"Консерватизм будь-якої організації прямо пропорційний її досконалості" (Г. Плеханов).
На стабільність організації впливає ступінь реалізації її основоположних принципів.
Принципи організації визначено в її статуті. До них належать такі положення.
1. Довгострокові цільові установки, пов'язані з:
— організацією;
— працівниками;
— сферою оточення організації (розвиток та функціонування організації, забезпечення ринкових ініціатив, розв'язання соціальних питань).
2. Принципи, пов'язані з продукцією і ринком:
— види продукції та послуг;
— позначення ймовірних ринків збуту;
— механізм доставки продукції на ринки збуту.
3. Принципи, пов'язані з управлінням:
— розробка мети організації;
— планування діяльності;
— відпрацювання механізму ухвалення рішень;
— вибір стилів управління персоналом;
— мотивація;
— управління конфліктами;
— введення системи контролю та оцінювання досягнень.
4. Принципи, пов'язані з працівниками:
— основні вимоги до різних категорій працівників;
— використання принципів мотивації працівників;
— розвиток професійних рис;
— об'єктивна система оцінювання.
5.Принципи впливу зовнішніх зв'язків (з клієнтами, постачальниками ресурсів, державою, суспільством):
— якість;
— співмірність дивідендів;
— тривалість зв'язків;
— захист навколишнього середовища;
— співіснування з державними інститутами;
— виконання громадянських обов'язків.
При формуванні головних принципів організації необхідно задовольнити дві суперечливі вимоги: з одного боку, вони мають бути завуальовані для захисту від конкурентів на ринку, а з іншого — формулювання принципів має бути достатньо чітким для того, щоб адресат зміг у них легко зорієнтуватися. Крім того, формулювання головних принципів організації має бути всеохопним і, поширюючись на всі можливі сфери персональних стосунків, залишатися досить вузьким і чітким, щоб вирізнятися й бути таким, що запам'ятовується (рис. 1.1).
У філософії організації конкретизуються головні цінності, які мають бути для працівників орієнтирами в їхній діяльності. Філософія організації описує:
— зовнішній вигляд (хто ми?);
— мету (чого ми хочемо?);
— сферу діяльності (що ми робимо?).
Основна філософія організації відіграє набагато більшу роль у її досягненнях, ніж технологічні й економічні ресурси, організаційна структура і дотримання термінів.
У зв'язку з цим цікавим є досвід японської компанії "Мацусіта денкі". Ще в 1930-х роках (у фірмі нараховувалося 1600 чоловік) засновник фірми Мацусіта в питаннях менеджменту звернув увагу на людський фактор.
Завдяки його ідеям у японській системі управління склалася строго ієрархічна тріада: людина — фінанси — технологія.
Мацусіта впровадив у своїй фірмі специфічну філософію виховання духовних цінностей працівників, яка поширилася по всій країні. Багато в чому це пояснюється тим, що за змістом така філософія є глибоко національною і тісно пов'язана з традиційними релігійними й ідеологічними системами. Як відомо, японська національна релігія насичена націоналістичним духом. У ній закладено ідеї, які спонукають японців до усвідомлення своєї причетності до загальнонаціональних інтересів. Історично японцеві з дитинства вкладали думку, що він зобов'язаний передусім піклуватися про "наповнення національної посудини". Тому він звик розглядати державні спрямування як власні.
Мацусіта вміло використав цей світогляд і в розробленій ним виховній системі зробив акцент на пропаганді прямого зв'язку між процвітанням фірми, процвітанням кожного працівника і японської нації в цілому.
Принцип цієї ідеї відобразився в гімні фірми, який тепер щодня о 8-й годині ранку співають близько 200 тисяч працівників:
Об'єднаймо наші сили й розум, Зробімо все в ім'я процвітання виробництва. Нехай наші товари течуть до народів усього світу. Нехай течуть вони безперервно і вічно, Як вода з безкінечного фонтана. Зростай, індустріє, зростай, зростай! Нехай живе гармонія і чесність! Нехай живе "Мацусіта денкі"!
Загальна система підготовки працівників у цій компанії складається з професійного навчання й засвоєння кодексу фірми. Засвоюючи кодекс поведінки фірми, новонайняті працівники відвідують спеціальні заняття, на яких їх переконують: "Якщо ти зробив помилку випадково, фірма простить тобі. Якщо ж ти відійшов від морального кодексу фірми, тобі немає прощення".
Цей кодекс має такий текст:
"Наші принципи.
Усвідомлення своєї відповідальності у справі прогресу і примноження добробуту нашого суспільства. Присвячення себе подальшому розвитку світової цивілізації. Наше кредо.
Прогрес цивілізації—це не абстракція. Усі ми спільними зусиллями вносимо в нього свою лепту. Кожний із нас зобов'язаний постійно пам'ятати про це. Безмежна відданість фірмі — ключ до успіху. Наші духовні цінності.
1) Служіння нації шляхом удосконалення виробництва.
2) Чесність.
3) Гармонія і співробітництво.
4) Боротьба за якість.
5) Гідність і підпорядкування.
6) Ідентифікація з фірмою.
7) Вдячність фірмі".
Кодекс поведінки призначено передусім для психологічного загартування працівника. Мацусіта вважав, що менеджери всіх ланок зобов'язані не тільки зрозуміти його зміст для самих себе, а й вживити його ідеї в свідомість підлеглих. Працівник, який щиро сприйняв ці ідеї, здатний на максимальну самовіддачу і вияв цілеспрямованої ініціативи.
Відмінною особливістю японського менеджменту є те, що японські управлінці звертають головну увагу на формування потрібного настрою у працівників. Японські фірми прагнуть створити для працівників специфічну атмосферу, в якій вони відчували б себе захищеними й опікуваними, а також здатними реалізувати свої життєві наміри.
Ці підходи й закладено у формування основної філософії фірми.
Філософія організації невіддільно пов'язана з уявленнями про моральні цінності (етика організації). Для індивідуумів та їхніх спільнот моральна цінність є характеристичною концепцією бажань, на які впливають дії, засоби і мета, що є в їхньому розпорядженні. Етика організації дає відповідь на головне питання: як працівники мають чинити? Вона базується на основних принципах поведінки працівників організації і вказує на ступінь реалізації загальноприйнятих законів та суспільних норм.
Етика господарської організації (підприємства) охоплює норми, які з метою самоутвердження організації як юридичної особи мусять мати силу закону для всіх її співробітників з метою обмеження впливу принципу одержання прибутку, що породжує конфлікти при управлінні конкретними сферами її діяльності.
Разом із тим у практичній діяльності управління організацією етичні й моральні норми враховуються не завжди.
Етичними цінностями організації у відносинах із ринковими партнерами можуть бути: принцип довіри у спільній роботі, відмова від обману в галузі формування політики цін, увага до незалежності споживачів, захист навколишнього середовища тощо.
Етичними цінностями організації щодо працівників можуть бути: увага до індивідуальних особливостей особистості працівників, створення сприятливого середовища для вільного розкриття індивідуальності, гарантія прав працівників, відсутність дискримінації, створення сфер персональної відповідальності тощо.
1.4. Мета й обмеження організації
1.5. Моделі політики зайнятості
1.6. Структура організації
Розділ 2 ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ
2.1. Функції управління
2.2. Лідерство
2.3. Методи і стилі управління персоналом
2.4. Етапи ефективного менеджменту
2.5. Головні стратегії ефективного менеджменту