Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. - 11.4. Захист від випромінювання оптичного діапазону

Лазерні установки на підприємствах авіації почали застосовувати на початку 80-х років. їх використовують перш за все в точних вимірювальних приладах та інструментах, оптичній локації, зварюванні, плавці, обробці тугоплавких металів, передачі інформації і т. ін.

Випромінювання існуючих лазерів охоплює практично весь оптичний діапазон (від ультрафіолетової до дальньої інфрачервоної області спектру електромагнітних хвиль).

Електромагнітна енергія утворюється в результаті збудження атомів, так званих робочих речовин, здатних створювати лазерний ефект. Досягають цього за рахунок дії зовнішнього джерела. Таким джерелом у твердотілих лазерах можуть бути газорозрядні лампи або лампи безперервного горіння, а в газових зазвичай — генератори НВЧ. Електрична енергія до ламп підводиться від високовольтних батарей конденсаторів. У більшості сучасних лазерів густина потоку потужності досягає 1011—10м Вт/см².

Потік енергії, потрапляючи на біологічні тканини, викликає в них зміни, які завдають шкоди здоров'ю людини. Особливо небезпечне це випромінювання для органів зору.

Вважають, що лазерне випромінювання може чинити теплову, механічну і електрохімічну дію на очі, шкіру та внутрішні органи тіла людини. На характер і ступінь спричиненої шкідливої дії впливає багато чинників: спрямованість лазерного променя, тривалість імпульсу випромінювання, просторовий розподіл енергії в промені, різниця в структурі різних ділянок сітківки і її пігментації, а також особливості фокусування кожного окремого ока. Особливо небезпечно, коли лазерний промінь пройде вздовж зорової осі ока. А якщо промінь лазера фіксується на сітківці ока, то може мати місце коагуляція тканини сітківки, в результаті чого виникає сліпота в ураженій ділянці сітківки. При цьому необхідно пам'ятати, що небезпечним для органів зору є не тільки прямий, але й відбитий лазерний промінь, навіть якщо поверхня, що його відбиває, і не дзеркальна.

Характеристики небезпечних і шкідливих виробничих чинників для лазерів І-ІV класів наведені в ГОСТ 12.1.040-83. Лазерная безопасность. Общие положення. Изменения: 1986.

За основу санітарного нормування експлуатації лазерів установлені такі значення енергетичних параметрів лазерного випромінювання (густини потужності, густини енергії або енергетичної яскравості), дія яких не призводить до будь-яких органічних змін в організмі людини. Наприклад, енергетична експозиція на роговиці ока і на шкірі за загальний час опромінювання протягом робочої зміни в діапазоні довжин хвиль 0,2-0,4 мкм дорівнює 10^-8-10^-3 Дж/см² (докладно санітарне нормування викладене в СН 2392-81) [65].

Дозиметричний контроль лазерного випромінювання полягає у вимірюванні параметрів випромінювання у заданій точці простору і в порівнянні одержаних значень густини потужності безперервного випромінювання, енергії імпульсного або імпульсно-модульованого випромінювання, енергетичної яскравості розсіяного випромінювання зі значеннями відповідних ГДР. Методи захисту від лазерного випромінювання поділяються на організаційні,' інженерно-технічні, планувальні та засоби індивідуального захисту. Мета організаційних методів захисту — не допустити потрапляння людей у небезпечні зони під час роботи на лазерних установках. Цього можна досягти, якщо провести відповідне навчання операторів безпечним прийомам праці та перевірку знань інструкцій з проведення відповідних робіт. При цьому необхідно пам'ятати, що доступ до приміщень лазерних установок дозволяється тільки особам, які безпосередньо на них працюють; небезпечна зона має бути чітко позначена і огороджена стійкими непрозорими екранами.

Інженерно-технічні та планувальні методи захисту ґрунтуються на створенні безпечних лазерних установок за рахунок зменшення потужності лазера, який застосовується, та надійного екранування лазерної установки, правильного установлення устаткування (промінь лазера має бути направлений на капітальну невідбивну вогнестійку стінку), виключення блискості огороджувальних поверхонь і предметів, створення сильного освітлення, щоб зіниця ока завжди мала мінімальні розміри. При цьому слід застосовувати автоматичну сигналізацію і блокування.

Найпоширенішими засобами індивідуального захисту є спеціальні протилазерні окуляри (світлофільтри), щитки, маски, технологічні халати і рукавички.