Основи менеджменту - Федоренко В.Г. - 4.1.5. Права, обов'язки та відповідальність підприємця у системі управління

Повноцінна організація підприємницької діяльності неможлива без визначення прав, обов'язків та відповідальності її учасників. Особливо це важливо для постсоціалістичних країн, де панувала адміністративно-командна система господарювання. Нині вони перебувають у перехідних умовах на шляху до утвердження повноцінної ринково-економічної системи. Першочергового значення в цих умовах набуває розробка відповідної

У нашій державі ухвалено законодавчі акти, в яких визначено права та обов'язки підприємств. Ці права, будучи нормативною формою вираження формальної рівності суб'єктів підприємницької діяльності, визначають за допомогою системи встановлених державою загальнообов'язкових правил їх поведінку. Діючи на засадах свободи вибору, підприємці мають право самостійно визначати профіль своєї діяльності, формувати виробничу програму, закуповувати необхідну сировину і матеріали, набувати майно або майнові права, отримувати кредит і відкривати рахунки в комерційних банках, вибирати постачальників, встановлювати ціни і тарифи, вільно розпоряджатися прибутком, укладати з громадянами трудові договори (контракти, угоди); самостійно встановлювати форми, систему і розміри оплати праці та інші види доходів осіб, що працюють на засадах найму, отримувати будь-який не обмежений розмірами особистий дохід, одноособово приймати і реалізовувати рішення з питань виробничо-господарської діяльності, брати участь у зовнішньоекономічних відносинах, здійснювати валютні операції, користуватися державною системою соціального забезпечення та соціального страхування.

Оскільки підприємницька діяльність здійснюється у певному суспіль­ному середовищі, то поряд з правами підприємці мають і обов'язки. Під останніми розуміють правові норми, які підлягають обов'язковому виконанню. Законами України встановлено, що для здійснення підприємницької діяльності підприємець зобов'язаний укладати з громадянами договори про використання їхньої праці. При укладанні трудового договору підприємець зобов'язаний забезпеч йти умови та охорону праці, її оплату не нижче від встановленого у державі мінімального рівня, а також інші соціальні гарантії, зокрема соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до чинного законодавства. У разі втрати працездатності підприємець забезпечує потерпілому відшкодування витрат у випадках і порядку, передбачених чинним законодавством.

Крім того, підприємець повинен дотримуватися прав, щоб реалізовувати законні інтереси споживачів, забезпечувати надійну якість вироблених товарів (послуг), отримувати ліцензію недіяльність у сферах, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства.

Одним з основних мотивів підприємницької діяльності є отримання якомога більшого прибутку, що несе в собі потенційну небезпеку порушення чинного законодавства і потребує законодавчого встановлення правової відповідальності підприємців за протиправні дії.

Підприємницька діяльність базується також на дотриманні певних етичних норм, які є складовою ширшого поняття - "культура підприєм­ництва". Культура підприємництва - засіб легітимізації підприємницької влади через ціннісні уявлення людей. З цього випливає, що відповідаль­ність являє собою правові та етичні відносини (між господарюючими суб'єктами, між підприємцями і споживачами), які передбачають їх дотримання та застосування певних санкцій у разі їх порушення.

Згідно із законодавством нашої держави підприємець не повинен завдавати шкоди навколишньому середовищу, порушувати права та інтереси громадян, підприємств, установ, організацій і держави, що охороняються законом. Крім зазначеного, підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з дотриманням техніки безпеки, охорони праці, виробничої гігієни та санітарії. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Суб'єкт підприємницької діяльності може бути визнаний арбітражним судом банкрутом у порядку, передбаченому законодавством України.

Підприємництво має здійснюватись суворо згідно з чинним законо­давством. За порушення його передбачається персональна економічна й адміністративна відповідальність підприємця. Підприємництво несумісне з некомпетентністю, крадіжками. Водночас воно створює умови для якомога повнішого розкриття комерційного таланту людини, задоволення її честолюбства. Особливе місце в партнерських відносинах належить чесності, порядності, дотриманню слова, зберіганню комерційної таємниці. Етика підприємця - важлива складова його особистості. Перелічені якості підприємця також є обов'язковою умовою плідної діяльності, запорукою позитивного впливу на соціальний клімат у суспільстві, його економічного поступу.

Функціонування і розвиток сучасного підприємництва неможливі без створення сприятливого соціально-економічного ставлення до підприємців та всебічної підтримки з боку держави, які формуються під її визначальним і цілеспрямованим впливом.

Практикою світового господарювання вироблено необхідні умови для розвитку цивілізованого підприємництва, а саме:

- стабільність державної економічної і соціальної політики, що є джерелом формування у підприємців та інвесторів впевненості в тому, що вони не стануть жертвами кон'юнктурних політичних рішень або кампаній;

- система пільгового оподаткування, що стимулює відкриття нових підприємств та інвестиційну діяльність наявних;

- наявність розвиненої інфраструктури підприємництва (іннова­ційних і впроваджувальних центрів, що фінансуються частково державою і приватним бізнесом, "інкубаторів" нового малого бізнесу, консультативних центрів і центрів з підготовки підприємців);

- позитивний суспільний клімат (домінування в суспільній свідомості ініціативних, творчих мотивацій, престижність підприємницької діяльності);

- ефективна система захисту інтелектуальної власності, що охоплює не тільки винаходи, а й всю продукцію, у тому числі нові ідеї, концепції і методи ділової активності;

- дебюрократизація регулювання господарської діяльності з боку державних органів, зокрема скорочення форм звітності, спрощення правил реєстрації нових фірм тощо.

Держава повинна створювати сприятливі організаційні та економічні умови для розвитку і функціонування підприємницької діяльності на основі гарантій та всебічної підтримки. З цією метою вона законодавчо забезпечує гарантії для всіх підприємців незалежно від обраних ними форм діяльності та власності, рівні права і можливості доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Водночас держава законодавчо забезпечує свободу конкуренції між суб'єктами-господарювання, захист споживачів від виявів недобросовісної конкуренції та монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності, у дотриманні прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, зокрема забезпечує охорону відомостей, які становлять комерційну таємницю. Взаємовідносини між підприємцями і державними структурами будуються на використанні економічних важелів, шляхом формування і реалізації фінансово-кредитної та податкової політики, розробки і впровадження окремих нормативів, науково-технічних, економічних та соціальних програм.

Розвиток систем управління підприємництвом, посилення його всебічного впливу на соціально-економічний поступ суспільства потребує з боку держави не тільки правового регулювання, а й економічної, матеріально-технічної та організаційної підтримки.

Основні принципи, умови розвитку, форми організації та види підприємницької діяльності представлені на рисунку 4.2.

Щодо економічної підтримки, то держава здійснює впровадження надійної фінансово-кредитної бази через створення мережі спеціалізованих комерційних банків і страхових компаній для надання коротко -, середньо-та довгострокових індивідуальних позик, відкриття доступу для отримання іноземних кредитів, формування розгалуженої мережі громадських і приватних неприбуткових фондів підтримки та розвитку підприємництва, які надавали б гарантії в обмін на кредити; запровадження державного страхування комерційного ризику підприємств на випадок фінансових та інших втрат, зумовлених діями органів державної влади, встановлення пільгового оподаткування прибутків підприємців, що здійснюють інноваційні проекти, модернізацію і відкриття нових виробництв та інших напрямів, які мають вирішальний вплив на розвиток економіки країни, вирішення соціальних проблем.

Матеріально-технічна підтримка підприємництва передбачає передачу або продаж на пільгових умовах підприємницьким структурам об'єктів державної власності у вигляді різноманітного устаткування виробничого призначення відповідно до процедур роздержавлення і приватизації, комерціалізацію сфери торгівлі та громадського харчування, корпоратизацію великих і середніх підприємств різних галузей національної економіки, передачу в оренду недовантажених потужностей підприємств, продаж підприємцям на конкурсних засадах об'єктів незавершеного будівництва, нежитлових приміщень і невстановленого обладнання державного сектору

Рис. 4.2. Підприємництво: основні принципи, умови розвитку, форми організації та види діяльності

за умови, що це відповідає інтересам розвитку економіки, створення технопарків і баз прокату; обладнання для прискорення розвитку інноваційної діяльності.

Серед заходів, спрямованих на орган і за ці й ну підтримку підприємницької діяльності, слід зазначити такі: налагодження процедури регулювання підприємництва з боку державних інституцій через вироблення раціональних форм обов'язкової звітності та порядку реєстрації нових суб'єктів підприємництва, забезпечення доступності документів, які необхідні для створення і які регламентують порядок реєстрації та функціонування суб'єктів підприємництва, підготовку підприємницьких кадрів, їхню інформованість з цих питань, що потребує відкриття спеціальних навчальних закладів, перепідготовку викладачів, організацію інформаційних центрів, проведення наукових досліджень з питань підприємництва у державних наукових і навчальних закладах.

Більшість підприємців вважають, що сьогодні в Україні не виконується належною мірою жодна із зазначених умов. Багато хто з бізнесменів зауважує, що ситуація, яка складалася в результаті господарського і політичного реформування, не є сприятливою для становлення й активізації приватногосподарської діяльності, перешкоджає розвитку інноваційного підприємництва, а найважливішими передумовами комерційного успіху є зрощування приватного бізнесу з державними структурами виконавчої влади і авантюризм.