Маркетингова політика розподілу - Біловодська O.A. - 4.4. Тара та упаковка у розподілі продукції

Перевезення більшості торговельних вантажів від виробників до оптових торговельних підприємств і далі, до роздрібної торгівлі, можливе лише за умови забезпечення якісного пакування товарів, тобто процесу підготовки виробу (товару) до транспортування, зберігання і продажу. Пакування є складовою процесу розподілу, необхідною для того, щоб виріб (товар) був доставлений споживачу в належному вигляді. Пакування товарів здійснюється за допомогою упаковки і/або тари.

Упаковка - це засіб або комплекс засобів, які забезпечують захист товарів від пошкоджень і втрат, а довкілля — від забруднень і полегшують процес обігу товарів.

Тара — промисловий виріб, призначений для упакування, зберігання, транспортування і реалізації товарів у сфері обігу, який запобігає їх пошкодженням та псуванню під час перевезення, виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, складування та зберігання.

Тара є елементом або різновидом упаковки. Упакування деяких видів товарів може здійснюватись як у тару, так і без неї за допомогою використання допоміжних пакувальних засобів або пакувальних матеріалів, які виконують функції упаковки.

У процесі товарообігу основними функціями тари й упаковки товарів є:

1) охорона товару від шкідливого впливу зовнішнього середовища і забезпечення умов для збереження кількості та якості товарів на шляху їх руху від виробника до споживача;

2) охорона зовнішнього середовища від впливу упакованої продукції (товару);

3) надання товарам (вантажам) необхідної мобільності і створення умов для раціональної організації торгово-технологічних процесів та використання засобів механізації;

4) створення потрібних умов для полегшення кількісного обліку товарів завдяки формуванню товарних одиниць за габаритами і масою;

5) виконання функції носія реклами та комерційної інформації, призначеної для спеціалістів торгівлі, працівників транспорту, безпосередніх споживачів товарів;

6) створення зручностей споживачам щодо придбання та використання придбаних упакованих товарів;

7) забезпечення зручностей для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, пакетування, маркування, складування, зберігання і транспортування товарів (вантажів);

8) виконання ролі транспортного і немеханічного обладнання оптових і роздрібних торговельних підприємств;

9) запобігання крадіжкам товарів.

Крім того, вдалий дизайн тари (упаковки) сприяє реалізації товарів, внаслідок застосування тари суттєво подовжуються строки зберігання та реалізації товарів, знижуються ціни на товари завдяки зменшенню втрат під час їх транспортування, зберігання і реалізації, заощаджуються пакувальні матеріали у роздрібній торгівлі тощо.

Класифікація тари. Різноманіття властивостей та особливостей товарів, різні умови їх транспортування, зберігання і відпускання зумовлюють потребу у виробництві великої кількості видів тари.

Тара класифікується за такими ознаками:

1) функції у процесі обігу;

2) кратність використання;

3) стійкість до зовнішніх механічних впливів;

4) конструкційні особливості;

5) призначення;

6) види, типи і типорозміри;

7) матеріал виготовлення;

8) наявність специфічних властивостей;

9) метод виготовлення та ін.

Так, за функціями у процесі товарообігу вирізняють споживчу, транспортну тару і тару-обладнання. Споживча тара функціонально-самостійний виріб, який містить раціональний за обсягом використання споживчий запас, забезпечує безпосередній захист його кількості та якості протягом необхідного часу і становить слину із запасом товару вартість. Споживча тара — це тара, в яку розфасовують товари для доставки і продажу споживачам, вартість якої, зазвичай, в його ціпі. Споживча тара має бути зручною, легкою, дешевою, красивою, надавати вичерпну інформацію про товар. Найпоширенішими видами споживчої тари с коробки, пляшки, банки, флакони, пакети.

Транспортна тара — самостійна транспортна одиниця, в яку затарюють різноманітні товари, упаковані або псу пакова и і у споживчу тару. У транспортній тарі товари перевозять і зберігають у процесі їх руху від виробництва до споживання, але не реалізують покупцям. Вартість транспортної тари міститься у вартості товару лише частково. До транспортної тари належать ящики, бочки, мішки, фляги тощо.

Тара обладнання технічний засіб, призначений для укладання, транспортування, зберігання і продажу з нього населенню товарів за методом самообслуговування, який відповідає стандартам або технічним умовам, затвердженим у встановленому порядку.

За кратністю використання тара поділяється на багатооборотну і тару разового використання. Багатооборотна тара призначена для багаторазового використання її під час постачання товарів. Цю тару періодично ремонтують па тароремонтних підприємствах і повертають постачальникам - виробникам продукції. Різновидом багатооборотної тари с інвентарна (виробнича) тара, яка належить певному підприємству, зазначена його тавром, інвентарним номером і підлягає поверненню цьому підприємству. Тара разового використання після реалізації упакованих у неї товарів утилізується.

