Актуальність теми. Незважаючи на зменшення поширеності протягом останніх 20-ЗО років, ревматизм залишається найчастішою причиною незворотних морфологічних змін у серці (набутих вад серця, тяжких форм міокардіодистрофії), що можуть призвести до інваліди-зації дітей, підлітків, дорослого населення. Враховуючи полігенний тип успадкування захворювання, вельми актуальними є питання сімейної профілактики ревматизму. Перебігу ревматизму в дітей притаманний ряд особливостей, які нерідко ускладнюють своєчасну діагностику цього захворювання.
Мета заняття. Навчитися діагностувати ревматизм, призначати диференційоване лікування з урахуванням фази, ступеня активності ревматичного процесу, перебігу захворювання, ураження різних органів і систем; проводити профілактику захворювання.
Основна література
Майданник В.Г. Педиатрия. – Харьков: Фолио, 2004. – С. 186- 204.
Дитячі хвороби / За ред. В.М. Сидельникова, В.В. Бережного. – К.: Здоров'я, 1999. – С. 350-368.
Додаткова література
Шабалов Н.П. Детские болезни. – СПб. и др.: Питер, 1999. – С. 601-609.
Белоконь НА., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей: Руководство для врачей в 2 т. – М.: Медицина, 1987. – Т. 1. – С. 355-392.
Допоміжні матеріали
1. Особливості ревматизму в дітей.
2. Робоча класифікація та номенклатура ревматизму.
3. Діагностичні критерії ревматизму.
4. Принципи лікування активної фази ревматизму в дітей.
5. Профілактика ревматизму в дітей.
Особливості ревматизму в дітей
1. Провідною ознакою є кардит (частіше міокардит та ендокардит).
2. Частіше, ніж у дорослих, формуються вади серця.
3. Рідше, ніж у дорослих, діагностується поліартрит.
4. Частіше, ніжу дорослих, спостерігаються хорея, анулярний висип, ревматичні вузлики та інші позасерцеві прояви ревматизму.
5. У цілому характерний більш тяжкий, ніж у дорослих, перебіг захворювання, схильність до рецидивування.
6. Ефективність своєчасної раціональної терапії вища, ніж у дорослих.
Робоча класифікація та номенклатура ревматизму (А.І. Нестеров, 1964)
| Фазазахворювання | Клінікоанатомічна характеристика уражень | Стан кровообігу | ||
| серця | інших органів та систем | характер перебігу | ||
| Активна(І, ІІ, ІІІ ступені) | 1. Ревмокардитпервинний без вади клапанів.2. Ревмокардитвторинний звадою клапана(якого).3. Ревматизмбез явнихсерцевих змін | Поліартрит, серозити (плеврит, перитоніт, абдомінальний синдром), хорея, енцефаліт,менінгоенцефаліт, церебральний васкуліт, нервово-психічнірозлади, васкуліти, нефрити, гепатит, пневмонія, ураженняшкіри, ірит, іридоцикліт, тиреоїдит | Гострий. Підгострий.Затяжний, в'ялий.Безперервно-рецидивуючий.Латентний | Н0 – недостатності кровообігунемає.Н1 – недостатність кровообігуІ ступеня.Н2 – недостатність кровообігуII ступеня.Н3 – недостатність кровообігуІІІ ступеня |
| Неактивна | 1. Ревматичнийміокардіосклероз.2. Вада серця (яка) | Наслідки та залишкові явища перенесених поза серцевих уражень | - | - |
Діагностичні критерії ревматизму (A.A. Кисель – T.T.D. Jones)
Основні – кардит, поліартрит, хорея, анулярна еритема, ревматичні вузлики.
Додаткові – клінічні (гарячка, артралгії, ревматизм в анамнезі та ін.) та лабораторні (збільшення ШОЕ, С-реактивний білок, підвищення титру АСЛ-О, лейкоцитоз, подовження інтервалу P-Q на ЕКГ та ін.).
Наявність двох основних та одного додаткового критеріїв верифікують діагноз ревматизму.
Принципи лікування активної фази ревматизму в дітей
| А. Базисна протиревматична терапія | ||
| Режим | Ліжковий (тривалість визначається за ступенем недостатності кровообігу), потім напівліжковий | |
| Дієта | Стіл № 10 | |
| Антибактеріальна терапія | Бензилпеніциліну натрієва сіль внутрішньом'язово 1 500 000 – 2 000 000 ОД за добу протягом 14-15 днів, потім біцилін-5 внутрішньом'язово по 750 000- 1 500 000 щомісячно (при інтолерантності до препаратів пеніциліну – макроліди, цефалоспорини) | |
| Протизапальна терапія | Ацетилсаліцилова кислота – по 0,2 г на 1 рік життя на добу протягом 6-8 тиж (вольтарен, індометацин, диклофенак-натрій, ортофен, "Найз") | |
| Гїпосенсибілізуюча терапія | Супрастин, діазолін – 7-10 днів, тавегіл, лоратадин, фенкарол – по 2-3 тиж (загалом 6-8 тиж) | |
| Вітамінотерапія | Аскорутин, аскорбінова кислота, рутин, галаскорбін – 6-8 тиж | |
| Б. Терапія за показаннями | ||
| Міокардит | Кардіометаболічні засоби: мілдронат, карнітин, калію оротат, панангін, аспаркам, фосфаден, рибоксин, АТФ-лонг (загалом 6-8 тиж). Рослинні седативні засоби: валеріана, собача кропива, корвалол (загалом 6-8 тиж) | |
| Ендокардит, високий ступінь активності | Глюкокортикостероїди – частіше преднізолон із розрахунку 0,7-1 мг на 1 кг маси тіла на добу протягом 2 тиж, потім повільне зниження дози (загалом 6-8 тиж) | |
| Недостатність кровообігу | Інотропні засоби: серцеві глікозиди (дигоксин, корглікон, строфантин), допамін. Діуретики: фуросемід, гіпотіазид, спіронолактон. Інгібітори АПФ: капотен, каптоприл | |
| Поліартрит | Місцево сухе тепло, зігрівальні напівспиртові компреси, компреси з димексидом, гідрокортизоном, анальгіном, димедролом | |
| Хорея | Седативні: броміди, фенобарбітал, седуксен, еленіум, аміназин; електросон, хвойні ванни щоденно або через день № 10-20. Вітаміни групи В.Засоби, що покращують мікроциркуляцію: компламін, теонікол, кавінтон (загалом 4-6 тиж) | |
Хронічні гепатити
Класифікація хронічних гепатитів (Лос-Анджелес, 1994)
Клінічні особливості хронічних гепатитів залежно від ступеня активності
Серологічна діагностика хронічних вірусних гепатитів
Спрямованість терапевтичних дій при хронічному гепатиті
Схема диспансерного спостереження хворих на хронічний гепатит
Пієлонефрит
Термінологія мікробно-запальних захворювань нирок і сечових шляхів
Класифікація пієлонефриту в дітей (за М.Я. Студенікіним і співав., 1980)