Логіка - Карамишева Н.В. - ВСТУП

Наука "логіка" виникла в IV ст. до н. е. в Давній Греції і з тих далеких часів була і залишається одним із головних і впливових методів осягнення світу та здобуття нового знання в різних сферах пізнавальної діяльності людей.

Формування науки логіки як складової частини філософського пізнання світу, її історичний розвиток і виникнення нових типів логічних теорій нерозривно пов'язані зі структурними частинами філософії (онтологією, гносеологією), природничими та гуманітарними науками, унаслідок чого здійснювався їх взаємовплив, удосконалення і розвиток понятійного апарату й методів пізнання філософських теорій, конкретних наук і самої науки логіки.

Історичний розвиток логіки зумовив, з одного боку, спадковість логічного знання, з іншого - виникнення нових альтернативних логічних теорій, найадекватніших для аналізу знання у різних сферах пізнавальної діяльності людей.

Дослідження логікою розумової діяльності людей, форм і законів мислення дало змогу чіткіше відокремити сферу абстрактно-логічного, раціонального мислення, що й відображено в системі логічних понять.

Історичне формування та розвиток системи логічного знання та його прикладне використання визначило ступені раціональності різних видів наукового й філософського знання, що досягається внаслідок логічної експлікації наукових і філософських термінів та перетворення "нечіткого", "неточного" знання на "чітке", "точне", тобто визначене в строго сформульованих логічних формах.

Виникнення математичної (символічної) логіки дало змогу досліджувати нові функції мисленнєвої діяльності людей і визначати такі алгоритми людського мислення, які можна змоделювати формально через побудову комп'ютерної системи, що виконує ці алгоритми (логічні й математичні операції).

У процесі пізнання об'єктивного світу та самопізнання мислення (розуму) виявилися функції, пов'язані з відкриттям невідомого, з пошуком істини, побудовою гіпотез і теоретичних систем знання, розв'язанням практичних і пізнавальних задач та проблем. Ці функції мислення стали класифікувати як евристичні (творчі), а їх пізнання визначило особливу роль логіки в отриманні нового знання, пошуку істини, постановці та розв'язанні практичних і теоретико-пізнавальних проблем.

На сучасному етапі розвитку людства наука логіка виконує різноманітні методологічні й евристичні функції, а саме - слугує головним методом:

- аналізу мисленнєвої діяльності людей, що реалізується в певних мовних формах;

- аналізу знання, досягнутого в різних пізнавальних системах;

- здобуття нового знання, виявлення нових істин;

- репрезентації знання з метою побудови його формальних аналогів;

- конструювання штучних (формалізованих) мов;

- побудови комп'ютерних програм (логічне програмування) та ін.

Визначення різноманітних функцій логіки в пізнавальній діяльності людей засвідчує зростання ролі логіки у процесі нарощування нового знання у науці та філософії, раціоналізації всіх сфер життєдіяльності людей, тобто їх планування, програмування, моделювання на логічно сформульованих принципах і законах, у побудові інтерпретаторських та репрезентативних моделей наукового й філософського знання з метою його прикладного використання.

У посібнику подано виклад логічної системи знання, яка формувалася історично, та розкрито аналітичну, репрезентативну й моделювальну функції логіки в пізнавальній діяльності людей. Отже:

1. Визначено об'єкт, предмет і метод науки логіки, особливості розвитку науки логіки та виникнення різних типів логічних теорій, а також проаналізовано мисленнєву діяльність людини та репрезентативну функцію мови.

2. Викладено систему логічного знання в її історичній спадкоємності й альтернативності (виникнення різних типів альтернативних логічних теорій), охарактеризовано специфіку логічної термінології для кожного типу логічної теорії та новий напрям сучасних логічних досліджень - "практичну логіку", що досліджує соціальні дії людей і створює логічну модель цих дій.

3. Змодельовано прикладний аспект логічних теорій, тобто їх інтерпретацію в певній сфері практичної та пізнавальної діяльності людей, а саме:

- у сфері дискурсу, в якому експлікується інтелектуальна й комунікативна діяльність людини на рівні раціональності й у якому на першому плані постає світ смислів;

- у сфері науки, в якій певна логічна теорія постає парадигмою наукового мислення вчених.

Кожен розділ має глосарій основних логічних термінів, котрі в їх системі визначають специфіку логічного знання про об'єкт дослідження, та пропонуються логічні вправи, розв'язання яких допоможе зрозуміти сутність певної логічної теорії та правильно визначити її прикладний аспект, тобто сферу застосування.

Рекомендована до кожного розділу література допоможе всім, хто вивчає логіку, поглибити знання про неї і, можливо, підштовхне до розроблення власної інтерпретації логічного знання у фаховій діяльності.