Інфраструктура товарного ринку - Бєлявцев М.І. - 11.1.4. Регулювання біржової діяльності

Регулювання біржової діяльності - це впорядкування роботи на біржовому ринку його учасників і операцій між ними з боку організацій, уповноважених суспільством на ці дії.

Біржа може мати як зовнішнє, так і внутрішнє регулювання.

Внутрішнє регулювання - це підпорядкування її діяльно^ сті власним нормативним документам: статуту, правилам та іншим внутрішнім нормативним документам, що зумовлюють діяльність даної біржі в цілому, її підрозділів і працівників.

Зовнішнє регулювання - це підпорядкуванність діяльності біржі нормативним актам держави, інших організацій, міжнародним угодам.

Через регулювання біржового ринку досягаються наступні цілі:

1) підтримка порядку на біржовому ринку, створення нормативних умов для роботи всіх учасників ринку;

2) захист учасників ринку від несумлінності та шахрайства окремих осіб або організацій, від злочинних організацій;

3) забезпечення вільного і відкритого процесу біржового ціноутворення на основі концентрації попиту і пропозиції;

4) створення ефективного ринку, на якому завжди є стимули для підприємницької діяльності, а кожен ризик адекватно винагороджується;

5) створення нових біржових ринків, підтримка біржових структур, починів і нововведень; вплив на біржовий ринок з метою досягнення якоїсь суспільної мети (наприклад, зниження біржових цін).

Система державного регулювання біржового ринку. Форми державного регулювання біржового ринку включають:

1. Пряме або адміністративне управління біржовим ринком, яке здійснюється шляхом:

1) ухвалення державою відповідних законодавчих актів;

2) реєстрації учасників ринку;

3) ліцензування професійної діяльності на біржовому ринку;

4) забезпечення гласності і рівної інформованості всіх учасників ринку;

2. Непряме або економічне управління біржовим ринком ведеться через економічні важелі, що знаходяться у розпорядженні держави, і капітали:

1) систему оподаткування - ставки податків, пільги;

2) грошову політику — процентні ставки, мінімальний розмір заробітної плати і т.д.;

3) державні капітали - держбюджет, позабюджетний фонд фінансових ресурсів та ін.;

4) державну власність і ресурси - державні підприємства, природні ресурси і землю.

Розрізняють чотири основні сфери регулювання діяльності бірж:

1) ліцензування або затвердження діяльності самої товарної біржі;

2) регулювання ринку, керованого біржею;

3) регулювання діяльності учасників товарного ринку;

4) регулювання товарів, що обертаються на біржі.

1. Ліцензування біржі. Законодавство, що регулює діяльність біржі (Закон »Про товарну біржу»), визначає наступні мінімальні стандарти:

1) правила і діяльність біржі забезпечують правильне ведення біржових операцій і відповідний захист осіб, що проводять торгівлю;

2) правила і тактика діяльності забезпечують доступ до засобів ведення торгівлі тільки уповноважених осіб;

3) біржа повинна мати в своєму розпорядженні фінансові ресурси, достатні для нормального забезпечення її функцій;

4) біржа повинна проводити заходи, відповідні правилам моніторингу - спостереження, оцінка, прогноз;

5) біржа повинна проводити реєстрацію операцій, залежних від характеру її діяльності;

6) у біржі повинні бути відповідні правила і процедури вибору членами біржі керівного органу, порядок його функціонування, вся решта комітетів і органів управління повинні бути чітко визначені.

2. Регулювання ринку. Детальні правила у сфері регулювання товарного ринку різні для різних бірж і залежать від товару і типу торгівлі, але можна виділити і деякі загальні правила.

Це, перш за все, коло осіб, які мають право доступу до ринку. Рішення щодо участі в торгівлі на ринку приймаються комітетом членів біржі відповідно до процедури, що встановлюється правилами.

Правила визначають членство в подібному комітеті і порядок вибору його членів. Правила вказують, чи мають члени біржі право торгувати тільки за свій рахунок, тільки як брокер або виконувати обидві функції.

Спеціально повинні бути визначені години торгівлі і можливості укладення операцій між членами біржі поза цим часом.

Правила повинні містити вимоги для всіх членів біржі, які повинні діяти чесно при виконанні своїх обов’язків.

Неприпустимо здійснювати нечесні вчинки, поширювати помилкову інформацію, реєструвати помилкові операції, маніпулювати на ринку або псувати репутацію біржі. Правила повинні містити відповідні дисциплінарні процедури - систему штрафів і пені, тимчасове позбавлення права ведення торгівлі, вигнання з біржі.

Щоб забезпечити правильне функціонування ринку, біржові правила включають положення, що передбачають надзвичайні обставини на ринку - війна, розпад біржової мережі, зовнішні обставини, що перешкоджають нормальному ходу торгів.

У правилах указують, яку інформацію про ціни й операції необхідно надавати учасникам, як публікувати цю інформацію.

Правила передбачають отримання біржею внесків або гарантійних внесків від всіх учасників торгів. Відповідно до правил створюються відповідні структури для управління торговим процесом на біржі і для розбору конфліктів.

3. Регулювання діяльності учасників. У цій сфері регулювання може здійснюватися на двох рівнях:

1) на рівні держави, яка має право ввести вимоги про правила і ділову поведінку фірм, що беруть участь на товарних ринках;

2) кожна біржа також зацікавлена у введенні вимог і правил ділової поведінки її членів.

4. Регулювання обігу товарів. У правилах біржі вказується тип товару, що реалізується, порядок введення в торговий процес нових товарів. Для специфічних товарів головне встановити, яким чином регулювати якість товарів і постачання.

Рамки регулювання залежать від характеру торгової діяльності на кожній біржі окремо.

На простих біржових ринках, де немає стандартизації і контрактів, кожен з них оговорюється в індивідуальному порядку.

При торгівлі наявними товарами продавець представляє покупцю зразок наявної продукції, ціна визначається на підставі якості зразка та впевненості, що вся решта товарів такої ж якості.

У форвардних контрактах, коли товар відсутній у момент укладення контракту, вказується специфікація та якість товарів, прийнятних для покупця.

У стандартизованих контрактах передбачається положення щодо прийнятних специфікацій і якість товарного покриття контракту.

Ці вимоги можуть бути розроблені кожною біржею або, якщо даний товар продається на багатьох біржах, то зручніше розробити їх за допомогою торгової асоціації виробників товарної продукції, і вони широко застосовуватимуться.

Біржа бере на себе також роль консультанта і гаранта договірної дисципліни виконання контрактів за вказаними умовами, але не бере на себе матеріальну відповідальність за виконання контрактів.

При стандартизації контрактів біржа сама обмежує можливі терміни постачання і місце.