За призначенням тару поділяють на універсальну і спеціалізовану (для упакування однієї певної групи товарів).

За видами виокремлюють групи тари, які різняться між собою геометричними формами, — ящики, пляшки, бочки, пакети, туби та ін.

У межах окремих видів тари з урахуванням її конструкції та матеріалу виготовлення вирізняють окремі типи тари, а в межах цих типів, у свою чергу з урахуванням габаритів тари - типорозміри тари.

За матеріалом виготовлення тара поділяється на: дерев'яну, картонну, паперову, текстильну, металеву, скляну, керамічну, полімерну, комбіновану.

Найбільш поширеною на сьогодні є дерев'яна тара: ящики, бочки, барабани, клітки, решітки, різноманітні за формою і місткістю. Дерев'яна тара характеризується високою міцністю та стійкістю до зношення, її недоліком є порівняно висока маса.

Дерев'яні ящики можуть виготовлятися з дощок, фанери, а також з комбінацій цих матеріалів; вони бувають з кришкою та без неї. Дерев'яні ящики складаються з дпа, двох головок, двох боковий і кришки, які закріплюються на з'єднувальних планках залізними кутниками або дротом і цвяхами. Для упакування більшості продовольчих і непродовольчих товарів (у первинній упаковці або насипом) використовуються дерев'яні ящики із суцільними боковинами найрізноманітніших конструкцій; для упаковування овочів, фруктів — решітчасті ящики. Дерев'яні ящики різняться за конструкцією (нерозбірні, розбірні, складані), розмірами, призначенням (для овочів, фруктів, ягід, кондитерських виробів, виробів рибної промисловості тощо) і застосовуються для зберігання і транспортування товарів масою до 200 кг.

Дерев'яні і фанерно-штамповані бочки використовуються для упакування багатьох продовольчих товарів завдяки високій стійкості до механічних навантажень, поштовхів, ударів, зручності переміщення і штабелювання. За призначенням виокремлюють бочки заливні (для затарювання вина, пива, коньяку, соків, інших рідин та напіврідких товарів) та сухотарні (для насипних і твердих товарів). Для затарювання хімічних продуктів (терті фарби, пігменти, барвники) і насипних продовольчих товарів (яєчний та молочний порошки) використовуються також дерев'яні і фанерні барабани.

Дерев'яна тара, як правило, є багатооборотною і підлягає обов'язковому поверненню.

Паперова і картонна тара, (ящики, коробки, пакети, мішки) дуже широко використовується у торгівлі розвинутих країн, витісняючи насамперед дерев'яну тару. Вона містка, стійка до стискання, вібрацій та ударів, легка, дешевша від дерев'яної, забезпечує герметичність та ізотермічність усередині тари; процес виробництва паперової та картонної тари характеризується високим рівнем механізації та автоматизації, а після використання така тара легко піддасться повторній переробці.

Картонні ящики виготовляють, як правило, з трьох-, чотирьох- або шестишарового гофрованого картону, картонні коробки — з пресованого картону.

Для упакування насипних товарів використовують бітумовані, дубльовані або вологостійкі паперові мішки, які за способами виготовлення бувають зшиті і склеєні, з відкритою або закритою (з клапаном) горловиною. Бітумовані (оброблені спецрозчинами) напорові мішки називаються крафт-мішками. Максимальна маса продукції, яка може упаковуватися в паперовий мішок, — 50 кг. Пакети виготовляють зі спеціального пакувального паперу.

Текстильна тара містить мішки, виготовлепі з лляної, напівлляної, бавовняної, комбінованої (лляно-джутової, лляно-джуто-кенафної) тканини, а також пакувальної тканини. Для текстильної тари характерні низький коефіцієнт маси тари, достатня міцність, можливість застосування для упакування широкого асортименту насипних і навальних товарів. У торгівлю тканинні мішки надходять з різпими насипними і навальними продовольчими товарами: для перевезення зернових і насипних продовольчих товарів використовуються продуктові тканинні мішки, цукру — лляно-джуто-кепафні (так звані цукрові) мішки; для перевезення овочевої продукції та картоплі — сітчасті тканинні мішки. Використовуються мішки звичайної та підвищеної міцності; вирізняють мішки місткістю 50,100 кг і маломірні. Пакувальні тканини застосовуються для пакування швейних, трикотажних, килимових виробів, тканин.

Металева тара — бочки, бідони, барабани, фляги, каністри, банки з листової сталі, спеціальної жерсті, алюмінію — використовуються для перевезення і зберігання товарів зі специфічними властивостями — рідких, легких, вогненебезпечних. Металева тара характеризується високою механічною міцністю, герметичністю, термостійкістю, довговічністю, економічністю і великою вантажопідйомністю. З метою запобігання взаємодії тари з харчовими продуктами її впутрішпю поверхню покривають спеціальними лаками або нейтральними металами.

Скляна тара — банки, пляшки, балони, флакони різних форм і місткості, які використовуються для пакування продукції косметичної, хімічної, харчової промисловості. Вадою скляної тари є її нестійкість до механічних впливів і потреба у наявності жорсткої транспортної тари й м'яких пакувальних матеріалів під час перевезення. Переважна більшість різновидів скляної тари належить до споживчої тари; проте окремі її види вважаються багатооборотною тарою і підлягають збиранню та поверненню постачальникам.

Керамічна тара (пляшки, банки, балони, флакони оригінальної форми) використовується для певних лікеро-горілчаних виробів, парфумерно-косметичної продукції, деяких кислот тощо.

Полімерна тара — ящики, мішки, бочки, пакети, коробки, туби, каністри — характеризується міцністю, відсутністю постійних деформацій, хімічною стійкістю, легкістю, здатністю зафарбовуватися у будь-який колір. Для її виробництва застосовуються поліетилен (зокрема для виготовлення ящиків, бочок, лотків, мітків), полістирол, полівінілхлорид, целофан та інші синтетичні матеріали, які забезпечують надійний захист упакованих товарів. Найбільш перспективним матеріалом для виробництва полімерної тари вважається поліпропілен.

Комбінована тара виготовляється шляхом поєднання різних матеріалів (полімерні матеріали, метал, фольга, тканина, дерево та ін.) з мстою отримання довговічних, міцних і зручних в обігу виробів.

За конструкційними особливостями тару поділяють на нерозбірну, розбірну, складану, розбірно-складану, суцільну, решітчасту, відкриту і закриту, а також саморуйнівну.

За стійкістю до зовнішніх механічних впливів — на жорстку (дерев'яні і металічні ящики і бочки, скляна тара), напівжорстку (картонна тара), м'яку (паперова, текстильна тара).

Тару класифікують також за наявністю специфічних властивостей: ізотермічна, ізобарична, герметична, пилонепроникна, тара для аерозолів, ароматизована, їстівна, тара-іграшка, подарункова тара (тара-сувенір) тощо; за методом виготовлення: лита, штампована, бондарна, клеєна, виготовлена литтям під тиском тощо.

Вимоги та якість тари. Високовитратність виробництва тари зумовлює потребу у раціональній організації тарного господарства, що пов'язано з необхідністю економного витрачання тари та пакувальних засобів і матеріалів, виробництва і застосування нових, менш матеріаломістких та економічних видів тари і правильною організацією тарообігу. Тара мас вироблятися з урахуванням фізико-хімічних, біологічних та мікробіологічних властивостей упаковуваних у неї товарів, а також відповідати технічним, економічним, санітарно-гігієнічним та естетичним вимогам.

Технічні (експлуатаційні) вимоги до тари передбачають відповідність конструкції і матеріалу тари габаритам, агрегатному стану і властивостям товарів, розміщених у ній; тара мас бути міцною, надійною, забезпечувати захист товарів від пошкоджень під час перевезення і зберігання, характеризуватися простотою розкривання та закривання. Конкретні технічні вимоги до тари передбачаються у стандартах.

Економічні вимоги до тари пов'язані з тим, що тара має бути недорогою у виготовленні та експлуатації, компактною, зручною для транспортування як з товаром, так і в порожньому вигляді; вона повинна виготовлятися з уніфікованих деталей, давати можливість багаторазового використання, мати низький коефіцієнт власної маси.

Санітарно-гігієнічні вимоги до тари передбачають простоту і надійність санітарної обробки тари.

Естетичні вимоги до тари визначають потребу у виразному художньому оформленні тари, яка мас сприяти відображенню властивостей товару і доповнювати інтер'єр торговельного підприємства. Тому використовувана тара повинна мати привабливий зовнішній вигляд, а її форма, кольористична гама, тексти і рисунки па ній мають відповідати естетичним смакам споживачів.

Загалом вимоги до тари залежать від таких чинників, як вид товару, його маса і розміри, форма, конструкція, а також умови поводження з таким вантажем під час його транспортування, зберігання, навантажувально-розвантажувальних робіт. Види тари і упаковки, які використовуються для упакування певних товарів, зазначаються у стандартах, технічних умовах, іншій нормативно-технічній документації па ці товари. Особливо жорсткими є вимоги щодо тари та упаковки для перевезення і зберігання небезпечних вантажів.

