У зв' язку з тим, що галузь маркетингового впливу дуже велика і не можливо обмежити її розповсюдження, існує дуже широка маркетингова класифікація, яка пропонує відповідну спеціалізацію маркетингової діяльності з метою підвищення її ефективності. В якості основних принципів класифікації сучасного маркетингу виділяють такі:
o За сферами діяльності:
o маркетинг товарів;
o біржовий маркетинг;
o банківський маркетинг;
o маркетинг послуг;
o маркетинг перепродажів.
Багато дослідників у цій галузі економіки, у тому числі і Ф.Котлер [112], виявляють характерну специфічну рису класифікації маркетингу в залежності від сфери діяльності, виділяючи при цьому "маркетинг послуг" [123;106;114;117;125], який являє собою додатковий елемент у комплексі з виробничим маркетингом; який, в свою чергу, що згадується ще як "маркетинг товарів", орієнтується на використання останніх технічних досягнень для створення нової й удосконалювання існуючої продукції з метою присвоєння їй кращих експлуатаційних характеристик, здатних задовольнити нові сховані потреби споживачів [68]; "маркетинг ідей" (діяльність за пропозицією на ринку нових ідей); "маркетинг місць" (зусилля, які здійснюються стосовно конкретних місць); "маркетинг організацій", який має напрямок у сфері формування позицій цільових аудиторій стосовно конкретних організацій; і т. ін. [36]. 1. У залежності від виду товарів:
o маркетинг товарів споживчого призначення (споживчий маркетинг);
o маркетинг товарів промислового призначення (промисловий маркетинг).
В.А. Васильєв і Р.А.Логуа, розвиваючи тему маркетингу, категорично наполягають на зазначенні в ньому основних двох напрямів - науково обґрунтованої концепції і практичного маркетингу [11]. Перший напрям має всеохоплюючий, універсальний характер в якості концепції виробництва і збуту продукції. За твердженням авторів, хто б не займався у сфері даного виду маркетингу - "підприємства добувної чи обробної промисловості, оптові чи роздрібні торговці, і незалежно від масштабів їхньої діяльності, усі вони керуються загальною методологією, яка складає його суть" [11, с.101]. Що стосується другого різновиду, то однорідним і всепоглинаючим його назвати неможливо, тому що "у різних сферах виробничої діяльності він має істотні особливості з погляду кола розв'язуваних проблем" [11, с.101]. І вже тільки цю частину маркетингу можна підрозділяти на маркетинг товарів, послуг, ідей і т. д.
Протягом останнього десятиріччя найбільший інтерес привертає сфера "маркетингу товарів", тому що в цій області багато нерозв' язаних проблем [38;32]. Крім того, в даному виді маркетингу прийнято зазначати ще два основних підвиди: 1) маркетинг споживчих товарів, який має орієнтацію "усієї виробничо-збутової системи компанії на використання останніх технологічних досягнень для створення нових моделей споживчої продукції, котрі відрізняються не тільки
кращими експлуатаційними характеристиками, але й в ряді випадків, задовольняють нові види потреби" [68, с.68]; 2) промисловий маркетинг являє собою маркетинг промислових товарів або інакше маркетинг товарів виробничо-технічного призначення, який направляє всі зусилля на пошук нових технологічних рішень у виробничому процесі, а також на розробку нових видів засобів виробництва, котрі дозволяють промисловому споживачу знизити витрати і підвищити продуктивність праці [59]. У свою чергу, промисловий маркетинг підрозділяється на:
o маркетинг сировини;
o маркетинг капітального майна.
2. У залежності від орієнтації маркетингової діяльності виділяють такі види маркетингу:
o маркетинг, орієнтований на споживача;
o маркетинг, орієнтований на продукт;
o змішаний маркетинг (на продукт і споживача). Маркетинг, орієнтований на продукт, в якості основної мети
ставить перед собою виробництво товару в першу чергу, а потім забезпечує просування цього продукту на ринок. Труднощі даного маркетингу полягають у тому, що не завжди створений підприємством товар відповідає вимогам споживачів. У результаті цього маркетингова діяльність зводиться лише до стимулювання збуту.
Маркетинг, орієнтований на споживача, припускає, насамперед, виявлення споживача і його нестатків, потреб, запитів, на підставі яких здійснюється виробництво товару. Труднощі цього маркетингу полягають в тому, що підприємство втрачає велику частину споживачів за період розробки і створення товару, тобто з моменту виявлення потреби і до надходження товару до ринку. Крім того, відбувається втрата цільових споживачів підприємства за рахунок конкурентної боротьби.
