Педіатрія - Тяжка O.B. - Сучасна класифікація гострих бронхітів у дітей

Бронхіт – запальне захворювання бронхів вірусної або вірусно-бактеріальної етіології.

Розрізняють первинні та вторинні бронхіти. При первинному бронхіті патологічний процес локалізується в бронхіальному дереві, при вторинному є ускладненням іншого захворювання.

За характером запалення бронхіти поділяють на катаральний, катарально-гнійний, гнійний, атрофічний. Патологічний процес одночасно може уражати слизову оболонку бронхів, глотки, гортані та трахеї.

Гострі бронхіти поділяють на 4 клінічні форми: гострий (простий) і гострий обструктивний бронхіти, гострий бронхіоліт і рецидивуючий бронхіт.

Гострий бронхіт (простий)- гостре запалення слизової оболонки бронхів найчастіше вірусної або вірусно-бактеріальної природи без ознак бронхообструкції.

Гострий обструктивний бронхіт – гострий запальний процес у слизовій оболонці найчастіше дрібних бронхів, якому притаманні ознаки обструкції дихальних шляхів як наслідок набряку, гіперсекреції слизу та бронхоспазму.

Гострий бронхіоліт – гострий запальний процес у слизовій оболонці дрібних бронхів і бронхіол, найчастіше в дітей раннього віку, якому властиві явища обструкції дихальних шляхів.

Рецидивуючий бронхіт – захворювання з повторенням епізодів гострого бронхіту 2 рази на рік і більше протягом 1-2 років, для якого характерна більша тривалість перебігу (2 тиж та довше) без клінічних проявів обструкції дихальних шляхів.

При встановленні діагнозу визначають тяжкість перебігу бронхіту (легкий, середньої тяжкості, тяжкий) та фазу патологічного процесу (загострення, ремісія).

Препарати для етіопатогенетичної терапії ГРВІ

Специфічні етіотропні противірусні препарати ефективні при використанні у перші 3 дні захворювання. З цією метою широко використовують оксолінову мазь, Лейкоцитарний інтерферон, лаферон, нуклеази (ДНК-азу, РНК-азу), гропринозин.

З метою профілактики та лікування ГРВІ використовують 0,25 % оксолінову мазь для змащування слизової оболонки носа 2-3 рази на день.

Лейкоцитарний інтерферон (32 ОД в 1 мл) використовують інтраназально по 5 крапель в обидва носові ходи кожні 1,5-3 год, а також у вигляді аерозолю (у стаціонарних умовах) 3-4 рази на день (для інгаляції 3 ампули препарату розчиняють у 5-10 мл води).

Лаферон – високоочищений препарат лейкоцитарного інтерферону. Його розчиняють у теплій дистильованій воді або ізотонічному розчині натрію хлориду, використовують інтраназально. Препарат також можна використовувати інтракон'юнктивально, у мікроклізмах, внутрішньом'язово та внутрішньовенно. У даний час використовують також віферон у свічках для лікування тяжких форм вірусних інфекцій.

ДНК-аза (ефективна при аденовірусній інфекції) та РНК-аза (ефективна при інших ГРВІ) інактивують вірусні частинки; використовують 0,1-0,2 % розчин (10 мг порошку у флаконі розвести в 5-10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або дистильованої води) у вигляді крапель у ніс (по 5 крапель) та в очі (по 2 краплі) кожні 1,5-2 год; в аерозолі 2-3 рази на день. Внутрішньом' язово препарати використовують при тяжких ускладнених формах ГРВІ.

Донорський протигрипозний імуноглобулін призначають дітям раннього віку при тяжкому перебігу грипу: вводять внутрішньом'язово дітям 2-3 років життя по 1 мл, старшим – по 2 мл залежно від динаміки інтоксикації 1-2 рази з інтервалом 12-24 год. Препарат не використовують за наявності бронхообструкції, а також при низькому рівні ІgА у крові.

Для етіотропної та патогенетичної терапії використовують амінокапронову кислоту, амбен, які пригнічують протеолітичні властивості вірусу, знижуючи його цитопатогенність. Амінокапронову кислоту призначають з перших днів хвороби (разову дозу розчиняють у підсолодженій перевареній воді або використовують офіцинальннй 5 % розчин амінокапронової кислоти в ізотонічному розчині натрію хлориду) інтраназально: б % розчин вводять по 2-3 краплі на добу протягом 5-7 днів або закладають у носові ходи на 5-10 хв ватні турунди, змочені 5 % розчином амінокапронової кислоти. Препарат протипоказаний при схильності до тромбозу та при захворюванні нирок з порушенням їх функції.

Гропринозин – це індуктор інтерфероногенезу, має прямі противірусні властивості, імуномодулятор. Дітям призначають із розрахунку 50 мг на 1 кг маси тіла на добу в 3-4 приймання; при тяжкому перебігу дозу збільшують до 100 мг на 1 кг маси тіла в 4-6 приймань протягом 5 днів.

