Фізкультурно-масові заходи, які проводять у позанавчальний час, необхідно за змістом пов'язувати з уроками фізичної культури або з оздоровчими заходами в режимі дня. Цим забезпечується різноманітність фізичної підготовки учнів, а також досягається профілактика стомлення та підвищення розумової працездатності за рахунок активного відпочинку.
У зв'язку з особливостями психічного та фізичного стану дітей молодшого шкільного віку, робота з фізичного виховання у позанавчальний час не може проводитися учнями самостійно, а повинна бути організована у рамках фізкультурного гуртка під керівництвом викладача.
Керівник гуртка (найчастіше це учитель фізичної культури) може обрати у кожному класі із числа учнів помічника учителя з фізичної культури. Всю роботу гурток повинен проводити за планом. Спираючись на цей план, у школі можуть організовуватись фізкультурні свята, показові виступи, спортивні змагання. Роботу фізкультурного гуртка доцільно висвітлювати на спортивному стенді або у спільному випуску спортивної газети.
Гурток фізичної культури звично комплектується з учнів, які мають бажання після уроків додатково займатися фізичною культурою і не мають для цього медичних протипоказань. У гуртку повинно бути не більш 20 осіб. Комплектування гуртка проводиться з урахуванням віку, фізичної підготовки, а також за статевим складом учнів.
Робота у гуртках найчастіше проводиться на основі навчальної програми з фізичної культури. У заняття включаються різні ігри, елементи легкої атлетики та гімнастики. При цьому слід частіше , змінювати характер вправ, проводити заняття ігровим методом, включаючи елементи змагань.
З учнями, віднесеними за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, заняття у спортивних гуртках проводяться окремо. В цьому випадку групи комплектуються з учнів з однотипними відхиленнями у фізичному розвитку або захворюваннями і не більше ніж по 15 осіб у кожній групі. Зарахування у оздоровчі групи проводиться за рекомендаціями лікаря. Заняття з учнями, які відносяться до спеціальних медичних груп, повинні проводити вчителі з фізичної культури, які пройшли спеціальний семінар або курси підвищення спеціалізації.
Спортивні змагання можуть проводитися серед учнів однієї школи або між фізкультурними колективами кількох шкіл. Необхідно, щоб кожен, навіть найслабший учень, відчув себе безпосереднім учасником змагань, знайшов упевненість у собі.
Для участі у позашкільних змаганнях створюються збірні команди по окремим видам спорту. При організації змагань необхідно дотримуватися таких вимог:
• повинна бути визначена вікова група учасників змагань;
• змагатися учні можуть тільки за тими видами спорту, якими вони регулярно займаються;
• для участі у змаганнях необхідна обов'язкова попередня підготовка (тренування) учнів-учасників змагань по тим видам спорту; по яким будуть відбуватися самі змагання.
При проведенні, наприклад, змагань з футболу кожна команда може приймати участь тільки в одній грі за день. Тривалість змагань для учнів початкових класів не повинна перевищувати однієї години. За один-два місяці до початку змагань розробляється спеціальне положення, де визначаються задачі, час, місце і умови проведення змагань, форма одягу, програма, порядок визначення переможців і нагородження кращих команд (учасників).
В молодших класах в програму змагань можуть включатись рухливі ігри з різними предметами і без них, ігри типу естафети "Веселі старти". Змагання повинні проводитись, як правило, серед змішаних команд по 12-18 осіб у кожній (порівну хлопчиків та дівчат),
Уважно слідкуючи за ходом гри (естафети), учителю необхідно регулювати фізичне навантаження такими методичними прийомами:
• збільшення (зменшення) часу гри (естафети);
• збільшення кількості повторень елементів гри (естафети);
• збільшення (зменшення) розмірів майданчика (дистанції);
• зміна характеру і правил гри (естафети);
• зміна ведучого;
• зміна кількості учасників гри (естафети).
Протягом гри (естафети) необхідно виховувати природність рухів, повну мобілізацію рухових здібностей учасників гри (естафети), культуру суперництва.
Гру (естафету) слід закінчувати організовано і своєчасно, не допускаючи втоми, надмірної збудженості, зниження інтересу до гри.
Після закінчення гри (естафети) доцільно давати спокійну ходьбу і вправи на увагу, підвести підсумки, об'явити результати, привести приклади позитивних дій окремих учасників іри, вказати на помилки.
Нижче наведені приклади деяких естафет із застосуванням загально розвиваючих вправ з предметами та без них:
I. Клас ділиться на декілька команд.
1. В положенні напівприсядки дійти до фінішу, там зробити 5 нахилів вперед (не згинаючи коліна) і повернутися напівприсядки назад, передати естафету.
2. "Собачим ходом" дійти до фінішу і назад.
3. "Зайчиком" дострибати до фінішу, присісти 5 разів і "зайчиком" повернутися назад.
4. Присядки дострибати до фінішу, повернутися назад бігом.
5. Добігти до фінішу, в упорі лежачи на стегнах зробити 8 віджимань і повернутися назад бігом.
II. Клас ділиться на 3-4 команди. В 10-12 м від стартової лінії проти кожної команди установлюють орієнтир (прапорець, м'яч і т. д.). Усі гравці по черзі виконують однакові завдання. Виграє команда, яка першою закінчила естафету.
1. Стрибком на двох ногах (руки на поясі) треба дострибати до фінішу і назад віддати естафету партнеру.
2. На одній нозі (другу тримаємо рукою) дострибати до фінішу. Змінити ногу, повернутися назад і віддати естафету наступному гравцю.
3. Добігти до фінішу, взяти скакалку і стрибнути через неї 5 разів, покласти її і повернутися назад і віддати естафету наступному гравцю.
4. Стрибати з м'ячем між ногами до фінішу, повернутись назад бігом і віддати естафету партнеру.
НІ. Учні діляться на команди.
1. Біг до фінішу і назад з високим підніманням стегна.
2. Добігти до фінішу і назад, обертаючи руки в різні сторони.
3. Добігти до фінішу, там зробити 8 нахилів в сторони, руки за головою, повернутися назад.
4. Дійти до фінішу в глибокому нахилі, охопивши себе за ступні ніг.
5. Дійти в повному присіді до фінішу, назад повернутися бігом.
6. Стрибками дійти до фінішу і назад.
Успіх у проведенні змагань залежить від чіткої роботи суддівської колегії, яку повинен очолювати головний суддя. Змагання завжди повинні починатися парадом учасників змагань.
Спортивні ігри є найбільш цікавим видом змагань і в той самий час найбільш важким, особливо для дітей молодших класів. Під час спортивних ігор всі учні вступають у безпосередній поєдинок, вони всі одночасно борються, наприклад, за володіння м'ячем, і тут можливі конфліктні ситуації.
Задача суддів полягає в тому, щоб не тільки слідкувати за дотримуванням правил тієї чи іншої гри, а ще і за тим, щоб спортивна гра не прийняла азартного характеру, тобто судді повинні ще контролювати психічний стан учасників. Для зняття напруги змагань рекомендується використовувати короткочасні зупинки, які знижують темп гри, а також частіше міняти гравців.
Нижче наведено основні вимоги, які необхідно мати на увазі при організації змагань, наприклад, з футболу. Поле для дітей 8-12 років повинно бути розміром 40x60 м. Дозволяється проводити ігри на майданчиках меншого розміру, які мають футбольну розмітку. Для гри використовується звичайний футбольний м'яч. Учасники змагань розділяються на вікові групи: 6-7-8, 9-10 або 11-12 років. Протягом гри дозволяється будь-яка кількість замін гравців. Спортивна форма учасників гри складається з футболки та трусів (тренувального костюма) та гумових тапок (кед). Гру на полі може проводити один суддя. Гра повинна продовжуватись 30 хв. (2 тайми по 15 хв), з перервою на 10 хв після першого тайму. Під час гри мета кожної команди забити якомога більше м'ячів у ворота суперника.
