Фахівці дають такі поради міжнародним мандрівникам.
1. Під час мандрівки намагайтеся не тримати при собі гроші на суму понад 300 доларів.
2. Дізнайтеся, хто є партнером вашого банку у країні вашого перебування. Зняття готівки у його банкоматах зекономить вам гроші. Доцільно також дізнатися чи є обмеження на суму списання грошей впродовж доби.
3. Для одержання готівки використовуйте картку з найменшим відсотком за транзакції.
4. Не рекомендується користуватися автоматами для обміну грошей. У автоматах зазвичай закладено завищені курси валют. Інколи в автоматах стягується і плата за обмін.
5. Якщо маєте карту Visa Electron, то у вас можуть попрохати пред'явити документ, що підтверджує право на цей пластик. Не завадить напоготові тримати закордонний паспорт.
6. При виборі банківської карти для зарубіжної мандрівки віддавайте перевагу кредитним карткам. На відміну від зарплатних карт, кредитні картки приймають краще. Найбільші комісійні за користування картками стягуються у Туреччині, Хорватії, Єгипті, Болгарії, Таїланді.
7. Користуйтеся дорожніми чеками. Їх головний козир - безпека. Чеки обмінюються на готівку у банках. Стягуються комісійні у розмірі 0.8-4%. Чеками можна розплачуватися у крамницях, готелях, пунктах прокату автомобілів.
Станом на літо 2007 р. за чеками складно було отримати готівку у Чорногорії, Чехії та В'єтнамі. На Кубі, в Європі, Іраку, Лівії, Судані, Сирії не приймали, наприклад, чеки "American Express".
8. Без с сумніву, необхідно брати з собою банківські картки. У разі потреби ваші родичі та/чи знайомі можуть поповнити ваш картковий рахунок на потрібну суму. При крадіжці картку можна заблокувати. Фахівці рекомендують брати дві картки, що відкриті на один і той же рахунок. Цей крок виявиться доречним у випадку втрати однієї з карточок. Краще за все брати картки різних систем. Наприклад, Visa і MasterCard.
Шахрайство з картками широко поширено у Китаї, Гонконзі, Індії, Кореї, Філіппінах, Сінгапурі, Таїланді, Польші, Макао. Якщо мандрівник їде до цих країн, слід попередити свій банк і він дозволить виконання там операцій з картками.
9. Доцільно мати при собі еквівалент 50 доларів у місцевій валюті. Сума стане у нагоді, коли не знаєте де шукати банкомат у незнайомому місті або прибули кудись вночі. Придбати місцеву валюту доречно ще в Україні, беручи до уваги ту обставину, що за кордоном комісія за обмін є вищою, ніж вдома.
18.4. Чайові
Немало відвідувачів кафе та ресторанів після закінчення трапези або ще й до неї чи під час неї думають про те скільки грошей дати офіціанту " на чай" або ж чи давати їх взагалі. На чеках інколи можна бачити одразу про те, що винагорода офіціанту вітається, але давати її чи ні - залишається на роздум клієнта.
У низці країн Європи чайові сплачуються автоматично. Практично завжди чайові включаються у рахунки у ресторанах скандинавських країн. Їх розмір - 7-10 відсотків від вартості замовлення. У Німеччині, Австрії, Греції розмір чайових приблизно такий же - 10%. У Фінляндії чайові сягають 15-18%.
У США і Канаді чайові вважаються частиною зарплати офіціантів. Розмір чайових там більший.
Дослідницька компанія "Synovate" вивчала практику чайовими у 55 країнах світу. Виявилось, що чайові залишають 69% клієнтів, 15% залишали на чай менш, ніж 10% від вартості рахунку. 14% жертвували 15-20%. Основна маса клієнтів взагалі не думала про розмір рахунку. Майже третина відвідувачів ресторанів та кафе не знають, яку суму вони мають залишати на чай.
Існують країни, де чайові офіційно заборонені. Як приклад, можна вказати Китайську Народну Республіку.
В Україні оплата праці офіціантів - змішана. Вони отримують як зарплату, так і "на чай". Офіційного регулювання цього аспекту не існує. Пересічно чайові складають 10%. У столичних елітних ресторанах чайові є більшими, а у провінційних - меншими (5-10%). Часто округлюється рахунок. Наприклад, за рахунок потрібно сплатити 92 грн. Шляхетно вважається сплатити 100 грн. Зустрічається в Україні і практика автоматичного включення чайових у рахунок. Це відбувається і в Києві. Автоматичне включення чайових до рахунку формально вважається порушенням прав споживачів. Чи часто споживачі на це скаржаться - статистика про це змовчує.
У ресторанах швидкого харчування (фастфудах) чайові давати не прийнято. Можна не давати чайові, якщо не сподобалося обслуговування чи якість страв.
Чайові в Україні доцільно давати. У протилежному випадку на клієнта можуть "покласти зуб" і наступного разу обрахувати його чи не знайти для нього вільного столика. До тих же, хто "на чай" залишає, краще ставляться у наступних відвідинах. Більшість українців чайові залишає.
18.6. Кишенькові злодюги та шахраї
18.7. Кардери
18.8. Няня - домашня працівниця-гувернантка
18.9. Тимчасова квартира
ПЕРЕДМОВА
РОЗДІЛ 1. СПІЛКУВАННЯ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН
1.1. Поняття про спілкування.
1.2. Культура і спілкування
1.3. Спілкування як комунікація.