Питання для самоконтролю

1. Особливості клінічної картини ГРВІ та гострих бронхітів залежно від етіології, преморбідного фону та віку дитини.

2. Показання до госпіталізації дітей при ГРВІ; умови проведення лікування дітей, хворих на ГРВІ, вдома.

3. Невідкладні стани в дітей при ГРВІ.

4. Фактори, що обумовлюють тяжкість перебігу бронхолегеневих захворювань у дітей грудного віку.

5. Клінічні форми бронхітів, що трапляються в дитячому віці.

6. Клінічна характеристика перебігу гострого простого, обструктивного, рецидивуючого бронхітів, бронхіоліту.

7. Особливості перебігу бронхітів у дітей раннього віку.

8. Лікування дітей з різними формами гострих бронхітів.

9. Клінічні прояви синдрому нейротоксикозу.

10. Відмінності в терапевтичних заходах при "червоній" та "білій" гіпертермії.

11. Причини розвитку судом у дітей при ГРВІ та основні лікувальні заходи при судомному синдромі.

12. Особливості лікування синдрому дисемінованого внутрішньосу-динного згортання крові залежно від стадії процесу.

13. Визначення поняття "гостра дихальна недостатність". Основні лікувальні заходи при обструктивному синдромі, стенозуючому ларинготрахеобронхіті.

14. Особливості лікування хворих з лівошлуночковою та правошлуночковою серцевою недостатністю.

15. Основні призначення при наднирковій недостатності.

16. Лікувальні заходи при абдомінальному синдромі.

17. Препарати, які використовують для профілактики та етіопато-генетичного лікування ГРВІ.

Тести

1. Яка з перерахованих ГРВІ має перебіг з ураженням травного тракту?

А.Грип.

Б. Парагрип.

В. Аденовірусна інфекція.

Г. Респіраторно-синцитіальна інфекція.

Д. Риновірусна інфекція.

2. В якому випадку дитину можна лікувати в амбулаторних умовах?

A. ГРВІ, що перебігає з нейротоксикозом.

Б. Обструктивний синдром з ДН І ступеня.

B. Стенозуючий ларинготрахеобронхіт з ДН І ступеня.

Г. ГРВІ, що перебігає із судомним синдромом.

Д. ГРВІ у новонародженої дитини.

3. Який клінічний симптом не спостерігається при "білій" гіпертермії?

A. Температура тіла понад 38,5 °С.

Б. Збудження.

B. Млявість.

Г. Гіпервентиляція.

Д. Блідість шкіри.

4. Внаслідок чого розвивається несправжній круп у дитини?

A. Нальоти в гортані.

Б. Набряк підзв'язкового простору.

B. Спазм дрібних судин.

Г. Набряк заглоткового простору.

Д. Нальоти на мигдаликах.

5. Яка терапія протипоказана при судомному синдромі?

A. Дезінтоксикаційна.

Б. Дегідратаційна.

B. Антибактеріальна.

Г. Регідратаційна.

Д. Корекція кислотно-основного стану.

6. Який з факторів є несуттєвим для розвитку тяжких форм ГРВІ в дітей?

A. Ранній вік дитини.

Б. Характер вигодовування дитини.

B. Преморбідний фон.

Г. Фізіологічний імунодефіцит.

Д. Несприятливе епідеміологічне оточення.

7. Який лікувальний захід протипоказаний при ІІ-ІІІ ступені синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові?

A. Введення гепарину.

Б. Введення нативної плазми.

B. Введення контрикалу.

Г. Введення замороженої плазми.

Д. Гемотрансфузія.

8. Який клінічний симптом виключає діагноз гострого простого бронхіту?

A. Задишка.

Б. Підвищення температури тіла.

B. Ціаноз.

Г. Бронхообструкція.

Д. Бологі хрипи в легенях.

9. Який симптом виключає діагноз бронхіоліту ?

A. Інтоксикація.

Б. Виражена задишка.

B. Однобічність ураження легень.

Г. Велика кількість дрібнопухирчастих хрипів.

Д. Сухі хрипи.

10. Яка терапія протипоказана при обструктивному синдромі?

A. Десенсибілізуюча.

Б. Антибактеріальна.

B. Дегідратаційна.

Г. Протизапальна.

Д. Оксигенотерапія.

11. Який з препаратів протипоказаний при синдромі Уотерхауса-Фрідеріксена?

A. Преднізолон.

Б. Мезатон.

B. Папазол.

Г. Гепарин.

Д. Реополіглюкін.

12. Який із симптомів є патогномонічним для парезу кишечнику III ступеня?

A. Відсутність випорожнень.

Б. Невідходження газів.

B. Відсутність перистальтики.

Г. Блювання.

Д. Здуття живота.

13. Який з факторів є вирішальним для розвитку обструктивного синдрому?

A. Вік дитини.

Б. Наявність у дитини алергічного діатезу.

B. Гіпертермічний синдром.

Г. Захворювання травної системи.

Д. Захворювання серцево-судинної системи.

14. Які показники білої крові є типовими для ГРВІ?

