Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - 15. БОРОТЬБА ІЗ ШАХРАЙСТВОМ У БІЗНЕСІ

15.1. Природа, типи та види шахрайства

Шахрайство в даному посібнику відповідно до його назви буде розглядатися тільки на рівні господарюючого суб'єкта - підприємства, що має допомогти вітчизняним підприємцям систематизувати свої уявлення щодо нього всередині певної фірми та навчитися розплутувати цілу низку проблем за їх окремими симптомами. Шахрайство розглядається як цілісне явище, що формується складною взаємодією обставин економічного, психологічного і соціального порядку. Треба об'єднати проблему шахрайства з типом організаційної структури управління підприємством, системою його документообігу, постановкою бухгалтерського обліку та добором персоналу фірми. Аналіз будь-якої зі сторін діяльності підприємства дозволяє оцінити загальну ситуацію в даній організації, її схильність до втручання шахрайства. Розуміння цих аспектів може бути корисними як для керівників підприємств, так і для представників внутрішньофірмового аудиту, служб безпеки та персоналу, оскільки вони дозволяють відстежувати різні варіанти сполучення обставин, які створюють можливість для скоєння шахрайства (зловживання службовим становищем, фінансові афери тощо).

Існує два способи незаконно відібрати що-небудь у інших: або вкрасти це таємно, примусити фізично віддати це, або виманити обманом. Перший спосіб ми називаємо крадіжкою, грабунком, розбоєм, а другий

- шахрайством. Шахрайство передбачає обман. Його компонентом також є жадібність - як самого шахрая, так й інвесторів, які прагнуть отримати незвично великий прибуток. Іншим компонентом є довіра. Довіра

- один з головних моментів у будь-якому шахрайстві та обмані. Оскільки саме це слово походить від слова "віра", остільки нікого не можна ошукати, доки ошуканий не буде довіряти шахраю. Без довіри шахрайство не можливе.

Шахрайство, що включає в себе обман, може приймати різні форми. Зазвичай виділяють шість його типів.

Перший - це розтрата або розкрадання з боку найманого працівника. У цьому випадку найманий працівник обманює своїх наймачів, присвоюючи собі майно або кошти фірми. Розтрати або розкрадання з боку найманих працівників можуть здійснюватися безпосередньо ними самими, або опосередковано - за допомогою або участю других осіб. У цьому випадку ми маємо на увазі ті розкрадання, коли працівник краде з каси готівку, або краде кошти безготівковим способом, або просто тягне з роботи все, що йому сподобалося.

Це також стосується ситуації, коли співробітник створює підставну фірму, та у якості її керівника отримує гроші за недоставлені товари (послуги). При такому виді злочину кошти постраждалої фірми переходять до шахрая без свідомої участі третьої сторони. Про опосередковане шахрайство Йде мова, коли працівники беруть хабарі від покупців, клієнтів та інших осіб, які не працюють у даній фірмі, за свої послуги щодо заниження продажних або завищення закупівельних цін, за недопостачання товарів або поставки недоброякісних тощо. При цьому платежі шахраям здійснюються організаціями, що мають справу з господарем даного працівника, але не з коштів самого цього господаря.

Другий тип - це шахрайство з боку керівників або менеджерів. Воно відрізняється від інших типів як становищем шахраїв, так і способами обману. У загальному вигляді шахрайство з боку менеджерів є обманом, що здійснюють керівники вищої та середньої ланок фірми шляхом маніпуляцій з фінансовою звітністю (перекручення даних щодо доходності та дебіторської заборгованості, спотворення даних щодо фінансового стану компаній з метою представити його у кращому ніж є насправді стані).

Третій тип щільно пов'язаний з другим - це афери з інвестиціями. У цьому випадку інвесторам пропонується зробити інвестиції, які, як виявиться в майбутньому, насправді фіктивні, що не мають ніякої цінності. До цієї категорії зазвичай відносять телемаркетинг, який пропонує "мильні бульбапіки", участь у "пірамідах" різного спрямування та інші можливості вкладення вільного капіталу. "Батьком" афер з інвестиціями вважають Карла Понцій ця форма обману наразі досить розповсюджена.