Різноманітні фізико-хімічні властивості товарів, розмір і умови транспортування затарених товарів зумовлюють різноманіття використовуваної тари, упорядкування якої забезпечується її стандартизацією. Усі стандарти на тару поділяються па нормативні та предметні.

Стандартизація тари — встановлення вимог і норм до тари способом розроблення та затвердження відповідних стандартів. Стандартизація тари передбачає створіння найбільш раціональних за матеріалом виготовлення, конструктивними особливостями, розмірами, формою, масою та місткістю тинів тари, а також встановлення загальних технічних вимог до тари, правил її приймання, маркування, транспортування і зберігання.

Нормативні стандарти формулюють загальні технічні вимоги до тари, визначають її типи та основні параметри, методи випробування. Предметні стандарти на тару розробляються на основі нормативних стапдартів для тари, призначеної для упакування певних видів товарів, і передбачають:

— найменування і призначення цього виду тари;

— тини тари та її конструктивні особливості;

— кількість виготовлюваних номерів тари (номенклатура) залежно від зовнішніх і внутрішніх розмірів (довжина, ширина, висота);

— технічні вимоги, що висуваються до тари;

— маркування і зовнішній вигляд тари.

У процесі стандартизації встановлюються також вимоги і порядок маркування та клеймування тари. Маркування мас відображати: назву підприємства-виробника або його товарний знак, а також стандарт або інший нормативно-технічний документ, відповідно до якого виготовлена тара. На багатооборотну тару має бути напис "Багатооборотна". На тару з товаром, крім тарного маркування, може наноситися також інформація товарного, відправницького, залізнично-вантажного, спеціального, міжнародного маркування (зокрема маніпуляцій ні знаки, знаки безпеки тощо).

Маркування, яке характеризує тару (крім мішків), виробник зобов'язаний нанести на:

— ящиках — у лівому верхньому куті торцевої стінки;

— бочках і барабанах — на одному з днищ, вільному від маркування, що характеризує вантаж (за згоди споживача маркування може наноситися па обечайку);

— флягах і балонах — на дні.

Особливі вимоги і порядок передбачені щодо маркування тканинних мішків. Нові мішки обов'язково повинні мати клеймо фарбою, що не змивається, у вигляді штампа розміром75 х 35 мм. Штамп ставлять посередині мішка на відстані 35-40 см від краю горловини. На штампі ліворуч проставляються букви, що означають назву матеріалу мішка, а далі цифри "1", "2", "З", які означають категорію мішка і послідовно погашаються в міру зниження якості тари. Категорія мітка визначається за останньою цифрою штампа (яка не зафарбована). Клеймування мішків з-під цукру не проводиться, замість цього до мішка має прикріплюватися відповідний ярлик.

Певні особливості, встановлені чинним в Україні законодавством, має маркування споживчої тари з продуктами харчуванні!. Відповідно до нього товар (вітчизняного або іноземного виробництва), який реалізується у роздрібній торгівлі, мас містити на упаковці інформацію, викладену в доступній для сприйняття формі українською мовою, та відомості про:

— загальну назву харчового продукту;

— масу (обсяг);

— склад, у тому числі перелік використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок, барвників тощо;

— калорійність;

— дату виготовлення;

— строк споживання;

— умови зберігання;

— найменування та адресу виробника.

У торговельній практиці активно поширюється такий спосіб маркування товарів, як штрихове кодування, якому підлягають товари, що виробляються суб'єктами підприємницької діяльності та реалізуються через оптову і роздрібну торговельну мережу. Штрихове кодування — сукупність даних, поданих у вигляді штрихового коду та інших елементів, призначених для автоматичної ідентифікації товарів. Штрихові коди наносяться на етикетку, яка приклеюється безпосередньо до розваженого товару, па його упаковку (споживчу тару) і на транспортну тару (останній варіант, за якого характеризується цілий вантажний пакет з товаром одного найменування, є особливо ефективним з погляду підприємств оптової торгівлі).

4.5. Складування товарів як функція фізичного розподілу
4.6. Організація транспортно-експедиційного обслуговування
Запитання і завдання для самоконтролю
Розділ 5. ОПТОВА ТОРГІВЛЯ У КАНАЛАХ РОЗПОДІЛУ
5.1. Сутність, види і функції оптової торгівлі
5.2. Фактори потреби у виникненні та функціонуванні оптових підприємств на ринку
5.3. Роль і значення оптової торгівлі у процесі розподілу товарів
5.4. Організаційна структура оптової торгівлі
5.5. Розміщення оптових підприємств
5.6. Організація та документальне оформлення оптових закупівель
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru