Педіатрія - Тяжка O.B. - Перинатальна діагностика

В Україні преімплантаційна пренатальна діагностика перебуває на стадії експериментального введення. Під час цього дослідження вивчають запліднену яйцеклітину на стадії 8 бластомер (12 год після запліднення). ДНК тиражують у мільйонах копій за допомогою молекулярно-генетичного методу полімеразної ланцюгової реакції.

Перинатальна діагностика

Перинатальна діагностика дозволяє встановити наявність вродженої вади чи генетичного захворювання плода на ранніх етапах його розвитку.

Своєчасне виявлення вродженої вади дозволяє прийняти рішення про припинення вагітності чи морально підготуватися до народження хворої дитини. Крім того, рання перинатальна діагностика дозволяє адекватно контролювати перебіг вагітності, пологів та неонатального періоду.

До методів перинатальної діагностики належать такі:

1) неінвазивні:

а) визначення рівня альфа-фетопротеїну;

б) ультразвукове дослідження;

2) інвазивні методи:

а) амніоцентез;

б) біопсія ворсин хоріона;

в) фетоскопія.

Визначення рівня альфа-фетопротеїну сироватки крові матері проводять на 16-18-му тижні вагітності.

Підвищення рівня альфа-фетопротеїну може свідчити про наявність вад розвитку центральної нервової системи плода, дефектів передньої черевної стінки (наприклад омфалоцеле), відшарування плаценти. Діагностично інформативним прийнято вважати підвищення рівня альфа-фетопротеїну в 2,5 разу і більше від середнього значення для конкретного терміну вагітності, особливо при поєднанні з підвищенням вмісту іншого сироваткового маркера – хоріонального гонадотропіну.

Знижений рівень альфа-фетопротеїну може спостерігатися при хворобі Дауна та інших трисоміях.

Ультразвукове дослідження – безпечний метод перинатальної діагностики, який може бути використаний за підозри на наявність структурних аномалій. Вважається, що воно не справляє ризику для матері та плода. При масовому ультразвуковому скринінгу вагітних звичайно визначають розміри та масу тіла плода, їх кількість і життєздатність. Також проводять оцінку стану плаценти, пуповини, навколоплідних вод. Під час ультразвукового дослідження може бути виявлена більшість структурних аномалій основних органів і систем у термін гестації до 16-18 тиж, а при деякій патології і раніше. У цих випадках показано ретельне ультразвукове дослідження в комплексі з амніоцентезом та біопсією ворсин хоріона.

Перед тим як вирішити питання про необхідність інвазивного методу діагностики, необхідно врахувати такі умови:

а) чи достатньо тяжким є захворювання, щоб проводити втручання;

б) чи існують чіткі тести для пренатальної діагностики захворювання;

в) чи дійсно генетичний ризик настільки значний, щоб виправдати ризик проведення інвазивного методу діагностики.

Амніоцентез. Звичайно амніоцентез проводять на 16-му тижні вагітності. Припустимі і більш ранні терміни (13-15-й тиждень) з ретельним дотриманням заходів безпеки.

За допомогою спеціальної голки, якою проникають в амніотичний простір, отримують близько 30 мл амніотичної рідини. Дослідження амніотичної рідини включає:

– хромосомний аналіз;

– визначення рівня альфа-фетопротеїну;

– дослідження клітинного складу;

– дослідження ДНК;

– визначення біохімічних маркерів;

– визначення статі плода (якщо мати – носій захворювання, зчепленого з Х-хромосомою, то переривання вагітності при встановленні чоловічої статі плода дозволить запобігти народженню хворої дитини).

При амніоцентезі ризик ускладнень становить 0,25-0,5 %. Зокрема це:

– самовільні потуги, які призводять до аборту;

– підтікання навколоплідної рідини, що призводить до маловоддя або спонтанних пологів;

– травмування плода голкою в момент пункції (дуже рідко);

– інфікування (дуже рідко, при порушенні правил асептики). Показаннями до проведення амніоцентезу є такі групи ризику:

– вагітні віком понад 35 років;

– вагітні з підвищеним рівнем альфа-фетопротеїну в крові;

– вагітні зі зниженим рівнем альфа-фетопротеїну в крові;

– жінки, яки мають дитину з хворобою Дауна (зворотний ризик 1-2 %);

– сім'ї, в яких один з батьків – носій симетричної реципрокної транслокації хромосоми, мають високий ризик народження дитини з асиметричною транслокацією;

– сім'ї, у родоводі яких виявлені захворювання з аутосомним Х-зчепленим типом успадкування.

Біопсія ворсин хоріона. Пункція ворсин хоріона – відносно новий метод перинатальної діагностики, який дозволяє проводити дослідження на 8-11-му тижні вагітності.

Плаценту пунктують спеціальною голкою через передню черевну стінку (під контролем ультразвукового дослідження). Отримані при аспірації клітини ворсин хоріона підлягають різнобічному дослідженню. Зокрема проводять:

– хромосомний аналіз;

– дослідження рівня ферментів (якщо в плода є ймовірність розвитку захворювання, пов'язаного з недостатністю конкретного ферменту);

– дослідження ДНК (якщо в плода є ризик виникнення моногенного захворювання з відомим генним дефектом);

– визначення статі плода (при загрозі успадкування захворювання, зчепленого зі статтю).

При біопсії ворсин хоріона ризик ускладнень високий – 1-5 %. Порівняно з амніоцентезом загроза переривання вагітності або внутрішньоутробного інфікування (хоріонамніоніт) значно вищі.

Перевагою методу є його інформативність на ранніх етапах розвитку плода (до 12-го тижня вагітності).

Недоліками методу є те, що при біопсії ворсин хоріона не можна оцінити рівень альфа-фетопротеїну, тому що процедура проводиться на ранніх термінах формування плода і дослідженню доступні лише клітини; у деяких випадках після біопсії ворсин хоріона виникає необхідність додаткового проведення амніоцентезу (наприклад, при мозаїцизмі).

Фетоскопія. Під контролем ультразвукового дослідження за допомогою тонкого оптично-волоконного лапароскопа через передню черевну стінку проникають у порожнину матки – з'являється можливість спостереження і дослідження плода. Можлива біопсія шкіри плода для діагностики спадкових захворювань шкіри (наприклад іхтіозу).

Із судин пуповини можна забрати кров для діагностики гемоглобінопатій чи інших хвороб крові. Кров забирають під контролем ультразвукового дослідження (кордоцентез). Метод використовують для хромосомного дослідження та біохімічного аналізу крові плода (наприклад, за підозри на гемофілію).