Стратегічне управління - Міщенко А.П. - СЛОВНИК

Аналіз - розкладання цілого на елементи і наступне установлення взаємозв'язків між ними з метою підвищення якості прогнозування, оптимізації, обґрунтування, планування й оперативного управління реалізацією управлінського рішення щодо розвитку об'єкта.

Аналіз зовнішнього середовища - процес стратегічного планування, призначений для контролю зовнішніх факторів стосовно організації з метою визначення можливостей і загроз.

Аналіз стратегічної позиції підприємства - виявлення стратегічних зон господарювання, їхнього взаємозв'язку, оточення й інших важливих характеристик.

Бачення - пов'язаний з місією перспективний погляд на напрямки розвитку діяльності організації, базова концепція того, що організація намагається зробити і чого досягти.

Бенчмаркінг - метод сучасного менеджменту, за допомогою якого дана компанія проводить порівняння своєї діяльності з практикою інших компаній з метою здійснення конкретних змін, що дозволяють поліпшити діяльність компанії і підвищити її конкурентоспроможність.

Бізнес-план - це докладний, чітко структурований і ретельно підготовлений документ, що описує цілі і завдання, які необхідно вирішити підприємству, способи досягнення поставлених цілей і техніко-економічні показники підприємства і/або проекту в результаті їх досягнення.

Бюджет - план, що відбиває очікувані результати і ресурси, що розподіляються, у кількісній формі. Слугує контрольним еталоном.

Вищий менеджер (топ-менеджер) - менеджер, що досяг вершини організаційної ієрархії і несе відповідальність за діяльність організації в цілому.

Відкрита система - система, що взаємодіє із зовнішнім середовищем.

Влада - потенційна здатність індивіда впливати на поведінку інших людей.

Внутрішнє середовище - усі внутрішньо фірмові елементи середовища: працівники, менеджмент і організаційна культура, що детермінують поведінку індивідів в організації і здатності адаптації останньої до зовнішніх умов.

Впровадження стратегії - етап стратегічного менеджменту, що передбачає використання управлінських і організаційних інструментів і ресурсів для одержання стратегічних результатів.

Галузь - у стратегічному управлінні сукупність усіх продавців якого-небудь продукту або виробників, що пропонують будь-який продукт або групу продуктів, що повністю заміняють один одного.

Делегування - процес передачі менеджерами владних повноважень і відповідальності співробітникам, що займають позиції на нижчих рівнях ієрархії.

Дельфі - група (метод Дельфі) - форма групового прийняття рішень, коли фахівці викладають ставлення до проблеми в письмовому вигляді, керуючись опитувальними листами, а керівник групи узагальнює їх у спеціальному резюме, після чого експерти одержують новий опитувальний лист з проблеми, і так до того часу, поки не буде досягнуто консенсусу.

Диверсифікація - 1) одночасний розвиток багатьох не пов'язаних один з одним видів виробництва, розширення асортименту виробів; 2) вид стратегії маркетингу, спрямованої на розширення кількості сфер діяльності фірми на ринках нових продуктів, виробництво яких не пов'язане з основним виробництвом фірми.

Диференціація як конкурентна перевага - здатність забезпечити покупця унікальною і великою цінністю у вигляді нової якості продукту-товару, його особливих споживчих властивостей або особливого після продажного обслуговування.

Діагностика - етап процесу ухвалення рішення, на якому менеджери аналізують основні причинно-наслідкові зв'язки конкретної ситуації.

Ділова стратегія (бізнес-стратегія) - сукупність дій і підходів, спрямованих на забезпечення ефективної діяльності в одній конкретній сфері бізнесу.

Загроза - це те, що може завдати шкоди фірмі, позбавити її існуючих переваг: поява нових конкурентів, поява товарів-замінників і т. ін.

Зміни в культурі - зміни в цінностях, нормах, відносинах, переконаннях і поведінці співробітників організації.

Зовнішнє організаційне середовище - це фактори, що знаходяться поза межами підприємства, але істотно впливають на нього (конкуренти, ресурси, технології, економічні умови й ін.).

Ієрархічна структура - організаційна структура, що характеризується багаторівневим управлінням і незначним обсягом управління на кожному рівні.

Імідж - образ, репутація, думка широкої громадськості, споживачів і клієнтів про престиж підприємства, його товари і послуги.

Ключові фактори успіху в галузі - параметри, що описують галузеві організації і справляють найбільший вплив на величини їхніх конкурентних переваг.

Команда - група співробітників з декількох відділів, що регулярно зустрічаються для вирішення поточних проблем, що становлять загальний інтерес.

Компанія - торгове або промислове підприємство, торгово-промислове об'єднання підприємців.

Конкурентна перевага - це ті характеристики, що створюють певну перевагу над конкурентами для організації, яка виробляє і реалізує даний продукт.

Конкурентоспроможність - здатність комерційної організації виробляти і продавати конкурентоспроможний продукт; перевага даної конкретної організації стосовно інших організацій - конкурентам у даній галузі бізнесу.

Конкуренція - суперництво між товаровиробниками за кращі, економічно більш вигідні умови виробництва і реалізації продукції.

Корпорація - (від пізньолатинської corporation - об'єднання): сукупність осіб, що об'єдналися для досягнення будь-якої мети; є юридичною особою.

Культура - набір базових цінностей, переконань, негласних угод і норм, що поділяють всі члени суспільства або організації.

Ланцюжок цінностей - поняття, введене М. Портером і розглянуте в рамках системи вартості. У контексті конкуренції М. Портер визначає вартість як суму, яку покупець згодний сплатити за те, що йому поставляють. Ланцюжок цінностей ілюструє додавання вартості до продукту, починаючи з придбання сировини і закінчуючи виробництвом готового виробу. Досліджуючи процес крок за кроком, можна встановити, де фірма конкурентоспроможна, а де уразлива.

Лідерство (керівництво) - 1) здатність індивіда до досягнення деяких цілей чи впливати на інших людей; 2) управлінська функція, що передбачає використання впливу менеджера для мотивації працівників до досягнення цілей організації.

Лідерство за витратами - конкурентна стратегія, яка передбачає, що організація активно використовує нові методи підвищення продуктивності, проводить тотальне скорочення витрат і жорстко контролює їх, пропонуючи товар, що не поступається за якістю продукції конкурентів, за більш низькими цінами.

Матрична організація - тип адаптивної структури, в якій члени сформованої групи несуть відповідальність за свою діяльність перед керівником конкретного проекту, де вони працюють постійно.

Менеджер проектуменеджер, відповідальний за реалізацію певного робочого завдання, що вимагає участі інших співробітників того ж організаційного рівня.

Менеджмент - мистецтво керувати інтелектуальними, фінансовими, сировинними, матеріальними ресурсами з метою найбільш ефективної виробничої діяльності.

Метод експертних оцінок - метод прогнозування, що базується на досягненні згоди групою експертів.

Місія - найбільш загальна мета організації як конкурентоспроможної структури, подана в найбільш загальній формі, яка чітко виражає основну причину існування організації.

Модель - уявлення предмета, системи чи ідеї у формі, яка відрізняється від форми цілого, тобто самого предмета. Моделі відіграють корисну роль, тому що вони спрощують реальність і тим самим полегшують можливість побачити внутрішні відносини.

Можливості визначаються як щось, що дає фірмі шанс зробити щось нове: випустити новий продукт, завоювати нових клієнтів, упровадити нову технологію, перебудувати бізнес-процеси і т. ін.

Моніторинг - безупинне комплексне спостереження за об'єктами, вимірювання параметрів і аналіз їх функціонування.

Мотивація - сили, що існують усередині чи поза людиною, що збуджують у ній ентузіазм і завзятість у виконанні певних дій.

Навчальна організація - це організація, в якій кожен співробітник залучений до вирішення проблем, що виникають; вона спонукує всіх своїх працівників до безупинного удосконалювання професійної майстерності і саморозвитку, що базується на нагромадженому досвіді.

Нестабільне зовнішнє середовище - зовнішнє оточення з високим рівнем взаємозв'язку факторів, що спричиняє складність, рухливість і невизначеність середовища.

Операційна стратегія - це стратегія, яка визначає, як керувати ключовими структурними підрозділами і забезпечити виконання стратегічно важливих операційних завдань (закупівля, управління запасами, ремонт, транспорт, реклама).

Організаційна культура - це сукупність основоположних принципових переконань, що лежать в основі діяльності організації і додають їй унікальності; філософія організації, що надає загальний смисл існування організації, її ставлення до співробітників і клієнтів; системи переконань, традицій, цінностей організації, норм поведінки співробітників між собою, стосовно організації і клієнтів; традицій ділового спілкування, що виражаються в правилах і процедурах прийняття рішень, фірмових знаках і термінології.

Організаційна структура - логічне співвідношення рівнів управління і функціональних ділянок, організованих таким чином, щоб забезпечити ефективне досягнення цілей.

Організаційні зміни - освоєння організацією нових ідей або моделей поведінки.

Організація - соціальне утворення, що має спеціально створену структуру, діяльність якого підпорядкована певній меті.

Парадигма - основоположний спосіб мислення, сприйняття і розуміння світу.

План - проект руху організації до поставлених цілей, що включає схеми розподілу ресурсів, різні графіки, проміжні завдання.

Планування - визначення цілей і показників діяльності організації в майбутньому, а також постановка завдань і оцінка необхідних для їх вирішення ресурсів.

Політика фірми - генеральна політика, система стратегічних заходів, проведених керівництвом фірми в якій-небудь сфері діяльності (технічній, фінансовій, соціальній, зовнішньоекономічній та ін.).

Портфельна стратегія - різновид стратегії корпоративного рівня, що передбачає наявність у компанії декількох бізнес-одиниць і товарних ліній, які доповнюють логічно один одного, що дозволяє їй скористатися синергічним ефектом і конкурентними перевагами.

Постачальники - індивіди й організації, що забезпечують надходження необхідних для виробництва готової продукції компанії сировини і матеріалів.

Правила - точне визначення того, що слід робити в конкретній унікальній ситуації.

