Фармацевтичний ринок являє собою частину ринку споживчих товарів та послуг, що має певні особливості, які суттєво впливають на його організацію. До відмітних особливостей фармацевтичного ринку відносять:
♦ тенденція до світової глобалізації;
♦ широкий асортимент лікарських засобів;
♦ тривалий цикл розробки лікарських засобів;
♦ висока наукомісткість;
♦ велика розмаїтість технологічних процесів, видів обладнання, сировини й матеріалів, які використовують при виготовленні лікарських засобів;
♦ часті зміни, розширення й обновлення номенклатури продукції, що випускається;
♦ залежність попиту від епідемій, стихійних лих, інших екстремальних ситуацій. Тенденція до світової глобалізації зумовлена певними чинниками. По-перше: спільна для всього людства потреба в збереженні та відновленні здоров'я, прагнення до подовження терміну життя.
По-друге: подібні динаміка захворюваності та патофізіологічні механізми протікання хвороб в різних країнах світу.
По-третє: сучасні високошвидкісні технології обміну інноваційними технологіями й результатами науково-дослідних робіт.
По-четверте: висока вартість розробки та впровадження нових лікарських засобів, що потребує інтеграції зусиль.
По-п'яте: прагнення фармацевтичних компаній до захоплення більшої частини фармацевтичного ринку.
По-шосте: спільні міжнародні стандарти виготовлення (GLP,GCP, GMP) дистрибуції та фармацевтичної практики (GDP, GPP) зберігання та транспортування лікарських засобів (GSP).
Прикладом інтеграційних процесів у фармацевтичній галузі може бути процес, який розпочала компанія "Байєр". З 1999 р. препарати під маркою "Байєр" в Україні представляли співробітники компанії ТОВ "Фармонікс" (в 2007 р. вони почали свою роботу в представництві "Шеринг АГ"). У 2007 р. розпочалось юридичне об'єднання діяльності ТОВ "Байєр" та представництва "Шеринг АГ". Після такої інтеграції "Байєр" зайняв дев'яте місце в рейтингу виробників фармацевтичної продукції в Україні. Серед основних причин, що спонукали фірми до інтеграції, були такі. По-перше, компанії, які проводять власні дослідницькі роботи, що потребують великих інвестицій, повинні мати певні розміри для мінімізації ризиків, пов'язаних з розробкою нових лікарських засобів. Об'єднання компаній "Байєр" та "Шеринг АГ" посилює могутній науково-дослідний потенціал та відкриває дорогу в першу десятку світових виробників спеціалізованої фармацевтичної продукції. Після об'єднання компаній портфель лікарських засобів суттєво розширився.
Система забезпечення лікарськими засобами в Україні має три основні етапи:
1. Постачання лікарських засобів вітчизняних виробників.
2. Централізована закупівля імпортних лікарських засобів.
3. Постачання лікарських засобів господарюючими суб'єктами різного відомчого підпорядкування та форм власності.
Відповідно до системи забезпечення кількісна ємність фармацевтичного ринку України складається з:
♦ обсягів виробництва лікарських засобів вітчизняними виробниками;
♦ імпорту лікарських засобів;
♦ складських запасів.
Структура фармацевтичного ринку - система взаємозалежних і взаємодіючих суб'єктів та об'єктів з вироблення, розподілу та споживання лікарських засобів, а також факторів, які чинять на них вплив.
Суб'єкти фармацевтичного ринку - учасники ринку, що чинять активний вплив на його об'єкти й складаються з таких підсистем:
♦ Управління та регулювання - представлена органами нагляду за фармацевтичною діяльністю, контролю якості, ефективності й безпеки лікарських засобів на міжнародному, державному та регіональних рівнях.
♦ Виробництва та розподілу - представлена вітчизняними виробниками фармацевтичної продукції, зарубіжними компаніями, оптовими та роздрібними організаціями.
♦ Фармацевтичної інформації - представлена спеціалізованими інформаційно-аналітичними виданнями, агентствами, консалтинговими компаніями тощо.
♦ Підготовки кадрів - представлена підготовкою фахівців з напряму "Фармація" (провізори, фармацевти), фахівців з виробництва лікарських засобів, менеджерів та маркетологів, орієнтованих на фармацевтичну галузь.
o Професійні громадські організації.
o Споживання - представлена різними типами покупців фармацевтичної продукції.
