Менеджмент підприємства - Хомяков В.І. - Патерналізм

Цей підхід поєднує високий рівень турботи про виробництво і про людей. Він є не інтеграцією турботи про виробництво і про людей, як це характерно для стилю 9.9, а поєднанням того й іншого і визначається як 9 + 9. Найбільш розповсюджений термін для визначення такого керівника — великодушний автократ ("Я ваш господар (або несу за вас відповідальність) і хочу допомогти вашій кар'єрі (мовби інша людина була його сином або дочкою)").

Позитивна мотивація керівника-патерналіста полягає в досягненні захоплення і глибокої поваги внаслідок надання обраним підлеглим свого досвіду, порад керівництва. Такий керівник є джерелом мудрості і знань для інших. Коли підлеглі згодні з тим, чого від них очікує патерналіст у сфері виробництва, то вони заохочуються керівником, а від них, в свою чергу, забезпечується висока оцінка його керівництва, а також даного заохочення. Коли підлеглі сприймають його вказівки і директиви, начальник відчуває до них теплі почуття за їх лояльність, але коли вони виявляють незгоду з вказівками і директивами, цей опір розглядається як нелояльність і може призвести до втрати ними його подальшої допомоги.

Успішно працюючий патерналіст - це той, кому вдається створити собі подібних. Підлеглі привчаються думати, діяти, одягатися, як думає, діє і одягається керівник. На якомусь етапі підлеглі можуть повстати проти цього синдрому батька і дитини і почати поводитися незалежно від керівника. Щоб запобігти конфлікту в цьому випадку, патерналіст може відмовитися від похвал і компліментів такому працівнику, потім зробити йому зауваження і пообіцяти заохочення у випадку підкорення. Керівництво підлеглими шляхом заохочень і покарань є моделлю патерналістського виховання дітей, перенесеною на компанію. Якщо конфлікт зберігається і контроль над підлеглим повернути неможливо, його перестають вважати своїм і нехтують ним. Це виявляється, коли керівник говорить: "Я не можу цьому повірити. Згадайте все, що я для нього зробив...".

Керівник-патерналіст виявляє сильну ініціативу до того моменту, поки підлеглі не перестають йому довіряти і виконувати те, що від них вимагається... Звикаючи робити те, чого від них вимагає керівник, підлеглі втрачають здатність до самостійного мислення.

Керівник-патерналіст має тверді переконання і активно їх пропагує, часто з ознаками моралізаторства, показуючи, що має і чого не має бути. Низькопоклонство підлеглих виявляється у висловлюванні ними захоплення і поваги до переконань патерналіста. При цьому вони вважають, що керівник - мудрий, володіє глибокими знаннями і заслуговує на наслідування.

Керівник-патерналіст є єдиною людиною, яка приймає рішення, доки підлеглі не навчаться підкорятися. При цьому рішення видаються як команди. Коли вирішено, що повинен робити підлеглий, для визначення того, що він зрозумів, використовуються навчання, тренування, обговорення і керівництво. Таким чином, підлеглий виконує те, чого від нього бажає керівник і тому він, можливо, ніколи не навчиться мислити незалежно, на основі власного аналізу і міркувань.

Керівник не може дозволити відкритості в зворотному зв'язку з підлеглими, оскільки щось негативне може навіяти думку про його слабкість, а керівник-патерналіст пишається тим, що вважається непохитним. Таким чином, персональний зворотній зв'язок є однобічним - від керівника до підлеглих, які розуміють це і обмежують свої реакції більш слабким або більш сильним захопленням. Однак якщо "батьку краще знати", навряд чи можна будь-чому навчитися у "дітей". Патерналіст не відчуває бажання встановити з підлеглими зворотний зв'язок шляхом обговорення їх діяльності. Цим стиль 9 + 9 відрізняється від стилю 9.9, за яким відбувається взаємний вплив керівників на підлеглих, і навпаки (рисунок 4.11).

У результаті патерналістського нагляду можна очікувати продуктивності від помірної до високої. Мотивація підлеглих спрямована на досягнення норм, встановлених керівником. Навряд чи підлеглі зроблять більше, ніж від них очікується, хоча потенціал їх продуктивності може значно перевищувати встановлений рівень. Якщо керівник надає особливого значення якості, можна сподіватися, що у підлеглих буде до неї таке ж ставлення, і навпаки. Іншими словами, підлеглі звикають моделювати все те, чого від них чекають, і уникають діяльності, яку не схвалює керівник.

Прямі й зворотні зв'язки при стилях 9.9(а) і 9 + 9(6)

а) б)

Рисунок 4.11. Прямі й зворотні зв'язки при стилях 9.9(а) і 9 + 9(6)

Оскільки керівник-патерналіст думає про підлеглих і за підлеглих, навряд чи у них зможуть бути відпрацьовані здібності до творчості і нововведень. Вони не вірять в те, що зможуть зробити щось раціональне. Залежність, укорінена в підлеглому, пригнічує творчі задатки.

При відповідному використанні, патерналізм може створити організацію з високою стабільністю і мінімальною плинністю кадрів. Члени організації мають тенденцію охоче підкорятися вимогам, що стоять перед ними. Нагородою за підкорення є економічні гарантії-добра заробітна плата, пільги, можливості для відпочинку, добре ставлення керівника тощо. Хоча ці блага не мають безпосереднього зв'язку з продуктивністю або випуском продукції, вони сприяють підвищенню почуття добробуту.

Однак там, де патерналізм впроваджувався екстенсивно, мали місце досить значні струси і спади. Це пов'язано з тим, що патерналістське керівництво не заохочує, а за необхідності і відкидає погляди й здібності людей, формує у них почуття розчарування, протидії і відчуження. Маскування переповнюючого душу обурення створює видимість покори і відданості. За таких умов навіть невеликий подразник може призвести до вибуху злобної реакції.

Стиль патерналістського керівництва визначають такі слова і вирази: великодушний диктатор; постійно дає поради; виконує зобов'язання; очікує сліпої лояльності; батьку (матері) краще знати; поблажливо ставить вимоги; ревно відстоює прерогативи; керує, виявляючи натхнений ентузіазм; керує натовпом; примушує почуватися винними всіх, хто з ним не згодний; мученик; мораліст; заступник; вимоглива людина; полюбляє повчати; прибічник розпоряджень; самовпевнений; відстоює "доброчесності"; сприймає конфіденціально викладену незгоду, але не терпить публічних заперечень.

Опортунізм
Фасадизм
Метод "двох капелюхів"
4.3.8. Ситуаційні підходи до ефективного керівництва
Ситуаційна модель керівництва Фідлера
Ситуаційна модель Херсі і Бланшара
4.3.9. Висновки
Розділ 5. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
5.1. Поняття і види управлінських рішень
5.2. Процес прийняття рішень
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru