Уміння спілкуватися - це друга за значущістю річ після вміння одягатися, на яку люди звертають увагу і за якою складається перше враження про співрозмовника.
Розмова має бути плавною і природною, проте аж ніяк не педантичною чи грайливою, тобто можна бути вченим, але не педантом, веселим, але не здіймати галасу, ввічливим, але не утрирувати ввічливість. У розмові слід уникати будь-якої серйозної полеміки, особливо в розмовах про політику та релігію.
Уміння слухати є такою ж необхідною умовою для ввічливої й вихованої людини, як уміння говорити, і якщо Ви хочете щоб Вас слухали, треба самому уважно слухати інших або принаймні вдавати, що Ви слухаєте.
У компанії не слід говорити про себе, доки не попросять, оскільки тільки дуже близькі друзі (та й то навряд чи) можуть цікавитися особистими справами кого б то не було.
11.7.3. Як поводитися за столом
Ми забули те, що споконвіку називалося світськими манерами. Нагадаємо деякі правила поведінки за столом. Перша порада - чоловікам: Ви повинні бути завжди уважні до дам, стежити, щоб їхні тарілки не були порожніми. Проте що стосується вина, то не слід наполягати на тому щоб воно було випите до дна, адже кожна жінка знає свою норму. Не варто також наполягати на своєму виборі напою для дами - дайте їй право самій вирішувати, що саме й скільки вона хоче випити.
Пропонуючи дамі страви, не тягніться через стіл - попрохайте кого-небудь передати його Вам. Не кладіть сусідці страви поки не довідаєтеся, чи можна запропонувати їй цю страву. Якщо Вас попросили передати ніж, виделку або ложку, треба тримати їх у місці з' єднання з рукояткою й поверненими рукояткою у бік того, кому передаєте.
Хліб не слід подавати окремими шматочками або виделкою - передайте всю хлібницю. Господині застілля варто пам'ятати, що спочатку страви пропонують жінкам. Якщо страва порціонна, тарілку підносять ззаду й праворуч від сидячого, а якщо на блюді - то зліва.
Якщо Вам захотілося випити чаю, чашку треба передати господарці разом з блюдцем: так зручніше повернути її Вам назад. Тепер про те, як їдять деякі страви.
Печеня із птиці, так само як і м' ясне, їдять за допомогою ножа й виделки, обрізану кістку відсувають на край тарілки (тільки кістки дрібні птиці, наприклад курчати, можна тримати в руці, попередньо зрізавши м' ясо, наскільки це можливо).
Рибу звичайно не їдять ножем (якщо цей ніж не спеціальний - рибний). У таких випадках користуються двома виделками: вилкою в лівій руці їдять, вилкою в правій - допомагають розчленувати рибу.
Картоплю й овочі, як й іншу м' яку їжу, не ріжуть ножем: відокремлюють шматочки виделкою, яку тримають у правій руці, і допомагають ножем, тримаючи його в лівій. Хліб кладуть на тарілку і їдять не від цілої скибочки, а відламуючи від неї шматочки. Шматочки ковбаси тощо кладуть на хліб виделкою.
Шматки пирога їдять за допомогою ножа й виделки.
Фрукти, запропоновані у вазі, вибирати не дозволяється. Звичайно беруть те, що лежить ближче до Вас.
Закінчивши їсти, ніж і виделку кладуть поруч (не хрест-навхрест) на тарілку, серветку залишають розгорнутою також біля тарілки.
Не треба поспішати розкладати свою серветку, краще зачекати, поки це зроблять інші. Непристойно витирати свої прибори, оскільки цим Ви виказуєте недовіру до господарів, проте це дозволено в ресторанах.
Хліб треба завжди ламати шматочками над своєю тарілкою, щоб не кришити на скатертину, не можна різати його ножем або відкушувати від цілої скибки.
Суп слід вживати не з кінця ложки, а з бічного краю.
Для устриць, омарів та й взагалі для всіх м' яких страв (таких як м' ясо, риба тощо) використовують тільки ножі.
Вважається непристойним їсти фрукти, відкушуючи прямо від них. Потрібно очистити їх ножем від шкірки, розрізати на частини, вирізати серцевину із зернами й лише після цього їсти.
Ніхто не повинен просити, щоб йому першому піднесли блюдо, виявляючи своє нетерпіння. Якщо Вам захотілося пити, то треба простягнути свою чарку до того, хто наливає, тримаючи її між великим вказівним і середнім пальцями правої руки. Не слід залишати в своєму бокалі вино або воду, які можуть при цьому пролитися.
Встаючи з-за столу не слід складати свою серветку. Вважається непристойним від' їжджати негайно після обіду, завжди треба зачекати, принаймні півгодини.
Буфет
Посуд. Столовий посуд поділяється на три частини: столовий, чайний і десертний. Крім того, він розрізняється за видами матеріалів, з яких виготовлений.
Срібло. Як правило посуд зі срібла - це блюда для тістечок, ложки, виделки, ножі, солонки.
Мельхіор (нейзільбер - сплав міді, нікелю, цинку, який нагадує срібло) вживається для виготовлення тих самих видів посуду, що й срібло, але є набагато дешевшим.
Кришталь. З нього зазвичай виробляються графини, салатниці, рюмки, солонки, склянки, блюдечка, цукорниці, вазочки для фруктів та розетки для варення.
Фарфор, фаянс. Основна маса посуду складається саме з фарфорового або фаянсового посуду. Сюди належать тарілки, чашки, графини, соусники, блюда, салатниці. Фаянс в основному використовується для грубіших видів посуду (графини, великі блюда).
Порядок подачі вин
Тут наведені уривки з куховарської книги 1912 року видання. Вражає кількість різноманітних комбінацій подачі одних лише вин. З цього можна зробити висновок, збіднів сам раціон, а також і самі правила етикету сервіровки столу.
Вина до столу подаються або охолодженими, або підігрітими чи просто холодними. Охолодженими подають шампанське, підігрітими - бургонське або лафіти. Решта вин подаються просто холодними.
Подаються вина в такому порядку:
Після бульйону або супу подають мадеру, херес або портвейн.
Після яловичини - пунш, портер, шато-лафіт, сент-естеф медок, марго, сен-жульєн.
Після холодних блюд - марсала, ермітаж, шаблі, го-барсак вейндеграф.
Після рибних блюд - бургонське, макон, нюї, помор, петі-віолет.
За соусами - рейнвейн, сотерн, го-сотерн, мозельвейн ізенгеймер, гохмейер, шато дікем.
Після паштетів - пунш у склянках або шампанське.
Після печені - малага, мускат-люнель, мускат-фронтень, мускат-бутьє.
Бургонське злегка підігрівають в гарячому піску, і взагалі всі червоні вина подаються не дуже холодними. Шампанське ж подається тільки в металевих вазах, наповнених льодом і виймаються пляшки тільки в ту хвилину, коли воно має бути розлите й подане гостям.
Сервіровка столу
Щодо сервіровки столу слід мати на увазі, що не прийнято класти більше трьох виделок або трьох ножів (кожному виду страв має відповідати свій прибор) оскільки всі прибори не використовуватимуться одночасно. Решта ножів, виделок та інших додаткових предметів сервіровки подається у разі потреби, до відповідних блюд. Виделки повинні лежати зліва від тарілки в порядку послідовності подачі страв. Праворуч від тарілки: ніж для закуски, столова ложка, ніж для риби та великий обідній ніж.
Келихи ставляться в такій послідовності справа наліво: келих (стакан) для води, келих для шампанського, келих для білого вина, дещо менший келих для червоного вина й ще менший - для десертного. На найвищий фужер зазвичай кладуть картку з ім'ям і прізвищем гостя, для якого призначене місце.
11.7.4. Візитні картки
Візитна картка у багатьох випадках замінює "посвідчення особи". Зазвичай вона друкується на мові країни, в якій живе власник картки, англійською або мовою країни перебування.
На візитній картці друкується ім' я й прізвище, посада й адреса фірми, в якій людина працює, а також номер телефону (факсу, телексу, адреса електронної пошти, веб-сайту).
Візитні картки вручаються так, щоб людина могла відразу прочитати її, а той, хто подає, повинен тим часом вслух вимовити своє ім' я й прізвище.
На візитних картках дружин проставляється лише ім' я й прізвище.
На візитних картках, надрукованих не українською мовою, по батькові не вказується, оскільки в більшості країн не існує навіть такого поняття.
Написи олівцем в лівому нижньому куті, візитної картки можуть означати:
p.f. - поздоровлення
p.r. - подяка
p.c. - співчуття
p.p. - заочне представлення
p.f.c. - задоволення знайомством
p.p.c. - замість особистого візиту у разі від'їзду
p.f.N.a. - поздоровлення з Новим роком
Візитні картки, які завозяться безпосередньо її власником, загинаються з правого боку (заломлений кут означає особисті відвідини), відіслані візитні картки не загинаються.
На отримані або завезені візитні картки належить відповісти протягом 24 годин.
Візитні картки не повинні бути екстравагантними, не повинні мати золотих обрізів. Шрифт використовується тільки чорний.
11.7.5. Етикет, якого дотримуються в листах
Етикет в листах, по суті, це ті ж формальності, що перетворилися на звичаї. Листи-поздоровлення з Новим роком посилаються наперед, щоб вони були отримані напередодні або в день свята. Цей термін має витримуватися відносно родичів, щодо друзів або близьких знайомих термін поздоровлень може бути розтягнутий і на перший тиждень після нового року, всіх інших можна поздоровляти впродовж усього місяця нового року.
Листи пишуться тільки з одного боку аркуша, зворотний має завжди залишатися чистим.
Етикет не вимагає гарного почерку, але писати нерозбірливо також небажано, як і бурмотіти собі під ніс, розмовляючи з іншими.
Дуже нечемним вважається ставити одну букву з крапкою замість підпису. Яким би не був лист за змістом - діловий або дружній (приватний) - ніколи не слід забувати вказувати адресу й число.
Ніколи не слід писати багатослівно до осіб, що стоять вище або нижче Вас за статусом. У першому випадку своєю багатослівністю можна показати неповагу, та й імовірно довгий лист просто не читатимуть, а в другому випадку довгий лист можуть сприйняти як фамільярність.
У мистецтві складати листи дуже важливу роль відіграє уміння відрізняти того, до кого ми пишемо, і вибрати правильний тон листа.
При листуванні слід бути витонченодотепним, пам' ятаючи про те, що за листом люди складають враження про ваші достоїнства й недоліки. Найменша нетактовність у словах і недбалість у висловлюваннях виставляють того, хто пише в неприємному для нього світлі.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Розкрийте зміст поняття культура та мистецтво управління.
2. Охарактеризуйте роль культури менеджменту та її основні функції.
3. Перерахуйте складові культури управління.
4. Назвіть загальні положення та основні поняття корпоративної культури.
5. Дайте визначення управлінської етики.
6. Перерахуйте складові управлінської етики.
7. Що означає поняття "імідж підприємства".
8. Що означає поняття "імідж менеджера".
9. Наведіть основні поняття про етикет у роботі менеджера.
ВСТУП
ЧАСТИНА І. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МЕНЕДЖМЕНТУ
Розділ 1. Передумови виникнення і розвиток менеджменту
1.1. Становлення і сутність управління як науки
1.2. Передумови виникнення і сутність менеджменту
1.2.1. Передумови та причини виникнення менеджменту
1.2.2. Сутність та зміст менеджменту
1.3. Категорії "управління" і "менеджмент": загальне і особливе
1.4. Методи дослідження у менеджменті