Педіатрія - Тяжка O.B. - Лікувальна програма при геморагічному васкуліті (A.A. Баранов, 1998)

1. Оформлення інвалідності при тромбоцитопатіях, що утримуються більше ніж 6 міс.

2. Звільнення від занять фізичною культурою на 6-12 міс.

3. Призначення протягом 3-6 міс після виписки кровоспинного збору трав, у поєднанні з 2-тижневими курсами препаратів, що стимулюють функціональну активність тромбоцитів (приймання 2 тиж, перерва 2 тиж), та жовчогінними засобами (приймання 1 міс, перерва 1 міс). Далі таку терапію призначають 2-3 рази на рік по 2 міс. Склад кровоспинного збору: деревій, грицики, кропива дводомна, зайцегуб п'янкий, звіробій, суниця лісова, водяний перець, кукурудзяні рильця, шипшина. Усі рослини змішують у рівних частинах, столову ложку збору заливають склянкою окропу, настоюють 10-15 хв. Приймають по 1 склянці на добу у 2-3 приймання протягом місяця. Після місячної перерви повторно провести двотижневий курс.

4. При схильності до маткових кровотеч рекомендують проведення регуляції менструального циклу пероральними контрацептивними препаратами протягом 3-4 міс.

5. При тенденції тромбоцитів до зниження призначають кальцію пантотенат, літію карбонат, магнію оксид, піридоксину гідрохлорид у вікових дозах протягом 2-4 тиж.

Діагностика геморагічного васкуліту

Для діагностики геморагічного васкуліту (хвороби Шенляйна-Геноха, анафілактоїдної пурпури, капіляротоксикозу) має значення зв'язок захворювання з перенесеним за 2-4 тиж гострого респіраторного захворювання і характерні клінічні прояви шкірного синдрому або його поєднання з суглобовим, абдомінальним або (і) нирковим синдромами.

Шкірні висипання звичайно геморагічні – петехіальні, папульозно-геморагічні, поліморфні від 2-5 мм, розташовані симетрично на розгинальних поверхнях кінцівок, сідниць, навколо суглобів, характерна хвилеподібність висипу. Ураження суглобів (артрит) несиметричні, без стійких деформацій. Абдомінальний синдром супроводжується різким болем, нудотою, блюванням, меленою, можливий розвиток інвагінації, інфарктів кишечнику. Нирковий синдром у вигляді гломерулонефриту розвивається через 2-4 тиж від початку захворювання. Останнім часом ураження нирок у гострій фазі геморагічного васкуліту стало частішим – до 25-50 % (дані О.В. Мазуріна зі співавт., 1996).

У гемограмі визначається помірний лейкоцитоз, еозинофілія, нейтрофільоз, збільшена ШОЕ. У коагулограмі – схильність до гіперкоагуляції.

Диференціальну діагностику проводять з ревматизмом, захворюваннями травного тракту, алергічними васкулітами, коагулопатіями й порушеннями тромбоцитарної ланки гемостазу на підставі характерних для цієї патології клінічних ознак і даних лабораторного дослідження.

Приклад діагнозу: Геморагічний васкуліт, змішана форма (шкірно-суглобово-абдомінальна), затяжний перебіг.

Лікувальна програма при геморагічному васкуліті (A.A. Баранов, 1998)

При шкірній легкій формі захворювання достатніми є заходи, спрямовані на усунення або зменшення патологічної дії етіологічних факторів:

а) голод протягом 1-3 днів, після чого гіпоалергенна дієта; при абдомінальному синдромі – стіл № 1, при нефритичному – стіл № 7;

б) постільний режим не менше ніж 2-3 тиж;

в) ентеросорбенти (активоване вугілля, смекта, ентеросгель, тіоверол, поліфепан);

г) санація вогнищ інфекції.

При змішаних формах застосовують, окрім вищеперерахованого, такі засоби:

1. Для зниження коагуляційної активності крові: курс гепарину протягом 2-3 тиж по 200-300-500 ОД на 1 кг маси тіла на добу під шкіру живота на 4-6 ін'єкцій на день, поступове зниження дози зі збереженням частоти введення на день під контролем згортальної системи крові.

2. Засоби, що поліпшують мікроциркуляцію, – протягом місяця курантил, дипіридамол, персантин – із розрахунку 1-3 мг на 1 кг маси тіла на добу.

3. Ангіопротектори – протягом місяця трентал, пентоксифілін, агапурин по 0,05-0,1 г 3 рази на день.

4. Антимедіаторна терапія:

а) блокатори гістамінових Н,-рецепторів: тавегіл, феністил, супрастин, дипразин;

б) при рецидивуючих проявах хвороби – стабілізатори мембран тучних клітин: кетотифен, задитен, астафен.

5. Пригнічення запальної реакції:

а) при активності процесу III ступеня – преднізолон парентерально, потім ентерально протягом 10-14 днів у дозі 1-3 мг на 1 кг маси тіла на добу;

б) нестероїдні протизапальні препарати – курс 5-б тиж (вольтарен, ортофен, диклофенак-натрій).

6. Імунокорекція: імунодепресанти при імунокомплексному варіанті захворювання і неефективності раніше проведеної терапії – курс 1-3 міс: азатіоприн у дозі 1-2 мг на 1 кг маси тіла на добу, хлорбутин, лейкеран – 0,1 мг на 1 кг маси тіла на добу.

7. Засоби, що зменшують проникність судин – курс 2-3 тиж (рутин, аскорутин, лагохілус п'янкий – по 1/2-1 таблетці 2-3 рази на день).

8. Симптоматичне лікування:

а) спазмолітики (но-шпа, папаверину гідрохлорид);

б) болезаспокійливі (баралгін, спазмалгон, триган, максиган, пенталгін).