту і правильність розрахунків, контроль за правильністю ведення розрахунково-касових операцій, точність обліку грошових надходжень. Сучасні ККМ здатні вести облік наростаючим підсумком отриманих від покупців грошей, друкувати чек з різними даними, друкувати на контрольній стрічці порядковий номер чека, сплачену суму, шифр, номер лічильника. Одночасно на їхніх індикаторах указується проведена сума, шифр і номер лічильника.
У відповідності зі стандартом випускається 12 типів ККМ, що виконують різні функції.
Для оснащення магазинів широко використовуються ККМ типу А1Т и А2С, що випускаються відповідно у восьми і трьох модифікаціях. Машини типу А2С відрізняються від ККМ типу А1Т тим, що на них можна підраховувати вартість декількох покупок і відбивати ці дані на чеку, що значно підвищує рівень механізації розрахунків з покупцями, прискорює їхнє обслуговування і підвищує продуктивність праці касирів-контролерів.
Поряд з електромеханічними ККМ виробляються електронні контрольно-реєструючі машини. Прикладом такої машини є "Іскра-302А". Це складна лічильно-підсумовуюча і чекопечатна машина, що виконує велике коло функцій (облік проведених через машину сум в ОДНОМУ з дев'яти лічильників; висновок на світлове табло цих сум і номерів регістрів, у яких вони враховані, друкування на кожну суму окремого чека і т.д.).
12.3.4. Підйомно-транспортне обладнання магазинів і складів
У жодній з галузей народного господарства не спостерігається такого великого обсягу трудомістких робіт як у роздрібній мережі і на складах туристського комплексу. Тут найбільш низький рівень механізації праці, особливо при виконанні навантажувально-розвантажувальних і транспортно-складських (НРТС) операцій. Це викликано тим, що більшість магазинів і складів мають невелику площу, будувались без обліку механізації цих робіт, у результаті чого вони не пристосовані до використання підйомно-транспортного устаткування. Досвід показує, що застосування навіть найпростіших видів зазначеного устаткування сприяє підвищенню продуктивності праці торговельних працівників у З—5 разів, а впровадження тари-устаткування — у 7—10 разів.
Особливо ефективне використання підйомно-транспортного устаткування для комплексної механізації трудомістких процесів на шляху руху товарів від підприємства-постачальника до торговельної зали магазина.
Комплексна механізація процесів праці в туристському комплексі включає: застосування механізмів при навантаженні і вивантаженні товарів і переміщення їх усередині підприємства; організацію належного приймання і збереження товарів, їхнього попереднього фасування і підготовки до продажу; організацію доставки товарів з оптових баз до магазинів туристського комплексу з урахуванням використання оптимальних видів оборотної тари; створення комплексно-механізованих і автоматизованих складів оптових підприємств.
Упровадження прогресивної технології товарообороту з використанням тари-устаткування дозволять різко підвищити ефективність торговельного транспорту. Наприклад, при існуючій схемі доставки товарів у магазини автотранспорт 80 % часу простоює під навантаженням і розвантаженням, при оформленні документації і лише 20 % часу знаходиться в русі. Як показав досвід упровадження прогресивних шляхів товарообороту з використанням тари-устаткування в Клайпеді, Каунасі, Луганську, при доставці товарів у контейнерах автотранспорт 70 % часу знаходиться в русі і лише ЗО % часу витрачається на стоянки.
Безперервний прогрес у промисловості, введення в сферу обертання усе більшої кількості товарів, швидко розвинуті міжнародні економічні зв'язки і збільшення товарообміну між країнами поставили задачу удосконалення навантажувально-розвантажувальних робіт, стандартизації тари і переходу переважно на первинне упакування.
Для зменшення числа перевалок товарів необхідно вирішити питання широкого впровадження контейнерних перевезень, а також засобів навантаження, транспортування і розвантаження їх на базах і підприємствах туристського комплексу. Аналіз тенденції розвитку транспорту у світі показав, що найважливішим напрямком, що забезпечує підвищення економічної ефективності, прискорення раціоналізації процесу перевезень і економії тарних матеріалів, є формування і розвиток контейнерної транспортної системи (КТС).
Перевезення вантажів у контейнерах здійснюються як у прямому, так і в змішаному автомобільно-залізнично-водному сполученні.
Найбільше поширення отримало в нашій країні перевезення вантажів в універсальних контейнерах масою брутто до 5 т.
Широке застосування цих контейнерів почалося ще в 1948 р. У наш час в універсальних контейнерах перевозиться в змішаному (автомобілі + залізничному) транспорті понад 30 млн. т, морським і річковим транспортом більш ніж 25 млн. т. вантажів.