Змішаний маркетинг є найбільш складним і найбільш успішним. Він припускає здійснення одночасних робіт з виявлення нестатків і потреб споживача і створення товарів. Основна мета змішаного маркетингу - вчасно виявити схований попит на товар, оцінити потенційну місткість ринку і запропонувати споживачу потрібний товар в той момент, коли споживач усвідомлює наявність потреби в товарі. 3. У залежності від виду попиту:
o конверсійний - це маркетинг при негативному попиті, коли всі чи велика частина споживачів відкидають даний товар чи послуги і згодні на додаткові витрати, аби уникнути споживання такого товару. Основна задача маркетингу в цьому випадку: з' ясувати причини такого негативного відношення споживачів і розробити програму маркетингу, яка дозволяє підвищити привабливість товару шляхом видозміни товару, присвоєння йому додаткових властивостей, активізація рекламної діяльності, зниження його ціни;
o стимулюючий - це маркетинг, який характеризує пасивний попит на товари чи послуги. Основна задача маркетингу - відшукати способи ув'язування властивих товарних вигод з природними потребами та інтересами людини;
o маркетинг, що розвивається, використовується при потенційному чи прихованому попиті, тобто ситуація, при якій значна частина ринку має яку-небудь потребу чи бажання, яке неможливо задовольнити існуючим на ринку набором товарів. Основна задача маркетингу: визначити потенційну ємність такого ринку і розробити такий товар, який би ідеально відповідав вимогам споживача;
o ремаркетинг використовується у випадку, коли попит знижується і необхідно дати йому новий імпульс, при якому спостерігається постійне падіння репутації і популярності товару. Кожен товар рано чи пізно витісняється з ринку збуту іншими більш удосконаленими і сучасними товарами. Основна задача маркетингу - проаналізувати причини падіння кон' юнктури і визначити, чи можна знову стимулювати збут шляхом відшукання нових цільових ринків. Якщо є можливість реанімації попиту, то необхідно розробити програму ремаркетингу, яка буде включати заходи щодо пошуку й освоєння нових ринків збуту, зон господарювання, сфер застосування, за модифікацією товару і т.ін. У тому випадку, якщо немає такої можливості, то розробляється програма виходу підприємства з ринку й зняття товару з виробництва;
o синхромаркетинг необхідний, якщо попит нерегулярний і його необхідно стабілізувати (збут коливається на сезонній, щоденній, погодинній основі, що викликає проблему перевантаження чи недовантаження). Основні задачі маркетингу: розробка програми, яка дозволяє згладити коливання в попиті за рахунок гнучкої цінової політики, гнучкої рекламної політики і т. ін.;
o підтримуючий маркетинг використовується при повноцінному попиті, коли підприємство задоволене своїм товарообігом. Основні задачі маркетингу: забезпечення підтримки попиту на існуючому рівні, незважаючи на жорстоку конкурентну боротьбу й мінливі звички і вимоги, постійне вивчення попиту та вдосконалювання товару відповідно до зміни потреб;
o демаркетинг використовується при надмірному попиті, тобто його необхідно зменшити, тому що підприємство не в змозі його задовольнити при максимальному використанні виробничих потужностей. Основна задача маркетингу - відшукати способи тимчасового чи постійного зниження попиту за рахунок збільшення цін, ослаблення зусиль по стимулюванню збуту, зниження сервісних послуг;
o протидіючий - сформований при нераціональному попиті на товари, шкідливі як для самого споживача, так і для суспільства та навколишнього середовища в цілому, тобто його необхідно звести до нуля. Основна задача маркетингу - переконати споживача відмовитися від шкідливих звичок, поширюючи застрашливі відомості, обмежуючи доступ товару, різко збільшити ціни.
4. У залежності від диференціації:
o диференційований;
o недиференційований (масовий);
o концентрований.
Диференційований маркетинг припускає охоплення підприємством декількох цільових сегментів з урахуванням їх особливостей і характеристик.
Недиференційований маркетинг припускає задоволення потреб усього ринку збуту одним товаром.
Концентрований маркетинг припускає виробництво одного виду товару і задоволення ним однієї конкретної групи споживачів.
5. У залежності від інтеграції:
o інтегрований;
o неінтегрований.
Інтегрований маркетинг припускає використання одного способу орієнтації маркетингу (продукт/споживач).
Неінтегрований маркетинг припускає подвійну орієнтацію.
6. У залежності від способу організації маркетингової діяльності:
o мікромаркетинг;
o макромаркетинг.
Мікромаркетинг припускає здійснення підприємством обмеженого набору маркетингових функцій і функціонування на внутрішньому ринку збуту.
Макромаркетинг припускає здійснення всього спектру маркетингових функцій підприємства і дії підприємства як на внутрішньому ринку, так і за його межами.
4.1. Система маркетингу "5Р"
4.2. Організація роботи маркетингової служби на сучасному підприємстві
4.3. Сегментування ринку збуту: сутність, процедура та головні етапи
5. ВИВЧЕННЯ Й АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ ПІДПРИЄМСТВА
5.1. Поняття економічного простору підприємства, його основні параметри
5.2. Побудова профілю економічної ситуації
6. КЛАСИФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВАРІВ
6.1. Класифікація товарів за призначенням
6.2. Класифікація товарів за довговічністю та новизною