Четвертим типом є шахрайство з боку постачальників. В останні часи поширилася кількість афер, пов'язаних з військовими заказами, державними закупівлями, проведенням різних тендерів. Два різновиди такого шахрайства: по-перше, у вигляді дій тільки самих цих постачальників, по-друге, у вигляді спільних дій постачальників та представників замовника. Шахрайство з боку постачальників найчастіше проявляється у завищенні кількості поставлених виробів у документах, постачанні бракованих товарів або непоставки продукції взагалі, хоча платежі за них були отримані.

П'ятий тип - це шахрайство з боку замовника або клієнта. Зазвичай воно включає неплатежі за поставлений товар, отримання оплати за не зроблену роботу або обман різних фірм шляхом постачання їм зовсім не потрібних речей.

Шостим типом є обман, який не підпадає під жодний з попередніх типів шахрайства і здійснюється не тільки з метою прямого отримання фінансового прибутку - це шахрайство змішаного типу.

Шахрайство може здій нити будь-яка людина, якщо ситуація сприятиме його здійсненню, оскільки за своїми соціально-психологічними якостями вона не відрізняється від інших. Знання цього постулату важливе для тих, хто займається добором персоналу, шукає замовників та постачальників, оскільки кожний найманий працівник, клієнт, постачальник і партнер по бізнесу підпадає під портрет потенційного шахрая і з великою імовірністю може виявитися аферистом, але не можливо пророчити, хто із співробітників переступить межу законності й стане зловживати службовим становищем.

У наукових дослідженнях проблеми констатується, що різні фірми і установи втрачають від різних шахрайських дій від 0,5 до 2 % своїх доходів. Ці дослідження також доводять, що збоку власних працівників вони потерпають більше, ніж від клієнтів (у торгівлі магазинні крадіжки складають 30 %, а шахрайство з боку свого персоналу 70 %; у банківській сфері 95 % сум збитків відбувається за рахунок нечесності персоналу і тільки 5% за рахунок дій клієнтів). Збитки від шахрайства зростають у складні економічні періоди, в періоди зростання фінансових труднощів, при злитті фірм, у періоди реалізації ризикованих проектів.

Найбільш типові види шахрайства з боку найманих працівників такі:

- Крадіжки готівки з каси

- крадіжки чеків

- використання готівки не за призначенням

- фальшування касових книг

- фальшування сум на банківських рахунках

- підробка чеків

- використання надходжень до пенсійного фонду не за призначенням

- дрібні крадіжки готівки з каси

- оплата особистих рахунків чеками фірми

o Надання фальсифікованих рахунків-фактур

- фальшування транспортних накладних

- завищене фактурування

- Крадіжки інвентарю

- Змова з клієнтами чи постачальниками

- "відкати" тобто отримання "подяки" за певні послуги, різновид хабара

- штучне здуття цін

- використання підставних постачальників

- завищення цін

- Переплата "зверх"

- Видача дутих векселів, квитанцій, інших боргових розписок

- Використання майна фірми

- використання співробітників, обладнання або матеріалів фірми в особистих цілях

- надання замовлень за хабарі

- маніпуляції з кредитними картками

- Шахрайство зі страховками

- Незадекларовані доходи

o Фальшування податкових декларацій

o Шахрайство з рахунками від медицинських та інших сервісних закладів

o Фальшування записів у бухгалтерських книгах:

- для поліпшення звітності;

- для покриття нестач.

o Фальшування звітності з відряджень

- завищення витрат

- включення до звіту про відрядження особистих трат

- неповернення виданих авансом сум

o несанкціонований продаж майна фірми (інвентарю, обладнання, відходів виробництва, сировини та матеріалів)

o Комп'ютерні злочини (зміна змісту облікових записів, отримання готівки)

o Шахрайство з виплатою заробітної плати

- перевід у готівку незапитаних чеків

- фальшування годин відпрацювання та понаднормованих годин роботи

- оплата праці "фіктивних" робітників.