Близько 3.5 млн. т. вантажів доставляється в спеціальних контейнерах залізничним транспортом. Вантажі в контейнерах доставляються в середньому на 3-4 доби швидше, ніж у збірних вагонах. Собівартість навантажувально-розвантажувальних операцій зменшується в 2,5-3 рази, витрати на будівництво й утримання складських споруд скорочуються в 5 разів, не говорячи вже про різке зниження витрат на виготовлення тари і тарно-пакувальні роботи. По розрахунках, перевезення в контейнерах І млн. т. вантажу дозволяють визволити більш 1,5 тис. вантажників, а з урахуванням скорочення витрат на упакування, виготовлення тари й інші роботи в народному господарстві при повному впровадженні контейнерних перевалок може визволити більш І млн. осіб на цих роботах.
Як свідчить досвід, застосування контейнерів і піддонів для транспортування вантажів дозволяє створити найбільш ефективну систему перевезень, що забезпечує швидке просування товарів від "дверей до дверей" (від складу відправника до торговельної зали магазина).
Особливе значення ця система здобуває для товарів народного споживання. Незважаючи на те, що питома вага торговельних вантажів у загальному вантажообороті невелика, раціональна організація транспортування і збереження товарів народного споживання має велике народногосподарське значення.
Однак туристські комплекси виявилися непідготовленими до роботи з контейнерами і піддонами як технічно, так і організаційно.
У зв'язку з цим виникає задача як найшвидше забезпечити туристські комплекси необхідними технічними засобами при одночасному рішенні невідкладних організаційних і економічних проблем, пов'язаних з контейнеризацією і пакетизацією.
Слід зазначити, що багатотоннажні контейнери доцільно застосовувати в основному при транспортуванні товарів від промислових і сільськогосподарських підприємств до іногородніх оптових баз, що можуть приймати товари великими партіями у виробничому асортименті.
Багато продовольчих товарів у зв'язку із сезонністю їхнього виробництва і споживання також часто поставляються на великі відстані і відносно великими партіями.
Виробництво багатьох непродовольчих товарів (взуття, одяг, тканини, трикотажні вироби і т.д.) не може здійснюватися одночасно в різноманітному асортименті. Звичайно протягом одного-двох тижнів кожний цех випускає дві-чотири моделі.
Тому, що в магазині не можуть приймати великі партії товарів, то товари складного асортименту звичайно завозяться на оптові склади торговельних баз, де відбувається нагромадження, збереження і підготовка товарів до продажу.
При перевезеннях залізничним транспортом товарів у споживчій тарі або без, тари одержують усе більше поширення залізничні контейнери різної вантажопідємності. Так, в універсальних контейнерах вантажопідемностю 2,5 т перевозиться до 83 % білизни і трикотажу, до 87 % галантерейних товарів і т.п.
При внутрішньо міському постачанні товарів і при доставці їх у магазини в останні роки широко використовуються малогабаритні контейнери (тара-устаткування).
Перевезення товарів у тарі-устаткуванні здійснюються на автомобілях з кузовом-фургоном ГЗСА-891 і ГЗСА-930, а також автомобілями, обладнаними вантажопідйомними бортами.
Розвантаження зазначених контейнерів у магазинах виконується з використанням вантажопідйомних столів, або рампи, візками з низьким підйомом вил тилів ТГВ-500М, ТГВ-1250, ТП-600, "Нокіа" і ін.
Торговельні підприємства оснащуються різними видами підйомно-транспортного устаткування. Воно підрозділяється за принципом дії, по напрямках переміщення вантажу, по характеру відносин до робочої зони, по видах споживаної потужності для роботи, що показано нижче (див. рис. 12.1).
Класифікація внутрішньовиробничих під'ємно-транспортних засобів показана на рис 12.2, а транспортних засобів — на рис. 12.3.
Рис. 12.1. Підрозділи під'ємно-транспортного обладнання торгових підприємств
Рис. 12.3. Класифікація під'ємно-транспортних засобів
Внутрішньовиробничі під'ємно-транспорті засоби групуються, в основному, по однаковим критеріям, як транспортні засоби.
1. По принципу руху — безперервного, періодичного.
2. По направленню руху вантажу
3. По виду рушійної сили.
Враховуються також такі критерії, як вид товару (сипучий, штучний) і мобільність (рейковий і безрейковий).
Конструктивними елементами цих машин є: вантажонесучий орган, привідні пристрої і придаткові механізми, опори і ходові частини, а також допоміжні пристрої.
12.4. Основні вимоги, пропоновані до машин і механізмів туристських комплексів
12.5. Показники рівня механізації і методи їх визначення
12.6. Принципи, мета і задачі комплексної раціоналізації туристських комплексів
Основні напрямки комплексної раціоналізації.
Упровадження прогресивних форм продажу товарів і додаткових послуг: удосконалювання логістичних процесів і технічне переоснащення в туристських комплексах.
Удосконалювання регіону роботи підприємств туристського комплексу і громадського харчування.
Наукова організація праці при проектуванні туристських комплексів і громадського харчування.
Удосконалювання організаційної структури керування.
Джерела фінансування.