A. Лейкоцитоз з лімфоцитозом.

Б. Лейкопенія з лімфоцитозом.

B. Лейкопенія з нейтрофільозом.

Г. Лейкоцитоз з нейтрофільозом.

Д. Нормолейкоцитоз.

15. Який клінічний синдром є патогномонічним для аденовірусної інфекції?

A. Виражена інтоксикація.

Б. "Червона" гіпертермія.

B. Гепатолієнальний синдром.

Г. Виражені катаральні явища.

Д. Судинні явища.

Відповіді: 1 – В; 2 – Б; 3 – Б; 4 – Б; 5 – Г; 6 – Д; 7 – Д; 8 – Г; 9 – В; 10 – В; 11 – В; 12 – В;13 – Б; 14 – Б; 15 – Г.

Задачі

1. Дитина, 8 міс, що народилась у строк від другої ускладненої вагітності (анемія, загроза переривання в II-III триместрі), госпіталізована в 1-у добу захворювання з приводу судом, що виникли на фоні підвищення температури тіла до 39,8 °С. Під час огляду: дитина відмовляється від їжі, збудженість змінюється млявістю, шкіра бліда з мармуровим малюнком, кінцівки прохолодні на дотик. Легка гіперемія дужок мигдаликів. Велике тім'ячко дещо вибухає. Інші органи без патології. Який з перерахованих нижче синдромів спостерігається в даному випадку?

A. Гіпертермічний.

Б. Судомний.

B. Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові.

Г. Синдром інфекційного токсикозу.

Д. Гастроінтестинальний.

2. Дитина, 11 міс, оглянута лікарем вдома на 2-й день хвороби у зв'язку з утрудненням дихання, що з'являється під час плачу дитини. Об'єктивно: температура тіла 36,6 С; при неспокої дитини з'являється експіраторна задишка, частота дихання збільшується до 40 за 1 хв. На голівці – гнейс, у пахвинних складках – попрілості. Спостерігаються слизові виділення з носа, гіперемована задня стінка глотки. Над легенями перкуторний тон з коробковим відтінком, вислуховуються поодинокі свистячі хрипи на фоні жорсткого дихання. Інші органи без патології. Який терапевтичний комплекс є стартовим для призначення дитині?

A. Еуфілін, діазолін.

Б. Сальбутамол, еуфілін.

B. Ампіцилін, діазолін.

Г. Преднізолон, бронхолітин.

Д. Флемоксин, преднізолон.

3. Дитина, 2 років, оглянута з приводу підвищення температури тіла до 37,8-38 °С. Протягом 4 днів захворювання апетит знижений, спостерігаються виражені катаральні явища, яскрава гіперемія задньої стінки глотки, мигдаликів, дужок. Пальпуються задньо- та передньо-шийні лімфатичні вузли. У легенях вислуховується жорстке дихання, великопухирчасті хрипи. Печінка – на 2 см, селезінка – на 1 см пальпуються нижче нижнього краю ребрових дуг. Який етіологічний діагноз ГРВІ є обґрунтованим у даному випадку?

A. Грип А.

Б. Грип В.

B. Парагрип.

Г. Респіраторно-синцитіальна інфекція.

Д. Аденовірусна інфекція.

4. Дитина, 10 міс, госпіталізована в стаціонар з приводу судом, що спостерігалися вдома впродовж 2 хв на фоні раптового підвищення температури тіла до 39,8 °С. Вдома батько дитини хворіє на грип. На догоспітальному етапі внутрішньом'язово було введено 50 % розчин анальгіну, 1 % розчин димедролу. Під час огляду: температура тіла 38,8 С, шкіра червона, гаряча на дотик, без висипів. Свідомість збережена, дитина роздратована, апетит знижений, блювання немає. З боку внутрішніх органів патології не виявлено. Яка терапія доцільна при рецидиві судом у стаціонарі?

A. Антибактеріальна, протисудомна.

Б. Антибактеріальна, дегідратаційна.

B. Противірусна, аитипіретична.

Г. Протисудомна, аитипіретична.

Д. Регідратаційна, аитипіретична.

5. Дитина, б міс, що народилася недоношеною з ознаками гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи, госпіталізована зі скаргами матері на підвищення температури тіла дитини до 37,8 С. Підчас огляду: шкіра рожева, гаряча на дотик, відзначаються серозні виділення з носа, зрідка кашляє. Збільшені шийні лімфатичні вузли, перкуторно визначається тимомегалія, спостерігається гепатолієнальний синдром. З боку легень та серцево-судинної системи патології не виявлено. Голову тримає добре, але не перевертається в ліжку, погано опирається на нижні кінцівки. Який з факторів є значущим для призначення антипіретичних засобів у даному випадку?

A. Недоношеність в анамнезі.

Б. Вік дитини.

B. "Червона" лихоманка.

Г. Наявність лімфатичного діатезу.

Д. Перннатальне ураження центральної нервової системи.

Відповіді: 1 – Г; 2 – Б; 3 – Д; 4 – Г; 5 – Д.