Маркетинг - Гаркавенко С.С. - Розділ 6. Політика розподілу

6.1. Цілі політики розподілу

6.2. Вибір каналів розподілу

6.3. Процес товароруху

ВИВЧИВШИ ЦЕЙ РОЗДІЛ, ВИ МАЄТЕ:

ЗНАТИ

Цілі, сутність та основні елементи політики розподілу

Функції каналів розподілу

Типи посередників і критерії вибору посередників

Альтернативні системи розподілу

Рішення щодо структури каналу розподілу

Рішення, які приймаються щодо управління каналами розподілу

Комунікаційні стратегії в каналах розподілу

Етапи процесу товароруху

ВМІТИ

Визначити доцільність прямого або опосередкованого збуту

Визначити альтернативні системи розподілу

Обгрунтувати вибір структури каналу розподілу

Обгрунтувати вибір типу посередників для збуту продукції фірми

Запропонувати комунікаційну стратегію в каналах розподілу

Визначити оптимальну величину товарного запасу

6.1. Цілі політики розподілу

Виробництво і споживання товару зазвичай розділено в часі й територіально. Для того, щоб задовольнити потреби споживачів у повному розумінні, недостатньо виготовити товар, який потрібен споживачеві, продумати ефективну цінову політику. Крім цього, товар має бути доставлений, по-перше, у потрібне місце, по-друге, у потрібний час, і по-третє, у потрібній кількості. Як вирішити цю проблему найефективніше? Відповідь на це запитання характеризує сутність політики розподілу.

Політика розподілу - це діяльність фірми щодо планування, реалізації та контролю руху товарів від виробника до кінцевого споживача з метою задоволення потреб споживачів та отримання фірмою прибутку. Основна мета політики розподілу - організація ефективного збуту виготовленої продукції.

Завдання розподілу продукції можна поділити на дві групи: / стратегічні; / тактичні.

Стратегічні завдання пов'язані з формуванням та організацією каналів збуту: / прогноз планування перспективних каналів збуту; / вибір прямого чи опосередкованого каналу збуту; / вибір оптимальних каналів збуту, маршрутів збуту, розміщення складів.

Тактичні завдання розподілу включають:

/ роботу з наявними клієнтами та залучення нових;

/ пошук і відбір комерційних пропозицій на поставку товару;

/ організацію виконання замовлень і поставку товарів (визначення маршрутів збуту, перевірку наявності товарних запасів, заходи стимулювання збуту тощо).

Ефективність політики розподілу багато в чому залежить від вибору ефективного каналу розподілу.

Що таке канали розподілу?

Канали розподілу-це сукупність фірм чи окремих осіб, які беруть на себе право власності на товар чи послугу або сприяють передачі цього права іншим фірмам чи особам на шляху руху товарів від виробника до споживача.

Канал 3. Спеціалізовані магазини, які торгують посудом. Через цей канап реалізуються товари масового попиту за низькими та середніми цінами: сервізи, чайники, келихи, чашки тощо.

Канал 4. Магазини господарських товарів і товарів для дому, відділи господарських товарів і посуду в універсамах і продуктових магазинах. Через цей канал реалізуються товари масового попиту за низькими цінами.

Канал 5. Магазини та відділи сувенірів і подарунків. Через цей канал реалізуються товари подарункового асортименту за середніми та високими цінами.

Канал 6. Корпоративні клієнти: готелі, ресторани, бари, фірми, кафе, нічні клуби. Цей сегмент споживачів купує і товари функціонального призначення (посуд для ресторанів, кафе, барів, прийомів і банкетів), і товари подарункового асортименту.

Канали розподілу мають дві характеристики:

o рівень каналу;

o ширина.

Рівень каналу розподілу-це будь-який посередник, який виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача. Кількість рівнів визначає довжину каналу.

Якщо фірма використовує пряму систему розподілу "виробник - споживач", це так званий "канал нульового рівня", що отримав свою назву через відсутність посередницької ланки в ланцюгу товароруху.

Однорівневий канал включає одного посередника: "виробник - роздрібна торгівля - споживач", "виробник - торговий агент -- споживач".

Дворівневий канал представлений двома посередниками: "виробник - оптовик - роздрібний торгівець - споживач" (схема, до якої вдаються виробники споживчих товарів); "виробник - брокер - роздрібний торгівець - споживач" тощо.