Первинна профілактика:
1. Загальнооздоровчі заходи: раціональний режим дня, повноцінне харчування. Достатнє перебування на свіжому повітрі, заняття фізичною культурою.
2. Рання діагностика та лікування вогнищ хронічної інфекції.
3. Раціональне лікування ангін та інших стрептококових інфекцій (включаючи 7- 10-денний курс препаратів пеніциліну, особливо дітям з обтяженою щодо ревматизму спадковістю).
Вторинна профілактика:
1. Загальнооздоровчі заходи: раціональний режим дня, повноцінне харчування. Достатнє перебування на свіжому повітрі, заняття фізичною культурою.
2. Рання діагностика та лікування вогнищ хронічної інфекції, включаючи тонзилектомію.
3. Раціональне лікування ангін та інших стрептококових інфекцій (включаючи 7-10-денний курс препаратів пеніциліну, особливо дітям з обтяженою щодо ревматизму спадковістю), включаючи ГРВІ.
4. Вводити біцилін-5 по 750 000 – 1 500 000 ОД внутрішньом'язово щомісячно протягом не менше ніж 5 років.
Питання для самоконтролю
1. Етіологія, патогенез, патоморфологія ревматизму.
2. Класифікація ревматизму.
3. Принципи діагностики ревматизму в дітей.
4. Характеристика різних варіантів ревматичного кардиту в дітей, диференціальна діагностика та наслідки.
5. Клінічні особливості ревматичного артриту в дітей, диференціальна діагностика.
6. Варіанти ураження нервової системи при ревматизмі в дітей.
7. Клініко-лабораторна характеристика ревматизму за ступенем активності процесу.
8. Принципи лікування ревматизму в дітей.
9. Первинна та вторинна профілактика ревматизму в дітей.
10. Взаємозв'язок ревматизму дітей зі станом здоров'я дорослих.
Тести
1. 3 яким збудником етіологічно пов'язаний ревматизм?
A. Паличкою синьо-зеленого гною.
Б. Бета-гемолітичним стрептококом групи А.
B. Золотистим стафілококом.
Г. Вірусом грипу А2.
Д. Епідермальним стрептококом
2. Які захворювання найчастіше передують ревматизму?
A. Ангіна.
Б. Скарлатина.
B. Бешиха.
Г. Грип.
Д. Ангіна, скарлатина, бешиха.
3. Що належить до основних критеріїв ревматизму?
A. Міокардіодистрофія.
Б. Кардит.
B. Вроджені вади.
Г. Усе наведене.
Д. Дизритмії.
4. Що характерно для ревматичного поліартриту?
A. Множинність, симетричність ураження.
Б. Лейкоцитопенія.
B. Вранішня скутість.
Г. Наявність залишкових деформацій.
Д. Лімфоцитопенія.
5. Які характерні симптоми хореї?
A. Гіперкінези, м'язова гіпотонія, порушення координації рухів.
Б. Парези, паралічі, горизонтальний ністагм.
B. Синдром емоційної збудливості, порушення смаку та нюху.
Г. Збільшення ширини ІІІ шлуночка головного мозку за даними ЕхоЕГ.
Д. Зміщення М-еха за даними ЕхоЕГ.
6. Яка вада найчастіше формується при ревматичному ендокардиті?
A. Мітральний стеноз.
Б. Мітральна недостатність.
B. Аортальний стеноз.
Г. Аортальна недостатність.
Д. Недостатність тристулкового клапана.
7. Які висипи є типовими при ревматизмі?
A. Анулярні.
Б. Уртикарні.
B. Поліморфні.
Г. Плямисто-папульозні.
Д. Ліхеніфікація.
8. Для якої з вад серця характерний пансистолічний "дуючий" шум над верхівкою серця?
A. Мітральний стеноз.
Б. Мітральна недостатність.
B. Аортальний стеноз.
Г. Аортальна недостатність.
Д. Недостатність тристулкового клапана.
9. Для якої з вад серця характерний пресистолічний шум?
A. Мітральний стеноз.
Б. Мітральна недостатність.
