Педіатрія - Тяжка O.B. - Методи оцінки фізичного розвитку дітей

Оцінку фізичного розвитку проводять шляхом порівняння індивідуальних показників дитини з нормативними. Першим (базовим), а в багатьох випадках єдиним методом оцінки фізичного розвитку дитини є проведення антропометричних досліджень та оцінка отриманих даних. При цьому використовують два основні методи: орієнтовних розрахунків та антропометричних стандартів.

Метод орієнтовних розрахунків ґрунтується на знанні основних закономірностей збільшення маси та довжини тіла, обводів грудної клітки та голови. Відповідні нормативні показники можна розрахувати для дитини будь-якого віку. Припустимий інтервал відхилень фактичних даних від розрахункових становить ±7 % для середніх показників фізичного розвитку. Метод дає лише приблизну картину про фізичний розвиток дітей і використовується педіатрами, як правило, у разі надання медичної допомоги дітям вдома.

Метод антропометричних стандартів є більш точним, оскільки індивідуальні антропометричні величини порівнюють з нормативними відповідно до віку та статі дитини. Регіонарні таблиці стандартів є двох типів: сигмального й центильного.

При використанні таблиць, складених за методом сигмальних стандартів, порівняння фактичних показників проводиться із середньою арифметичною величиною (М) для даної ознаки тієї самої віково-статевої групи, що й у дитини, яку ми обстежуємо. Отриману різницю виражають у сигмах (δ – це середнє квадратичне відхилення), визначаючи ступінь відхилення індивідуальних даних від їх середньої величини.

При використанні таблиць, складених за методом центильних стандартів, необхідно визначити центильний інтервал, якому відповідає фактична величина ознаки, враховуючи вік і стать пацієнта, та дати оцінку. Метод не математизований і тому краще характеризує варіаційні ряди в біології та зокрема у медицині. Він простий у використанні, не потребує розрахунків, повною мірою дає можливість оцінити взаємозв'язок між різними антропометричними показниками і тому широко використовується у світі.

Шкала оцінки фізичного розвитку дітей за різними методами

Оцінка фізичного розвиткуМетод сигнальних стандартівМетод центильних стандартів
Дуже високий-Понад 97 центилів
ВисокийВід М +2,1δ і вище90-97 центилів
Вищий від середньогоВід М +1,1δ до М +2δ75-90 центилів
СереднійМ± 1525-75 центилів
Нижчий від середньогоВід М -1,1δ до М -2δ25-10 центилів
НизькийВід М – 2,1δ і нижче10-3 центилі
Дуже низький-Менше ніж 3 центилі

Семіотика порушень фізичного розвитку дітей

Відхилення в довжині тіла можуть проявлятися у вигляді затримки росту чи високорослості. Значні ступені затримки росту називаються нанізмом, а високорослості – гігантизмом. Головні причини порушення росту (у порядку зменшення частоти патології) такі: конституційні, церебрально-ендокринні, соматогенні (хронічні захворювання різних систем організму з порушенням функції того чи іншого органа), спадкові захворювання, соціально-побутові фактори.

Відхилення в масі тіла мають вигляд її зменшення або збільшення. У дітей раннього віку відхилення в масі тіла менше або більше ніж 10% від нормативних показників (за наявності деяких інших характерних ознак)називаються відповідно гіпотрофією та паратрофією. Збільшення маси тіла у дітей інших вікових груп понад 14% за рахунок надмірного відкладення жиру називається ожирінням. Головними причинами відхилення в масі тіла дітей є аліментарні, конституційні, соматогенні, церебрально-ендокринні та інші фактори.

Відхилення в обводі голови можуть проявлятися у вигляді її зменшення (мікроцефалія) або збільшення (найчастіший варіант – гідроцефалія). Головними причинами відхилень в обводі голови є внутрішньоутробне порушення розвитку мозку, травми та гіпоксія мозку під час пологів, травми, інфекційні захворювання та пухлини мозку у дітей після народження.

Відхилення в обводі грудної клітки можуть бути як у бік зменшення, так і збільшення. Причинами таких порушень є аномалії розвитку грудної клітки та легень, захворювання органів дихання, ступінь фізичної підготовки та розвитку м'язів, конституційні особливості тощо.

Тести

1. Фізичний розвиток – це сукупність морфофункціональних ознак організму, що характеризують:

A. Довжину, масу, форму тіла дитини.

Б. Функції окремих органів і систем.

B. Процеси росту та біологічного дозрівання дитини.

2. Який припустимий інтервал середніх показників фізичного розвитку для методу приблизних розрахунків?

A. З %.

Б. 7 %.

B. 10%.

3. Які середні значення щомісячного приросту довжини тіла дитини в першому кварталі життя?

A. 1см.

Б. 2 см.

B. З см.

Г. 4 см.

4. Який із варіантів оцінки фізичного розвитку є правильним?

A. Той, що відповідає віку дитини.

Б. Середній.

B. У межах норми.

5. На яку величину щомісяця збільшується маса тіла дитини у другому півріччі життя?

A. 700 г.

Б. 300 г.

B. 400 г.

6. На яку величину щорічно збільшується маса тіла дитини у віці від 2 до 10 років?

A. 4 кг.

Б. З кг.

B. 2 кг.

Г. 1 кг.

7. Як оцінюється фізичний розвиток дитини, якщо значення показників антропометрії перебувають в інтервалі від 25 до 10 центилів?

A. Середній.

Б. Вищий від середнього.

B. Нижчий від середнього.

Г. Високий.

Д. Низький.

8. В якому інтервалі знаходяться показники антропометричного об стеження, якщо фізичний розвиток оцінений як низький?

А. 75-50 центилів.

Б. 50-25 центилів.

В. 75-97 центилів.

Г. 10-3 центилі.

Д. 25-10 центилів.

9. Скільки варіантів оцінок фізичного розвитку може бути при використанні методу сигмальних відхилень?

A. 3.

Б. 5.

B. 7.

Г. 9.

10. Скільки варіантів оцінок фізичного розвитку може бути при використанні методу перцентильних стандартів?

A. 3.

Б. б.

B. 7.

Г. 9.

11. Які середні значення маси тіла новонародженої дитини?

A. 3100-3400 г.

Б. 2900-3600 г.

B. 2700-4000 г.

12. На яку величину в середньому збільшується довжина тіла дитини за 1-й рік життя?

A. 15-20 см.

Б. 20-25 см.

B. 30-35 см.

Відповіді: 1 – В; 2 – Б; 3 – В; 4 – Б; 5 – В; 6 – В; 7 – В; 8 – Г; 9 – Б; 10 – В; 11 – А; 12 – Б.

Семіотика порушень фізичного розвитку дітей
Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини. Методика дослідження. Семіотика уражень
Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку
Методика дослідження нервової системи в дітей
ТРАНЗИТОРНІ РУДИМЕНТАРНІ РЕФЛЕКСИ
МЕНІНГЕАЛЬНІ ЗНАКИ, РЕФЛЕКСИ
Основні симптоми та синдроми ураження нервової системи в дітей раннього віку
Анатомо-фізіологічні особливості шкіри та підшкірної жирової клітковини в дітей. Методика дослідження. Семіотика уражень
Анатомо-фізіологічні особливості шкіри у дітей
Придатки шкіри у віковому аспекті
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru