Стратегія лікування хворих на хронічний гепатит належить до складних і невирішених питань сучасної ге патології. Відповідно до сучасних досягнень найважливішим принципом у виборі диференційованої терапії хронічного гепатиту є врахування етіології захворювання.
Терапія хворих на хронічний гепатит об'єднує такі напрямки:
1. Дієта (стіл № 5).
2. Пригнічення реплікації вірусу гепатиту в разі встановлення вірусної етіології захворювання.
3. Корекція імунного реагування організму за наявності аутоімун-ного процесу.
4. Відновлення порушеного метаболізму в гепатоцитах, усунення холестазу.
5. Симптоматична терапія.
Схема диспансерного спостереження хворих на хронічний гепатит
| Частота оглядів фахівцями | Педіатр – 1 раз на квартал або щомісяця залежно від ступеня активності.Отоларинголог і стоматолог – 1 раз на рік, хірург – за показаннями |
| Методи дослідження | Аналіз крові загальний – 1 раз на 3 міс. Біохімічний аналіз крові – 1 раз на
|
| Група занять фізичною культурою | Спеціальна – протягом не менше ніж 2 роки, потім – підготовча |
| Профілактичні щеплення | Через 1 рік – за епідеміологічними показаннями післяретельного обстеження і профілактичного лікування |
| Контроль ефективності й зняття з обліку | Поліпшення стану, нормалізація біохімічних показників.З обліку не знімаються, передаються під нагляд терапевта
|
Питання для самоконтролю
1. Етіологічні фактори хронічних гепатитів.
2. Клінічні симптоми гепатитів.
3. Особливості клінічних проявів хронічного гепатиту залежно від ступеня активності.
4. Специфічні маркери захворювань печінки.
5. Лабораторні критерії діагностики хронічних гепатитів.
6. Інструментальні методи діагностики.
7. Диференціальна діагностика хронічних гепатитів.
8. Принципи терапії хронічних гепатитів.
9. Профілактика хронічних гепатитів.
10. Реабілітація хворих на хронічний гепатит.
11. Принципи диспансерного спостереження хворих на хронічний гепатит.
Тести
1. Який синдром відсутній при мінімальному ступені активності хронічного гепатиту?
A. Жовтяничний.
Б. Астено-вегетативний.
B. Синдром диспепсичних розладів.
Г. Геморагічний.
Д. Гепатомегалія.
2. Який симптом характерний для помірно вираженого хронічного гепатиту?
A. Анемічний синдром.
Б. Гепатоспленомегалія.
B. Геморагії на шкірі.
Г. Свербіж шкіри.
Д. Артралгії.
3. Які зміни виявляють у біохімічному аналізі крові при загостренні хронічного гепатиту?
A. Підвищення рівня цукру крові.
Б. Підвищення рівня креатиніну.
B. Зниження рівнів гаммаглобулінів.
Г. Зниження рівня цукру крові.
Д. Підвищення показників тимолової проби.
4. Яка ознака підтверджує наявність аутоімунного хронічного гепатиту?
A. Гепатоспленомегалія.
Б. Гіпергаммаглобулінемія.
B. Гіпертрансфераземія.
Г. Гіпербіл ірубінемія.
Д. Усе перераховане.
5. Який харчовий продукт необхідно виключити з дієти хворого на хронічний гепатит?
A. Рибу.
Б. М'ясо.
B. Гриби.
Г. Сир.
Д. Вінегрет.
6. Який препарат має гепатозахисні властивості?
A. Ліпамід.
Б. Есенціале.
B. Актовегін.
Г. Мілдронат.
Д. Ліпофундин.
7. З якого виду терапії слід починати лікування при аутоімунному варіанті хронічного гепатиту?
A. З ліпотропної.
Б. З інтерферонотерапії.
B. З глюкокортикоїдної.
Г. З жовчогінної.
Д. З уведення гепатопротекторних препаратів.
8. Який вид терапії призначають на поліклінічному етапі реабілітації дітей з хронічним гепатитом?
A. Жовчогінну.
Б. Ліпотропну.
B. Вітамінну.
Г. Введення гепатопротекторів.
Д. Усе перераховане.
9. Підвищенням рівня якої речовини характеризується синдром холестазу?
A. Амінотрансферази.
Б. Холестерину.
B. Альбуміну.
Г. Непрямого білірубіну.
Д. Протромбіну.
10. Підвищення рівня якої речовини є показником цитолізу?
A. Амінотрансферази.
Б. Лужної фосфатази.
B. Холестерину.
Г. Альбуміну.
Д. Протромбіну.
11. Вивчення рівня якого показника є обов'язковим при лабораторному обстеженні хворого з хронічним гепатитом?
A. Діастази крові.
Б. Цукру крові.
B. Загального білка.
Г. Креатиніну.
Д. АЛаТ.
12. При яких синдромах може проявлятися геморагічний синдром?
A. Хронічний гепатит.
Б. Синдром Криглера-Найара.
B. Синдром Жильбера.
Г. Гепатит із холестатичним синдромом.
Д. Хвороба Гоше.
ВІДПОВІДІ: 1 – Г; 2 – Б; 3 – Д; 4 – Д; 5 – В; 6 – Б; 7 – В; 8 – Д; 9 – Б; 10 – А; 11 – Д; 12 – А.
Задача
Хлопчик, 12 років, протягом 2 міс скаржиться на біль у правому боці, особливо при фізичному навантаженні, загальну слабкість, зменшення апетиту. Під час огляду стан дитини задовільний, шкіра та склери субіктеричні. Язик обкладений білим нальотом. Живіт м'який, печінка виступає з-під краю ребрової дуги на 3 см, селезінка – на 2 см. Край печінки рівний, щільної консистенції, безболісний. Випорожнення зі схильністю до закрепів.
Завдання:
1. Який діагноз можна припустити в даному випадку?
2. Які дослідження необхідно провести?
Відповіді:
1. Хронічний гепатит.
2. Біохімічне дослідження крові на визначення білірубіну та його фракцій, трансаміназ; маркерів вірусних гепатитів. Загальний аналіз крові. Аналіз сечі на визначення вмісту жовчних пігментів. Ультразвукове дослідження печінки.
Термінологія мікробно-запальних захворювань нирок і сечових шляхів
Класифікація пієлонефриту в дітей (за М.Я. Студенікіним і співав., 1980)
Основні принципи лікування пієлонефриту в дітей
Лікарські рослини, які використовують при лікуванні пієлонефриту в дітей
Клініко-лабораторні ознаки гломерулонефриту та пієлонефриту в дітей
Гломерулонефрит
Сучасні уявлення про патогенез гломерулонефриту
Класифікація первинного гломерулонефриту в дітей (за М.Я. Студенікіним, В.І. Наумовою, 1976)
Схема лікування хворих на гломерулонефрит