8. Загальні Положення що до проведення спортивних змагань
Спортивні змагання є однією з форм фізичного виховання школярів, за допомогою якої вирішується ціла низка важливих освітніх і оздоровчих завдань.
За характером проведення змагання можуть бути:
• особисті, під час яких результати зараховуються кожному учаснику окремо і визначається місце, зайняте у змаганні кожним учасником;
• особисто командні, у яких визначаються одночасно місця, зайняті окремими учасниками і командою в цілому;
• командні, у яких результати зараховуються команді в цілому і визначається місце кожної команди у змаганні.
Перш ніж почати підготовку до проведення будь-яких змагань необхідно:
1. Створити оргкомітет з 3-5 осіб, які мають досвід організації спортивних змагань.
2. Перевірити наявність і стан матеріальної частини змагань (спортивного обладнання і інвентарю, розмітки майданчиків або залу, звукової апаратури, нагрудних номерів, нарукавних пов'язок, емблем для суддів і учасників та ін.).
3. Розробити "Положення про змагання" згідно встановленої форми, а також розглянути і затвердити це Положення на раді колективу фізичної культури школи, району або міста і узгодити його з ад- І міністрацією школи. І
4. Скласти і провести апробацію програми змагань. Особливо ретельно слід продумати ті етапи змагань, які носять комплексний характер, типу "Веселих стартів" та ін.
5. Скласти деталізований план проведення змагань з урахуванням регламенту часу, місць шикувань і переміщень учасників, розмітки майданчику, розміщення глядачів, по черговості реалізації видів програми, відповідальних за підготовку і прибирання інвентарю, зміст пауз та ін.
6. Розподілити обов'язки серед членів оргкомітету, визначити відповідальних за окремі ділянки роботи: організаторську і інформаційну, добір і діяльність суддівської бригади, підготовку учасників, матеріальне забезпечення змагань та ін.
7. Підготувати і вивісити об'яву та іншу інформацію про змагання. Якщо школа радіофікована, таку ж інформацію треба давати і по шкільному радіо.
8. Провести нараду фізоргів (представників класів, капітанів команд) і ознайомити їх з програмою змагань, з умовами підготовки і участі команд, з системою заліків та іншими пунктами "Положення".
9. Надати можливість командам (класам) провести тренування, на яких учні повинні ознайомитись з умовами і правилами ігрових завдань і всією програмою змагань в цілому.
10. Підібрати і затвердити склад суддівської колегії із числа учнів, педагогів, спеціально запрошених спортсменів і ветеранів спорту, батьків, які мають суддівські категорії або досвід суддівства змагань.
11. Провести засідання суддівської колегії спільно з представниками організаційного комітету, на якому розглянути Програму змагань, розподілити обов'язки (призначити головного суддю і його замісника, секретаріат, суддів при учасниках змагань, відповідальних за суддів і ін.); уточнити правила змагань, систему заліку та визначення переможців.
12. Підготувати дипломи, грамоти, вимпели, призи та сувеніри для нагородження переможців, учасників змагань і найбільш активних глядачів-болільників.
13. Визначити склад журі і почесних гостей та своєчасно їх повідомити (передати запрошення, де вказати вид, дату, місце і час змагань).
14. Призначити ведучого змагань і суддю-інформатора. З урахуванням виду і програми змагань вони повинні зібрати матеріал із історії фізичної культури і відповідних видів спорту, дані про учасників, гостей і глядачів.
15. Призначити членів комісії з пропаганди (юнкорів, фотографів, юних художників) для збору матеріалу і висвітлення ходу підготовки і проведення змагань.
16. Підібрати і записати музичний супровід параду учасників, масових гімнастичних виступів, окремих номерів програми змагань, музичних пауз, тощо;
17. Перевірити готовність змагань за 1-2 дні до їх проведення, для чого зібрати стислу інформацію від членів оргкомітету і суддівської колегії про зроблену роботу).
