У цьому розділі бізнес-плану мають бути викладені юридичні питання, структура й організація управління як на стадії здійснення капітальних вкладень, так і в період експлуатації об'єкта інвестування.
Насамперед необхідно визначити організаційно-правову форму реалізації інвестиційного проекту. Він може бути реалізований у межах організаційно-правової форми ініціатора чи інвестора шляхом створення нового підприємства (акціонерного товариства, спільного підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю). Слід визначити основні причини й переваги, що зумовлюють вибір саме такої юридичної форми, вказати основних працівників, їх частку у статутному капіталі, методику розподілу доходів від діяльності.
Якщо інвестиційний проект намічається реалізовувати за участю державного капіталу, необхідно роз'яснити систему підпорядкованості та межі втручання вищих органів у господарську діяльність підприємства.
Потім рекомендується описати структуру управління та відносини між учасниками під час реалізації інвестиційного проекту. Це стосується насамперед якісного складу управлінських кадрів замовника, які здійснюватимуть оперативне керування проектом.
Важливо навести організаційну структуру управління на стадії експлуатації, тобто після введення в дію об'єкта інвестування. Схематично можна зобразити основні управлінські підрозділи нового підприємства, їх підпорядкованість і взаємозв'язок, а також описати кандидатури й ділові риси керівного складу.
В окремому розділі бізнес-плану може відбитися план (стратегія) маркетингу, де розглядаються питання активізації ринку, стратегії ціноутворення, збуту, реклами, сервісу. Ці питання виокремлюються в самостійний розділ у таких випадках:
- у разі виходу на ринок з принципово новим видом продукції, послуг;
- при реалізації продукції за межі означеного регіону, її експорту;
- за високого рівня конкуренції на відповідному товарному ринку регіону.
В інших випадках питання, що пов'язані зі збутом продукції, відбиваються в розділі "Аналіз ринку", що ми й виконали в описі типової структури бізнес-плану.
Здійснення підприємництва в будь-якій формі пов'язане з ризиком. Ризик характеризується як небезпека потенційної ймовірної втрати ресурсів або недоодержання доходів порівняно з прогнозованим варіантом. В інвестиційній діяльності питання ризику стоїть дуже гостро. Це спричинюється, по-перше, значною тривалістю інвестиційного циклу від моменту вкладення коштів до часу їх повернення. Зрозуміло, що на далеку перспективу важко спрогнозувати результати, бо на них можуть впливати різні сторонні економічні, політичні, соціальні, екологічні та інші фактори. По-друге, інвестування пов'язане з вкладанням великих коштів, матеріальних ресурсів, неефективне використання яких може негативно позначитись на фінансовому стані інвестора. По-третє, інвестування в багатьох випадках здійснюється через третіх осіб (фінансових посередників), тому інвестор, як правило, не має реальної можливості контролювати використання вкладених коштів, оперативно втручатись у виробничий процес тощо.
З огляду на викладене у процесі складання інвестиційного бізнес-плану дуже важливо правильно оцінити й проаналізувати можливі ризики, виявити напрямки їх уникнення та страхування.
Визначаючи той чи інший вид ризику, необхідно оцінити його розмір і вплив на загальні результати. Безризикові інвестиції в нашій державі знайти важко, тому що на рівень ризику впливають не тільки економічні, а й політичні, соціальні, екологічні та інші фактори.
Інвестиціями з допустимим рівнем ризику прийнято називати такі вкладення, коли існує ймовірність втратити всю суму чистого прибутку за цим інвестиційним проектом.
Критерієм критичного рівня ризику є можливість втрати не тільки прибутку, а й усього виторгу. Це означає, що не можна брати до виконання інвестиційний проект, якщо в одному з 10 випадків може бути втрачений прибуток; в одному зі 100 - валовий дохід, а в одному з 1000 - усе вкладене майно.
Залежно від рівня ризику потрібно передбачити заходи щодо його страхування. При складанні інвестиційного бізнес-плану часто передбачають так звану премію за ризик. Це своєрідний додатковий прибуток, якого вимагає інвестор за свій ризик. Його розміри мають збільшуватись пропорційно до зростання ризиків за тим чи іншим інвестиційним проектом.
Загальний прибуток за інвестиційним проектом з урахуванням рівня його систематичного ризику можна розрахувати за формулою:
де Д6 - рівень прибутку за безризиковими інвестиціями; Д - середній рівень прибутку на інвестиційному ринку; р - бета-коефіцієнт, що характеризує рівень систематичного ризику за інвестиційним проектом.
7.13. Графік беззбитковості
7.14. Стратегія фінансування інвестиційного проекту
7.15. Визначення ефективності інвестиційного процесу
7.16. Показники ефективності інвестиційної діяльності
Розділ 8. Фінансовий менеджмент
8.1. Фінансовий менеджмент як система управління
8.2. Функції фінансового менеджменту
8.3. Фінансовий менеджмент-управлінський комплекс
Фінансовий менеджмент як орган управління