Логістика - Банько В.Г. - 13.2. Передовий досвід упровадження прогресивної технології руху товарів у Луганській області

Удосконалювання процесу руху товарів стало одним з головних засобів переходу сфери послуг на переважно інтенсивний шлях розвитку галузі, підвищення продуктивності праці, більш раціональне використання трудових ресурсів.

Реконструкція магазинів, фасувальних цехів і баз, механізація окремих трудомістких процесів із залученням промислових підприємств, впровадження раціональних схем руху товарів дозволило прискорити технічний прогрес у сфері послуг.

В даний час на роботу з застосуванням тари-устаткування в Луганській області переведено 657 магазинів. У м. Луганськ за новою технологією працює 158 магазинів, питома вага яких у загальному обсязі товарообігу складає 76,5%, а по торговельній площі — 76,8%. Необхідна підготовча робота проведена у всіх 14 містах обласного підпорядкування, у п'ятьох з них доставка товарів у тарі-устаткуванні складає 50% від загальної кількості продовольчих магазинів.

З метою підвищення ефективності нової технології в найкоротший час були підготовлені цеха фасування товарів на одній з оптових баз і підприємствах місцевої харчової промисловості. Досвід підтвердив, що для широкомасштабного рішення цієї проблеми необхідна підготовка не тільки магазинів, але й оптових баз, промислових підприємств, а також транспорту. Це вимагало чіткої взаємодії різних торговельних підприємств із суміжниками, створення єдиного циклу руху товарів від підприємств-виготовлювачів, оптових баз до торговельних залів магазинів.

Вигода і переваги нової технології дуже вплинули в подоланні психологічного бар'єра всіма учасниками товаропровідного ланцюга.

При керуванні торгівлею створили науково-технічну раду, яка розглядала та погоджувала проектно-кошторисну документацію на нові і реконструйовані підприємства торгівлі, координувала дії та здійснювала контроль за ходом виконання рішення.

Намічене, в основному, було здійснено. Місцевими підприємствами промисловості випущено 66,5 тис. одиниць устаткування і засобів механізації на загальну сумку 2,3 млн. грн. Ними виготовлено 50% використовуваних у даний час в обороті 100 тис. одиниць тари-устаткування. Надання шефської допомоги дозволило в найкоротший термін виготовити необхідні засоби механізації, реконструювати і переоснастити заплановану кількість магазинів, оптових баз, підприємств харчових галузей промисловості, що сприяло створенню єдиного технологічного циклу в русі тари-устаткування на всіх його ділянках.

З часу переходу підприємств торгівлі на прогресивну систему товаропостачання в магазинах області частка устаткування торговельних залів (у вартісному вираженні) зменшилася на 26%, у той час як частка механічного — зросла на 16%. До того Ж, якщо в загальній вартості до переходу на тару-устаткування питома вага механічного устаткування складала 60%, а устаткування для торговельних залів — 40%, то після переходу на прогресивну технологію вона відповідно складала 70% і 30%.

Незважаючи на прийняті заходи, технічна оснащеність підприємств торгівлі усе ще залишалася недостатньої через слабкий розвиток виробничих потужностей промисловості, що випускає потрібне для галузі устаткування. Для забезпечення безперешкодного перевезення товарів у тарі-устаткуванні з експедицій підприємств-виготовлювачів у торговельні зали магазинів була потрібна максимальна механізація трудомістких операцій. Тому виникла потреба в розробці і виготовленні ряду засобів нестандартного устаткування і механізації таких, як візки для підйому, транспортування і штабелювання тари-устаткування, пристрої, що прискорюють завантаження товарів в автотранспорт і т.п.

З урахуванням зростаючої необхідності в ремонті тари-устаткування і засобів механізації був зроблений значний обсяг робіт з реконструкції і відновлення власних виробничих потужностей.

Визначено твердий порядок, при якому тара-устаткування не списується, обов'язково відновлюється, воно дозволяє постійно збільшувати фонд тари-устаткування. Ремонт здійснюється за рахунок засобів, що відчисляються в центральний фонд із кожного обороту тари-устаткування (у розмірі 30-ти копійок, відповідно до калькуляції) підприємствами промисловості, оптової і роздрібної торгівлі. Створено обмінний фонд тари-устаткування. Збір її здійснюється централізовано за заявками постачальників і одержувачів через диспетчерську службу.

Таким чином, відремонтовано і відновлено 17,1 тис. одиниць тари-устаткування на суму 195,2 тис. грн.

У Луганській область тільки 75% бакалійних товарів доставляється від іногородніх постачальників у шухлядах, мішках, лантухах і т.п. Для забезпечення надходження в роздрібну торговельну мережу всього асортименту товарів у тарі-устаткуванні на Луганській оптовій базі "Укроптбакалія" створений спеціальний підрозділ. Складська площа знову організованої бази кільцевого завезення складає 3785 м2.

База організована як госпрозрахункова одиниця, що забезпечує завезення, збереження і відправлення товарів у тарі-устаткуванні. Вона є своєрідною стабілізуючою ланкою прогресивної системи товаропостачання між підприємствами-виготовлювачами і роздрібною торгівлею.

Введенню в експлуатацію бази передувала робота з реконструкції: вирівнювання, зміцнення статей і перекриттів, устаткування стаціонарних рамп і зрівняльних площадок, створення нагромаджувачів для штабелювання тари-устаткування і збереження вивільненої тари і т.п.

З метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників, зайнятих підготовкою й укладанням товарів у тарі-устаткування, уведена бригадна форма організації оплати праці і матеріальної відповідальності. Розроблені норми часу і розцінки, умови застосування коефіцієнта трудової участі. Це стимулює працю укладальниць, сприяє підвищенню продуктивності праці.