B. Аортальний стеноз.
Г. Аортальна недостатність.
Д. Недостатність тристулкового клапана.
10. Для якої з набутих вад серця характерний діастолічний "дуючий" шум над аортою або в точці Боткіна?
A. Мітральний стеноз.
Б. Мітральна недостатність.
B. Аортальний стеноз.
Г. Аортальна недостатність.
Д. Недостатність тристулкового клапана.
11. Препарати якої групи найчастіше використовують при лікуванні ревматизму?
A. Макролідів.
Б. Пеніцилінів.
B. Цефалоспоринів.
Г. Аміноглікозидів.
Д. Фторхінолонів.
12. Який знеболюючий препарат найчастіше застосовують при лікуванні ревматизму?
A. Вольтарен.
Б. Індометацин.
B. Ацетилсаліцилову кислоту.
Г. Бруфен.
Д. Олфен.
13. Що є показанням до призначення глюкокортикостероїдів при ревматизмі?
А. Міокардит.
Б. Ендокардит.
В. Поліартрит.
Г. Хорея.
Д. Анулярний висип.
Е. Ревматичні вузлики.
14. Які засоби призначають при хореї додатково до базисної протиревматичної терапії?
A. Седативні засоби, вітаміни групи В.
Б. Протигрибкові.
B. Противірусні.
Г. Антидепресанти.
Д. Гормональні.
15. Яка тривалість призначення біциліну-5 при ревматизмі?
A. 1 рік.
Б. Не менше ніж 3 роки.
B. Не менше ніж 5 років.
Г. Не менше ніж 7 років.
Д. Не менше ніж 10 років.
Відповіді: 1 – Б; 2 – Д; 3 – Б; 4 – А; 5 – А; 6 – В; 7 – А; 8 – Б; 9 – А; 10 – Г; 11 – Б; 12 – В; 13 – Б; 14 – А; 15 – В.
Задачі
1. У хлопчика, 8 років, через 2 тиж після перенесеної ангіни з'явилися летючий біль у суглобах, припухлість та обмеження рухів, лихоманка. Об'єктивно: тахікардія, розширення меж серцевої тупості, ослаблення тонів серця, ритм галопу, ніжний систолічний шум над верхівкою серця, збільшення печінки. У крові: лейкоцитів -14,2 * 10 у ступені / л, ШОЕ – 55 мм/год, АСЛ-0 – 500 ОД, СРБ (+++). Діагноз: ревматизм, активність ІІІ ступеня. Первинний ревмокардит, поліартрит, гострий перебіг. НК НА. Який з наведених препаратів слід призначити в першу чергу?
A. Делагіл.
Б. Дипразин.
B. Преднізолон.
Г. Ортофен.
Д. Еритроміцин.
2. Після лікування в стаціонарі та санаторії на дільницю виписано 10-річну дівчинку, яка перенесла первинну ревматичну атаку, що перебігала із поліартритом, еритемою на шкірі на фоні хореї. У крові спостерігалося підвищення вмісту гострофазових показників та високий титр антистрептококових антитіл. На даний час ознак активності ревматичного процесу немає. Який оптимальний режим біцилінопрофілактики?
A. Біцилінопрофілактика тільки під час інтеркурентних інфекцій.
Б. Біцилін-5 у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою.
B. Біцилін-5 1 раз на місяць.
Г. Біцилін-5 1 раз на тиждень.
Д. Біцилін-5 у комбінації з преднізолоном.
Відповіді: 1 – В; 2 – В.
Класифікація хронічних гепатитів (Лос-Анджелес, 1994)
Клінічні особливості хронічних гепатитів залежно від ступеня активності
Серологічна діагностика хронічних вірусних гепатитів
Спрямованість терапевтичних дій при хронічному гепатиті
Схема диспансерного спостереження хворих на хронічний гепатит
Пієлонефрит
Термінологія мікробно-запальних захворювань нирок і сечових шляхів
Класифікація пієлонефриту в дітей (за М.Я. Студенікіним і співав., 1980)
Основні принципи лікування пієлонефриту в дітей