Найефективніше реалізувати кадрову політику підприємства можна за допомогою кадрового планування. Цей метод управління персоналом дає змогу узгодити і врівноважити інтереси двох сторін.
Мета кадрового планування полягає в тому, щоб надати працівникам робочі місця в потрібний час, в потрібній кількості й відповідно до здібностей і кваліфікації персоналу та вимог організації.
Робочі місця з погляду продуктивності й мотивації дають змогу працівникам оптимально розвивати свої здібності, забезпечувати ефективність праці й відповідати вимогам створення гідних людини умов праці й забезпечення зайнятості.
Кадрове планування здійснюється як в інтересах організації, так і в інтересах персоналу. Його можна представити у вигляді такої схеми (рис. 52)
Цілий комплекс взаємопов'язаних заходів, об'єднаних в оперативному плані роботи з персоналом, сприяє здійсненню кадрового планування.
Рис. 52 Кадрове планування організації
Його структура може бути представлена таким чином:
• збір інформації про персонал;
• визначення мети планування діяльності;
• перевірка інформації про персонал на її відповідність меті планування виробництва;
• визначення можливості реалізації мети кадрової політики;
• планування потреб у персоналі;
• проектування процесу залучення, адаптації та вивільнення персоналу;
• визначення використання персоналу;
• розробка плану навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу;
• планування ділової кар'єри, службово-професійного просування;
• розгляд майбутніх витрат на персонал;
• здійснення регулярного контролю та забезпечення розвитку окремих видів планування.
Для того, щоб найняти потрібних працівників, керівництво повинне досконало знати, які роботи вони виконуватимуть, тобто мати характеристики цих робіт. Задля цього проводиться аналіз змісту робіт. Він необхідний для всебічної оцінки всіх спеціальностей і посад, сприяє прийняттю рішень про прийом персоналу, використовується в розробці тренінгових програм, параметрів оцінки виконання роботи, у встановленні оплати праці конкретним виконавцям і служить базою для розробки посадових інструкцій.
Посадова інструкція — це організаційно-розпорядчий документ, що регламентує роботу виконавця й визначає його компетенцію. Посадові інструкції розробляються по всіх управлінських посадах та спеціальностях. У розробці посадової інструкції використовуються такі документи:
• положення про структурний підрозділ;
• кваліфікаційні характеристики;
• технологічні схеми виконання управлінських робіт;
• інформація, отримана під час аналізу змісту робіт. Посадова інструкція має такі розділи: 1) загальні положення, 2) функції, 3) обов'язки, 4) права, 5) відповідальність працівника, 6) взаємодія зі співробітниками, 7) оцінка діяльності і стимулювання працівників.
Інструкції переглядаються в разі зміни функцій підрозділу та зміни функцій працівника. Вони розробляються за участі виконавця й керівника підрозділу, із залученням працівників кадрової служби.
Керівник підприємства діє на основі статуту підприємства та законодавчих актів. Керівники підрозділів діють на основі положення про підрозділи, тому для них посадову інструкцію можна не розробляти. Затверджує посадову інструкцію керівник підприємства або Його заступник.
Маркетинг персоналу — це вид управлінської діяльності, спрямований на визначення та покриття потреби в персоналі.
Маркетинг персоналу можна розглядати в широкому розумінні, і тоді його метою є оптимальне використання кадрових ресурсів шляхом створення максимально сприятливих умов праці для підвищення її ефективності та розвитку в кожного працівника партнерського, доброзичливого ставлення до фірми.
Маркетинг персоналу у вузькому розумінні передбачає виконання особливої функції служби управління персоналом, що полягає у виявленні та забезпеченні потреби в кадрових ресурсах.
Завдання маркетингу персоналу — володіти ситуацією на ринку праці.
Вихідною інформацією для формування плану персонал-маркетингу й заходів щодо його реалізації є аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників. Під зовнішніми чинниками слід розуміти умови, які організація не може змінити, але повинна враховувати.
Таблиця 21. Зовнішні фактори, що визначають напрями персонал-маркетингу
| №пор. | Назва зовнішніхчинників | Характеристика зовнішніх чинників |
| 1 | Ситуація на ринку | Визначається загальноекономічними, демографічними процесами, рівнем безробіття, структурою резервної армії праці |
| 2 | Розвиток технології | Визначає зміни характеру та змісту праці, що формує зміни вимог до спеціалістів і робочих місць, підготовки й перепідготовки персоналу |
| 3 | Особливості соціальних потреб | Врахування цього чинника дає змогу уявити структуру мотиваційного ядра потенційних співробітників, що визначається характером сьогоднішніх суспільних і виробничих відносин |
| 4 | Розвиток законодавства | Слід враховувати питання трудового законодавства, можливість зміни його, особливо у сфері охорони праці, зайнятості і т. п. |
| 5 | Кадрова політикаорганізаційконкурентів | Вивчення форм і методів роботи з кадрами в організації конкурентів з метою розробки власно? стратегії поведінки й необхідних змін у кадровій політиці |