1. Організація — система, де працюють люди заради досягнення загальних цілей. Ефективне функціонування будь-якої організації передбачає усвідомлення всіма співробітниками, а не тільки керівництвом цілей; цінностей організації та їх участі в розробці політики організації.
Таким чином, організація являє собою систему, її політику можна визначити як певні принципи за якими діють люди — члени організації. Крім фінансової політики, зовнішньоекономічної політики, політики по відношенню до конкурентів та ін. будь-яка організація розробляє та здійснює особисту кадрову політику. Обов'язковим орієнтиром при формуванні кадрової політики повинні бути фундаментальні цінності: справедливість, послідовність, рівність, відсутність дискримінації за віком, статтю, релігією, дотримання трудового законодавства. На Заході такий підхід є характерним для великих приватних компаній та системи державної служби, так як саме тут найбільш послідовно реалізується принцип відповідності кадрової політики та стратегії розвитку персоналу.
2. Кадрова політика повинна бути інтегрована з управлінською, інвестиційною, фінансовою, виробничою політикою. Кадрова політика направлена на організацію ефективного управління персоналом для реалізації задач, які стають перед підрозділами організації. Головна мета кадрової політики — забезпечення ефективності організації, підтримання гнучкості і динамізму її розвитку. Реалізація головної цілі здійснюється шляхом забезпечення оптимального балансу процесів обновлення і збереження чисельного і якісного складу персоналу, його розвитку у відповідності з корпоративними задачами, вимогами діючого законодавства і станом ринку праці в тих регіонах, де розташовані підприємства компаній.
3. В широкому смислі слова кадрова політика — це система правил і норм (усвідомлених і певним чином сформульованих), які приводять людські ресурси у відповідність із стратегією організації. Заходи по роботі з кадрами — це відбір, складання штатного розкладу, атестація, навчання, просування, що плануються і узгоджуються з загальним розумінням цілей і задач організації. У вузькому смислі слова кадрова політика — це сукупність конкретних правил, побажань і обмежень у взаємовідносинах людей і організації. 4. Етапи побудови кадрової політики: нормування, формування загальних принципів і цілей роботи з персоналом у відповідності з цілями і цінностями організації; програмування: побудова системи процедур і заходів — кадрових технологій; моніторинг персоналу: обробка конкретних заходів щодо розвитку і використанню знань, вмінь і навичок персоналу, оцінка ефективності цих заходів.
5. Загальні вимоги до кадрової політики. Кадрова політика повинна:
• витікати із політики організації, так як вона представляє собою кадрове забезпечення для реалізації стратегії;
• бути достатньо гнучкою, забезпечувати, з однієї сторони, стабільність очікувань працівників, з іншої — їх динаміку, корегуватися у відповідності із змінами положення організації і економічної ситуації на ринку; важливо, щоб стабільними були ті сторони кадрової політики, які орієнтовані на врахування інтересів персоналу і мають відношення до організаційної культури організації;
• бути економічно обґрунтованою, так як підготовка кваліфікованих робітників і підтримка їх кваліфікованого рівня пов'язані з великими затратами;
• врахування індивідуальних особливостей і потреб своїх працівників, в першу чергу провідних працівників організації.
6. Кадрова політика організації направлена на формування такої роботи з кадрами, яка орієнтується на отримання не тільки економічного, але і соціального ефекту організації. В реалізації кадрової політики можливі альтернативи: вона може бути швидкою, рішучою (але не завжди гуманною), заснованою на формальному підході.
Питання для самоконтролю
1. В чому сутність кадрової політики в організації?
2. Місце І роль кадрового планування в організації.
3. Концепція кадрової політики в умовах глобалізації.
4. Методологія досліджень кадрової політики організації.
5. Основні шляхи І напрямки підготовки кадрів в умовах ринку.
6. Дайте аналіз концепції державної кадрової політики в сфері державної служби.
7. Зарубіжний досвід підготовки кадрів за кордоном.
8. Проблеми професіоналізму І компетентності, які слід вирішувати в органах державної влади.
9. Найбільш характерні риси кар 'єрної моделі державної служби.
10. Дайте порівняльний аналіз основних моделей підготовки державних службовців: французької, англосаксонської та німецької.
11. Як Ви розумієте поняття "службової кар'єри"?
12. Проблеми підготовки кадрів у форматі різних політичних режимів.
13. Основні фактори підвищення ефективності кадрової політики в умовах ринку.
14. Сучасні вимоги до керівника.
15. Взаємозв 'язок іміджу I кар 'єри: мотиви ділової кар 'єри керівника.
16. Управлінська кар 'єра в сучасному celmU джерела розвитку.
17. Особливості формування іміджу керівника вищої ланки управління.
18. Позитивний вплив керівника на середовище: практика і стилі впливу.
19. Довіра як категорія процесу керівництва: технології встановлення та розвитку.
20. Зворотний зв'язок у процесі керівництва I принципи, що визначають його ефективність.
Література
1. АдамчукВ. В. и др. Экономика и социология труда: Учебник для вузов /В. В. Адамчук, О. В. Ромашов, М. Е. Сорокина. —М.: ЮНИТИ, 1999. —408 с.
2. Армстронг М. Стратегическое управление человеческими ресурсами. — М,: ИНФРА-М, 2002. —327с. — (Менеджмент для лидера).
3. Базаров Т. Ю. Управление персоналом: Учеб. пособ. — М.: Мастерство, 2002.—219с
4. Беляцкий И. П. и др. Управление персоналом: Учебное пособие / Н. Л. Беляц-кий, С Е Велесько, П. Ройш. — 2-е изд., стереотип. — Минск: ООО "Интерпрес-сервис", УП "Экоперспектива", 2003. —349 с.
5. Воронкова В. Г. Кадровий менеджмент: Навч. посіб. — К: ВД ^Професіонал', 2004. —192 с.
6. Воронкова В. Г. Менеджмент у державних організаціях: Навчальний посібник. —К: ВД "Професіонал", 2004. —288 с.
7. Воронкова В. Г. Інформаційне забезпечення системи управління організацією в умовах економічної глобалізації / Збірник наукових праць Гуманітарний вісник ЗДІА —Запоріжжя: ЗДІА, 2003. —Bun. 15. —С. 5-13.
8. Воронкова В. Г. Менеджмент в административных организациях как наука и искусство социального управления //Збірник наукових праць Гуманітарний вісник ЗДІА. — Запоріжжя: ЗДІА, 2000. — Bun. 4.—СІ06-108.
9. Дмитренко Г. А. Стратегический менеджмент: целевое управление персоналом организации: Учеб. пособ".—*■ 2-е изд., испр. — К: МАУП, 2002. —190 с.
10. Кибанов А. Я. Основы управления персоналом: Учебник. — М; ИНФРА-М, 2002. — 304 с. — (Высшее образование).
11. Кибанов А. Я., Дуракова И. Б. Управление персоналом организации: отбор и оценка при найме, аттестация: Учеб. пособ. —М.: Экзамен, 2003. —334 с. — (Государственный университет управления).
12. Кочетова А. Психологические основы современного управления персоналом, — М.: Зеркало, 1999. —384с.
13. Кравченко А. Социология менеджмента. Учеб. пособ. —М.: ЮНИТИ, 1999. —366с,
14. Кредісов А. Менеджмент для керівників. —К.:3нання, 1999. —556с.
15. Крушельницька О. В., Мельничук Д П. Управління персоналом: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. —К.: Кондор, 2003. —295 с
16. Малое и среднее предприятие. Управление и организация / Общ. ред. Й.Х.Пихлер, X. Й. Пляйтнер, К.-Х. Шмідт. — М.: Международные отношения, 2002.— 279 с.
17. Маслов Е. В. Управление персоналом предприятия: Учеб. пособ. — М.; ИНФРА — М; Новосибирск: НГАЗиУ, 2000. —312 с. — (Высшее образование),
18. Основы управления персоналом. — М: ТЕИС, 999. — 88 с.
19. Пугачев В. А. Руководство персоналом организации: Учебник для студентов вузов. —М.; Аспект Пресс, 2002. —278 с. —(Управление персоналом).
20. Розанова В. Психология управления. Учеб. пособ. — М.: Интелсинтез, 1999. — 352 с.
21. Слиньков В. Н. Управление персоналом (практические рекомендации), — К.: Алеута, 2004. —2004.
22. Смирнов Э. А. Теория организации. — М: ИНФРА-М, 2004. —24В с.
23. Спивак В. А. Организационное поведение и управление персоналом: Учеб. пос для вузов. — СПб"., М, X., Минск; Питер, 2001. —412с — (Учебник для вузов).
24. Управление персоналом/Подред. Самыгиной, <-±-М.: ПРИОР, 1992.—432с.
25. Управление персоналом: Учеб. для вузов / Под ред. Т. Ю. Базарова, Б. Л. Еремина. — 2-е изд., перераб. и доп. — №: ЮНИТИ, 2002. —554 с
26. Цыпкин Ю. А. Управление персоналом: Учеб. пособ. —М.: ЮНИТИ, 2001. —446 с.
27. Шекшня С. Управление персоналом в современной организации. —М,: Интел-синтез, 2002. —336 с.
28. Щекин Г. В. Социальная теория и кадровая политика—К: МАУП, 2000. —576с.
29. Щекин Г. В. Основы кадрового менеджмента: Учеб. для вузов / МАУП. — 4-е изд., испр. — К., 2002. —280 с.
7.1. Теорія кризових явищ та причина й наслідки кризи персоналу
7.2. Поведінкові аспекти діяльності персоналу в умовах кризи
7.3. Стратегія і тактика антикризового управління персоналом
7.3.1. Концепція антикризового управління персоналом
7.3.2. Кадрова політика та її нові цінності в період кризи організації
7.3.3. Основні принципи антикризового управління персоналом
7.4. Планово-організаційні заходи антикризового управління персоналом організації
7.4.1. Планування діяльності з антикризового управління персоналом
7.4.2. Реорганізація та зниження витрат на робочу силу