Споживачі фармацевтичної продукції - складна підсистема суб'єктів фармацевтичного ринку, що відрізняються за мотивами споживання фармацевтичних й па-рафармацевтичних товарів, мають різні ціннісні орієнтири в їх придбанні, відрізняються за призначенням і процесом споживання. Розрізняють такі типи споживачів:
o Інституціональні споживачі - фірми-виробники фармацевтичної продукції: державні та організації недержавної форми власності, що купують товар з метою подальшого використання. Існує три категорії споживачів, що відносяться до цього типу:
o виробники лікарських засобів, які в технологічному процесі використовують фармацевтичну продукцію, інших виробників;
o лікувально-профілактичні заклади;
o оптові та роздрібні аптечні заклади, фармацевтичні фірми.
o Кінцеві споживачі - пацієнт, члени його родини, що використовують товари фармацевтичного виробництва для особистого або сімейного споживання.
o Проміжні споживачі - медичні працівники, що призначають лікарський засіб з метою його використання в умовах стаціонару, клініки, санаторію, профілакторію тощо або виписують рецепт на лікарський засіб, використати його під час амбулаторного лікування.
Об'єкти фармацевтичного ринку:
o фармацевтичні товари та послуги;
o парафармацевтичні товари;
o фармацевтична інформація;
o смаки та уподобання споживачів;
o платоспроможна потреба;
o якість продукції;
o технології;
o тощо.
Суб'єкти та об'єкти фармацевтичного ринку активно впливають один на одного і мають кількісні та якісні характеристики. Суб'єкт характеризують такі параметри, як кількість, організаційно-правова форма та форма власності, ступінь концентрації, положення на ринку тощо.
На фармацевтичному ринку України активно працюють вітчизняні виробники: АТ "Фармацевтична фабрика "Дарниця", АТ "Київмедпрепарат", АТ "Фармак", АТ "Бор-щагівський ФЗ", АТ Фармацевтична фабрика "Здоров'я", АТ "Галич-фарм" та ін. Проте останніми роками інтенсивно зростає обсяг імпортних препаратів, частка яких на вітчизняному фармацевтичному ринку становить понад 70 % загального обсягу ринку.
Згідно з даними Держкомстату, в Україні станом на 01.05.2005 р. налічувалося понад 21 тис. аптек разом зі структурними підрозділами, з яких 31 % - державної та комунальної власності, 27 % - приватної, 42 % - колективної форми власності. Щодо оптових фармацевтичних організацій, то в Україні функціонують державні (ДАК "Ліки України"), комунальні (аптечні склади обласного підпорядкування), колективні (наприклад, Львівське АТ "Данфарм") і приватні (наприклад, Харківська приватна фірма "Мегаполіс") оптові фармацевтичні підприємства, а також фірми з частковою (СП ТзОВ "Гедеон Ріхтер - Укрфарм" у м.Києві) та стовідсотковою (київська "Протек-фарма") іноземними інвестиціями.
Посередницьку мережу фармацевтичного ринку представлено незалежними посередниками (оптові організації) та роздрібною аптечною мережею. Крім того, на фармацевтичному ринку функціонують дистриб'ютори. Сектор оптової торгівлі лікарськими засобами пережив бурхливе зростання та вступив до стадії зрілості, що характеризується вилученням з ринку дрібних оптових торговців, зміцнення позицій національних та регіональних лідерів.
Після 2005 р. основну увагу на фармацевтичному ринку спрямовано на роздрібну мережу аптечних закладів. Вона розширюється за рахунок дрібно-роздрібної торгівлі лікарськими засобами та товарами медичного призначення - аптечні кіоски та аптечні пункти. В Україні посилилася тенденція до формування фірмових аптечних мереж, що пов'язано зі стратегією оптовиків на активне просування свого асортименту, збільшення можливостей контролю за цим процесом.
Сегментація фармацевтичного ринку
8.4. Управління маркетингом у галузі охорони здоров'я
Маркетинг медичних послуг
Характеристика медичних послуг
Розробка каналів і прийомів збуту
8.5. Державне регулювання реклами лікарських засобів, товарів медичного призначення та медичних послуг на території України
Порядок визнання факту недобросовісної реклами лікарських засобів
РОЗДІЛ 9. УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
9.1 Технологічні принципи забезпечення високих показників якості медичної допомоги