Маркетинг - Турченюк М.О. - 3.1. Поняття ринку. Класифікація ринків

3.1. Поняття ринку. Класифікація ринків

Тривалий час Україна через низку причин не могла посісти гідне місце серед економічно розвинутих країн світу, хоча все сприяло тому. Революція, більшовизм прибрали до рук все промислове та сільськогосподарське виробництво, розкуркулили села, забрали всі пожитки у селян, призвели до голодомору. Індустріалізація країни процвітала, село знищувалось. Не було жодного обміну між селом і містом. Більшовики замість грошово-товарних відносин, як писав К. Маркс, ввели такі податки, яких український народ не знав за часів царату. Кожний працівник, відпрацювавши в поміщика тиждень, отримував десятину зробленого ним. Крім того, він мав клаптик землі, де вирощував все необхідне для прожитку.

У грудні 1918 р. у підписаному В. Леніним "Декреті про спекуляцію" йдеться, що "спекулянти розстрілюються на місці злочину". Такими діями Ленін і більшовики винесли вирок ринковим відносинам. Пізніше вони повернулися до ринкових відносин, так званого НЕПу, хоча, як відомо, результат був невдалим, економіка зруйнована, всі важелі впливу знищені революцією, народ голодний, повстання назрівали. Рішення уряду прирекли "ринок" до розстрілу.

За часів радянської влади, згідно із законами соціалізму, комуністам не вдалося розвинути ринкові відносини. Якщо в США кожний вкладений долар дав 50 центів прибутку, то в СРСР кожний карбованець - 20 коп.

Застаріле обладнання, транспорт, величезні витрати на оборону привели Радянський Союз до банкрутства.

Результат дії всіх органів влади ми відчуваємо сьогодні. В умовах централізму було зведено нанівець підприємництво, тобто ініціативи кожного громадянина. Всіх "стригли" під один гребінець, будь-яка конкуренція була зведена до нуля. На ринку існували тільки державні підприємства-монополісти, яким держава давала замовлення. І не обов'язково ці замовлення стосувались товару пертої необхідності, здебільшого це були товари військової промисловості СРСР. Звичайно таку ситуацію ні народ Радянського Союзу, ні силові структури витримати не могли.

Настала "революційна ситуація", зміст її і кінець відомий. Республіки Радянського Союзу отримали незалежність, що створило можливості для розвитку національної промисловості, підйому сільськогосподарського виробництва, розвитку міста та села, національної свідомості, однак всеукраїнські чвари - де один гетьман, там дві булави, відсутність ринкових законів розвитку, перерозподіл влади, приватизація, корупція призвели до повного занепаду економіки. Тому хто б не був при владі, не виконував ринкових законів розвитку держави і суспільства, яку б більшість не створювали в Верховній Раді чи при Президентові України, цілей соборності, єдності досягнуто не буде. Рішення єдине як для всіх країн світу, так і для України - ринкові відносини диктують динаміку, соціальну політику, пріоритети розвитку, зовнішню, внутрішню політику держави.

Розглянемо, що таке ринкові відносини і ринок як такий.

Ринок можна характеризувати як специфічну сферу обміну товарами і послугами, де виникають і реалізуються відносини, пов'язані з процесом купівлі-продажу товарів і послуг, тобто їх просуванням від виробника до споживача1.

Крім поняття "ринок", слід розуміти поняття "кон'юнктура ринку" - це економічна ситуація на ринку в певний визначений момент чи період часу як результат взаємодії факторів і умов, які визначають співвідношення попиту і пропозиції на товари і послуги, рівень та зміну ціни на них; це наявна економічна ситуація, яку характеризують співвідношення між попитом і пропозицією, рівень цін, товарних запасів та інші економічні показники.