Проблема - ситуація, коли отримані організацією результати не відповідають поставленим перед нею цілям, а отже, деякі аспекти її діяльності вимагають поліпшення.

Продуктово - маркетинговая стратегія - ключова підсистема корпоративної стратегії комерційної організації, спрямована на аналіз, розробку і прийняття комплексу стратегічних рішень щодо номенклатури, асортименту, якості й обсягу виробництва продуктів в організації і реалізації продуктів на відповідних ринках.

Процедури - розпорядження щодо того, які дії зробити в конкретній ситуації.

Реалізація - етап процесу прийняття рішень, на якому менеджер, використовуючи управлінські, адміністративні здібності й уміння переконувати людей, прагне "перекласти" рішення на "мову" дій.

Реінжиніринг - радикальна перебудова бізнес-процесів організації, мета якої полягає в досягненні більш високих показників якості продукції і рівня обслуговування, зниження витрат, коли основний аспект переноситься на процеси, а не на функції.

Ринок - сфера економіки, в якій відбувається процес товарного обороту, перетворення товару в гроші і зворотного перетворення грошей у товар; сукупність взаємозалежних актів купівлі-продажу маси товарів, вироблених у різних галузях економіки.

Рішення - вибір, здійснюваний з декількох варіантів. Рушійні сили галузі - зміни і тенденції в зовнішньому середовищі, що впливають на функціонування всієї галузі.

Система - єдність, що складається із взаємозалежних частин, кожна з яких привносить щось конкретне в унікальні характеристики цілого. Організації вважаються відкритими системами, тому що вони динамічно взаємодіють із зовнішнім середовищем.

Система управління - це сукупність активних соціальних і пасивних технічних об'єктів, що реалізують процеси управління в рамках існуючих організаційної структури и організаційної культури.

Ситуаційний аналіз - аналіз сильних і слабких сторін організації, а також зовнішніх можливостей і загроз, які впливають на її діяльність.

Споживачі - індивіди й організації, що придбавають товари або послуги компанії, що в остаточному підсумку і визначає успіх фірми на ринку.

Стратегічна бізнес-одиниця (СБО) - підрозділ організації, що має (відносно інших СБО компанії) особливу місію, товарні лінії, конкурентів і ринки збуту.

Стратегічна зона господарювання (СЗГ) - це сегмент оточення підприємства, на який воно має вихід або планує такий вихід одержати.

Стратегічна позиція підприємства - розміщення ресурсів за різними СЗГ, взаємозв'язок СЗГ між собою і зовнішнім оточенням.

Стратегічне планування - набір дій і рішень, вжитих керівництвом, що ведуть до розробки конкретних стратегій, призначених для того, щоб допомогти організації досягти своїх цілей.

Стратегічний аналіз - виконання відповідної функції управління, орієнтованої на перспективу і такої, яка має високу невизначеність.

Стратегічний менеджмент - набір рішень і дій щодо формулювання і впровадження стратегії, покликаної забезпечити компанії найкращий конкурентний стан в зовнішньому середовищі і досягнення поставлених цілей.

Стратегічні цілі - загальні твердження, що описують стан організації в майбутньому; стосуються не конкретних підрозділів або відділів, а компанії в цілому.

Стратегія корпорації - це ділова концепція організації на задану стратегічну перспективу, подана у вигляді довгострокової програми конкретних дій, що здатні реалізувати дану концепцію і забезпечити організації конкурентні переваги в досягненні цілей.

Структура - спосіб поєднання складових частин (компонентів) системи для найкращого виконання головної мети системи.

SWOT -аналіз - дослідження, спрямовані на визначення й оцінку сильних і слабких сторін підприємства, оцінку можливостей і загроз, що виходять із зовнішнього середовища.

Тактика - короткострокова стратегія для досягнення мети, розроблювана звичайно на рівні керівників середньої ланки.

Тактичні плани - плани, розроблювані з метою перетворення стратегічних планів організації, що передбачають проходження певного етапу стратегії фірми.

Тренд — майбутні тенденції розвитку (галузі, організації тощо).

Управління за цілями - метод планування, що передбачає визначення менеджерами і співробітниками цілей для кожного відділу, проекту і працівника, використовуваних для спостереження за подальшими результатами діяльності організації.

Управлінське рішення - це результат аналізу прогнозування, оптимізації, економічного обґрунтування і вибору альтернативи з багатьох варіантів досягнення конкретної мети системи менеджменту.

Фокусування — конкурентна стратегія, яка передбачає, що організація концентрує зусилля на певному географічному регіоні або групі споживачів.

Формулювання стратегії - етап стратегічного менеджменту, що передбачає здійснення процесів планування і прийняття рішень, у результаті яких установлюються цілі організації і розробляється стратегічний план.

Функціональна стратегія - управлінський план дій окремого підрозділу, зайнятого конкретною сферою бізнесу. Організація має потребу в такій стратегії для кожної основної виробничої одиниці: НДДКР, виробництво, маркетинг, фінанси, кадри і т. д.

Цілі - в організації - це конкретні кінцеві стани, або шукані результати, яких хотіла б домогтися група, працюючи разом. Формальні організації визначають цілі через процес планування.