18. Організувати і провести медичний огляд учасників змагань з метою оцінки відповідності функціонального стану їх організму вимогам участі у змаганнях. Треба забезпечити також, щоб медперсонал був присутнім у місці проведення самих змагань.
19. Після проведення змагань на заключному засіданні оргкомітету треба провести обговорення і підведення підсумків. Керівник оргкомітету і головний суддя повинні написати звіт про змагання, до якого звично додаються робочі протоколи секретаріату і журі про результати змагань та визнання переможців.
Спортивні змагання рекомендується проводити не більше ніж 1-2 рази за рік. Результати змагань доцільно проаналізувати у всіх класах та освітити у стінній печаті.
Контрольні питання та тести до матеріалу частини (Навчального модуля 3)
Питання до самоконтролю знань
1. Фізична культура та ЇЇ складові
2. Поняття "Фізична підготовленість" та "Фізична підготовка".
3. Поняття "Система фізичного виховання".
4. Механізм рухової активності
5. Поняття "Амплітуда рухів".
6. Поняття "Напрямок руху".
7. Поняття "Швидкість руху".
8. Поняття "Ритм".
9. Поняття "Темп".
10. Поняття "Координація рухів".
11. Основні засоби фізичного виховання.
12. Зміст фізичних вправ.
13. Форми фізичних вправ.
14. Техніка фізичних вправ.
15. Класифікація фізичних вправ.
16. Фактори, які визначають вплив фізичних вправ.
17. Дидактичні принципи фізичного виховання.
Завдання для тестового контролю знань залікового модуля З
1. За історичними даними першими з'явилися:
а) теорія фізичного виховання;
б) практика фізичного виховання;
в) система фізичного виховання.
2. Процес оптимізації рівня здоров'я і всебічного розвитку фізичних здібностей людини у зв'язку з певним видом діяльності називається:
а) фізичною підготовкою;
б) фізичним розвитком;
в) фізичним вдосконаленням.
3. Результати фізичної підготовки є:
а) технічна підготовленість;
б) фізична підготовленість;
в) психічна підготовленість
4. Вкажіть основні засоби фізичного виховання:
а) режим дня та харчування;
б) народні ігри та хороводи;
в) правила особистої та громадської гігієни;
г) фізичні вправи.
5. Дайте характеристику рухів:
а) швидкість рухів;
б) траєкторія рухів;
в) амплітуда рухів;
г) . положення тіла.
6. Принцип навчання, який передбачає творче ставлення до занять:
а) активність і свідомість;
б) систематичність;
в) наочність;
г) міцність;
д) доступність;
є) індивідуалізація.
7. Із скількох етапів складається процес навчання фізичним вправам:
а) одного;
б) двох;
в) трьох;
г) чотирьох;
д) правильної відповіді немає.
8. Як називається етап фізичного виховання учнів молодших класів:
а) навчальний;
б) основний;
в) базовий;
г) результативний етап спеціальної спрямованості.
9. У якій частині уроку слід приступати до формування нової рухової Дії:
а) підготовчій частині;
б) на початку уроку;
в) в кінці уроку;
г) в заключній частині.
10. Загальне керівництво проведення рухливих перерв покладено на:
а) учителя фізичної культури;
б) учителя початкових класів;
в) директора школи та його заступників.
ДОДАТКИ
Додаток 1. Таблиця для розрахунку основного обміну для чоловіків
Додаток 2 . Таблиця для розрахунку основного обміну для жінок
Додаток 3. Хімічний склад деяких харчових продуктів
Додаток 4. Система балів для оцінки навантаження від бігу
Додаток 5. Режим для учнів, що відвідують школу в першу зміну
Додаток 6. Режим для учнів, що відвідують школу в другу зміну
Додаток 7. Гігієнічні норми часу на організовану рухову активність впродовж дня для дітей та школярів різного віку
Додаток 8. Ключі відповідей до тестів