Створення полкомплектовочної бази сприяє розвиткові прогресивної системи товаропостачання, дозволяє ліквідувати дрібні фасувальні цехи в магазинах, механізувати трудові операції, звільнити роздрібну мережу від традиційної транспортної тари й інших пакувальних матеріалів, ощадливіше використовувати трудові і матеріальні ресурси.

З огляду на те, що створення такого підрозділу підвищує економічність руху товарів, відшкодовуючи оптовій базі витрати по операціях з тарою-устаткуванням, керування торгівлі передало обласній конторі "Укроптбакалія" ліміти чисельності і фонд заробітної платні на працівників, зайнятих комплектацією товарів.

Дослідження й економічні розрахунки, зроблені нами, показують: оптимізація розмірів партій продовольчих товарів дозволяє не менш чим у 1,5 рази підвищити оборотність тари-устаткування. Зараз на нову технологію переведено 32 підприємства харчової і хлібопекарської промисловості. Упровадження тари-устаткування, зміцнення міжгалузевих зв'язків по удосконалюванню процесу руху товарів сприяло поліпшенню економічних результатів роботи цих підприємств. Досвід показує, що, удосконалюючи взаємодію між торгівлею, підприємства* ми промисловості й автотранспортом по розвитку товаропостачання роздрібної мережі, можна досягти бажаних результатів. Так, в області спільними зусиллями фахівців торгівлі, молочної промисловості й автомобільного транспорту розроблена і впроваджена нова прогресивна технологія. Тепер уся молочна продукція доставляється до відкриття магазинів в автомобілях НАСТ-3 з азотним охолодженням протягом 2-2,5 год.. Виконавши завдання, автотранспорт використовується в інших постачальників. Завантаження автомобілів виробляється на місмолзаводі одним гонщиком у нічний час з 23.00 до 3.00 год. Заздалегідь виписуються транспортні документи. Одночасно прибулі водії в 6.00 роблять розвіз продукції. Для повторного завезення задіяні резервні автомобілі. Збір поворотної тари виробляється таровозами по графіках, розробленим на ЕОМ. Вжиті заходи дозволили завозити молочну продукцію до відкриття магазинів, забезпечити збір поворотної тари без збоїв, збільшити продуктивність автомобілів на 34%, знизити транспортні витрати більш ніж на 36 тис. грн. у розрахунку на рік.

Ріст обсягів продукції, що випускається, перехід торговельних і промислових підприємств на роботу з використанням тара-устаткування, вимоги організації безперебійного продажу товарів, керування вантажопотоками в залежності від ситуації, що складається, по всьому ланцюзі руху товарів визначили створення у Луганську інформаційної диспетчерської служби. Головний принцип роботи диспетчерської служби — не фіксувати збої в торговельному процесі, а не допускати їх. Виконання її вимог як розпорядницького органа є обов'язковою умовою для кожної ділянки товаропровідного ланцюга незалежно від відомчої підпорядкованості. Кожен структурний підрозділ оснащений сучасними засобами телефонної і радіозв'язку, оргтехніки, а також засобами електронно-обчислювальної техніки. За допомогою цих засобів здійснюється збір і передача необхідної інформації, на підставі якої за допомогою ЕОМ розробляються графіки ритмічності завезення товарів у тарі-устаткуванні.

Для більш ефективного використання автотранспорту оплата праці водіїв поставлена в пряму залежність від кількості перевезених ними товарів. В автофургонах, що здійснюють доставку вантажів у тарі-устаткуванні, застосовується бригадний підряд, у його основу покладена відповідальність усіх членів бригада за своєчасне і якісне виконання перевезень, а також матеріальна зацікавленість водіїв у зниженні собівартості транспортних робіт.

У результаті продуктивність одного автомобіля зросла в 3,8 рази. Коефіцієнт використання парку автомобілів підвищився на 34%, вантажопідйомності — на 37%. Простої машин під навантаженням і розвантаженням скорочені в три рази. Це дозволило збільшити обсяги перевезених у тарі-устаткуванні товарів, у той же час визволити значну кількість автотранспорту і використовувати його в інших галузях народного господарства.

Організація диспетчерської служби в комплексі з іншими заходами міжгалузевого співробітництва дозволила забезпечити ритмічне і безперебійне постачання магазинів усе зростаючою масою товарів.

В даний час вантажообіг у тарі-устаткуванні на тисячу квадратних метрів торговельної площі в області складає 2,1 тис. т.

Забезпеченість товарами, поставленими в тарі-устаткуванні, на 1000 осіб міського населення складає 73 т.

Доставка товарів у тарі-устаткуванні з підприємств промисловості й оптових баз дозволила поліпшити економічні показники роботи торговельних підприємств.

У результаті впровадження прогресивної системи руху товарів рівень технічного оснащення підприємств торгівлі підвищився з 45 до 80%, механізація ручної праці — на 13-15 і досягла 40-47%, а по окремих магазинах —- зросла з 46 до 60%. За рахунок цього переведено з ручного на механізовану працю 2,5 тис. осіб, вивільнено 656 працюючих. Трудові витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи вменшилися в 2,3 рази. Вироблення в розрахунку на кожного працівника магазина продовольчих товарів із застосуванням тари-устаткування вище за середнє на 15%. Продуктивність праці зросла на 17%. За рахунок кращого використання і вивільнення площі підсобних приміщень у 2-3 рази збільшився обсяг товарів у торговельних залах магазинів. З обороту вивільнено 230 тис. одиниць дерев'яної, металевої і м'якої тари. Економічний ефект, отриманий торгівлею, складає 1,5 млн. грн.