Для оцінки кон'юнктури ринку застосовують так звані ринкові індикатори. Такими індикаторами є ціни, товарні запаси, показники ділової активності. Кон'юнктурний аналіз передбачає використання трьох груп величин:

o інструментальні змінні - залежать від самого підприємства і, відповідно, плануються самим підприємством;

o змінні очікування - залежать не від підприємства, а від зовнішніх факторів;

o сукупні змінні - залежать від дії підприємства і зовнішніх факторів.

Класифікацію товарних ринків проводять за такими ознаками1.

1. Співвідношення попиту і пропозиції:

o ринок продавця - ситуація на ринку, де попит значно перевищує пропозицію;

o ринок покупця - ситуація на ринку, коли пропозиція значно перевищує попит.

2. Територіальні обмеження:

o місцеві - місто, область, село;

o регіональні - регіон, економічний регіон;

o національні - держава;

o світові - частина світу, материк.

3. Характер використання товарів:

o ринки товарів виробничого призначення - виробництво товарів виробничого призначення, машини, сировина тощо;

o ринок споживчих товарів - виробництво споживчих товарів першої необхідності, довготривалого використання, марочних;

o ринок послуг - транспортні, бухгалтерські, комп'ютерні, адвокатські, побутово-ремонтні тощо;

o ринок інформації - Інтернет, мобільний зв'язок, газети, журнали, телебачення, засоби масової інформації;

o ринок інтелекту - кіно, театри, музеї, виставки, покази тощо.

4. Організаційна структура ринку:

o відкритий ривок - наявна необмежена кількість покупців та продавців однотипного товару;

o закритий ринок - продавці та покупці пов'язані відносинами юридичного та економічного характеру та фінансовим контролем.

5. Якісна структура ринку:

o потенційний ринок - зацікавленість покупців та продавців;

o дійовий ринок - платоспроможні покупці;

o кваліфікований ринок - обмежена кількість покупців;

o освоєний ринок - постійні покупці, які користуються послугами стабільних продавців на одній території;

o реальний ринок - постійні покупці, які постійно купують один і той самий товар.

6. Особливості маркетингової діяльності на ринку:

o цільовий ринок - підприємство реалізує свої стратегічні цілі розвитку;

o основний ринок - реалізується основна частина товарів підприємства виробника;

o додатковий ринок - реалізуються деякі обсяги товару, (сезонний розпродаж у курортних зонах на нових ринках);

o зростаючий ринок - має реальні можливості для зростання обсягів продажу товару.

Наведена класифікація ринків не повною мірою дає змогу маркетологам досліджувати ринок, виходячи з його специфічних характеристик, а саме:

- низький рівень культури ринкових відносин;

- недостатнє правове та нормативне забезпечення ринкових відносин;

- схильність порушувати договірні зобов'язання;

- вплив кримінальних структур на ринкові відносини;

- недосконалість фінансово-кредитної системи забезпечення ринкових відносин.

Крім того, наголосимо, що вітчизняний ринок характеризується відставанням у перебудові робочих місць і управлінні колективом, а також наявністю психологічного бар'єра у керівників різних рівнів відносно працівників та подій, що відбуваються, що не дає змоги реалізувати переваги ринкової організації економіки. Ринок також не заперечує державного втручання в розвиток ринкової економіки. У процесі управління ринком можуть застосовуватись такі економічні важелі, як державне регулювання цін, податкова політика, оптимальне законодавство, регулювання державного сектору тощо. Хоча у вітчизняній економіці всі зазначені важелі зводяться до проведення антиправових та антиекономічних заходів щодо розвитку підприємництва тощо.

3.2. Ринкові ситуації в маркетингу
3.3. Основні концепції визначення попиту та етапи прийняття рішень щодо купівлі
3.4. Ринковий попит та його суть
3.5. Методи оцінки поточного попиту
3.6. Метод оцінки перспективного попиту
3.7. Визначення потенціалу та місткості ринку
3.8. Сегментація ринку споживачів
3.9. Фактори сегментації ринку споживачів
3.10. Основні критерії вибору сегмента
3.11. Моделі поведінки покупців на ринку
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru