Вступ до педагогічної професії - Мешко Г.M. - 2. Професійне спілкування у структурі діяльності педагога

Педагогічні задачі

1. Урок в 11-му класі присвячений ліриці В. Сосюри. Єлизавета Макарівна передає учням своє захоплення поезією, прихильне ставлення до поета. І це їй вдається. Та раптом вона побачила, що Сашко, один із найкращих учнів класу, закоханий у поезію, щось пише, і на його обличчі - повна байдужість до того, чим зайнятий клас.

Єлизавету Макарівну охопило роздратування. Вона хотіла підійти до Сашка, забрати написане ним, але він згорнув записку і передав її Ліді Мещеряковій.

Учителька рішуче забрала у Ліди записку і дала волю своєму обуренню.

- Це що ж таке? - роздратовано говорить вона. - Про що можна писати, коли мова йде... мова йде..., - вчительці забракло слів. Вона ображена за себе, за клас, за поета, шкода їй вщент розбитого настрою, що так чудово поєднав її зі старшокласниками. І Єлизавета Макарівна - іншим разом вона ні за що цього б собі не дозволила - розгортає записку.

Сашко зірвався з місця, розгублений, обурений. Однак вчителька не дивиться на нього і вже готова голосно й іронічно читати записку. Глянувши на рядки, вона здригається від несподіванки. У записці слова:

ЛиЗо, Лідо!

У мить щасливу

Як до мене

могло прийти

Сонцесяйне

блакитне диво,

Що ім'я йому - ти? Єлизавета Макарівна червоніє під пильними поглядами насторожених учнів, відходить до вікна і кілька хвилин стоїть у задумі.

1. Оцініть дії вчительки на уроці.

2. Як їй уникнути конфлікту? Завершіть ситуацію.

2. - Ти знову пишеш вірші на уроці? - крикнула Галина Іванівна до підлітка. Він, знітившись, почав ховати папірець під парту. - Ось цього вже не буде! Негайно поклади на стіл!

- Це мої власні вірші, - підвівся Василь, - і ви... не... маєте права їх відбирати...

- Ти грубо розмовляєш зі мною і вже не перший раз. Без дозволу директора школи на мої уроки не приходь.

Василь під уважними поглядами принишклих учнів почвалав до дверей.

- Ні пуху, ні пера, - хтось шепнув. Однак Василь навіть не обернувся на голос свого товариша. Не хотілося йти до директора, бо він здавався суворим. Звичайно, почне відчитувати, а може, скаже ще й татові...

- Що сталося, Василю? - хлопець знітився, почувши голос директора.

- Та... складав вірші на уроці Галини Іванівни, а вона... вигнала мене.

Павло Максимович мав намір повестися владно, принаймні наказати, щоб хлопець без батька не приходив до школи. Але, зазирнувши в голубі, наполохані очі Василя, згадав родину хлопця, що складалася із трьох зведених дітей, і замислився.

- А ну, покажи, Василю, того вірша. Чи варта шкура вичинки?

Підліток простягнув директорові папірець, складений учетверо.

Директор підійшов ближче до вікна.

- А що? Непогано, Василю, у тебе виходить. Особливо мені подобається місце, де змальовано сільський пейзаж: гай і поле. Я зараз зайнятий господарськими справами, тому не маю часу. Ось візьми ключ від мого кабінету, зручно вмощуйся за столом і, якщо е ще натхнення, закінчуй вірш. Наближається Новий рік, напиши щось гарне, поетичне для стіннівки. А я за півгодини буду. Отоді й почитаємо разом. Гаразд?

Хлопець кивнув головою.

Павло Максимович, ідучи на подвір'я, думав про те, що кожна дитина - це неповторна, унікальна особистість і повинен бути суто індивідуальний підхід до неї... А Галина Іванівна... Та чи зрозуміє усе це вона?

1. Як ви оцінюєте поведінку вчительки, директора школи?

2. Як директору школи побудувати розмову з учителькою?

3. Як би ви вчинили у такій ситуації?

3. Учителька-початківець прийшла на свій перший урок у 6-му класі. Хвилюючись, вона почала пояснення нового матеріалу, але через деякий час відчула, що клас неуважний. їй не відразу вдалося змусити себе зосередитися на джерелі шуму, який їй заважав. Пробігши поглядом по класу, вона побачила, як кремезний хлопець час від часу стукав пеналом по парті. За кожним ударом у класі лунав приглушений сміх.

Учителька намагалася зупинити бешкетника поглядом, відтак зробила зауваження, але ніщо не допомогло.

- А я ненавмисно! Я більше не буду, - завченою скоромовкою відповів' хлопець, але через п'ять хвилин знову грюкнув пеналом.

Учителька стримано сказала:

- Відкрили зошити. Записали число. Самостійна робота...

У класі настала тиша. Учні почали працювати, а бешкетник ще кілька разів пробував розвеселити клас, але без успіху. Тоді сам дістав із портфеля зошит.

- Ні, - сказала вчителька. - Цю роботу виконуватимуть усі, крім тебе. Ти продовжуватимеш стукати до кінця уроку! Стукай, я тобі ще додому дам завдання стукати...

У класі знову хтось хихикнув. Але його ніхто не підтримав... Було здобуто першу маленьку перемогу™

1. Оцініть обраний учителькою вихід із ситуації.

2. Запропонуйте свій варіант розв'язання конфлікту.

3. У чому секрет перемоги молодої вчительки?

4. У двох класах учні залишили не витертими класні дошки. Перший учитель, прийшовши на урок, накричав на учнів, наказав черговому витерти дошку і в роздратованому стані почав заняття.

Другий учитель вчинив інакше. Він сам спокійно й ретельно витер дошку й сказав: "Якщо вам важко витирати дошку, попередьте мене заздалегідь. Я приходи-тиму раніше і витиратиму дошку, щоб не втрачати часу".

1. Порівняйте поведінку двох учителів. Хто з них, на вашу думку, вчинив правильно? Обгрунтуйте відповідь.

2. У якому випадку спілкування педагога з учнями ефективніше? Чому?

3. Майстерність якого педагога вища?

5. - Вийди з класуі - роздратованим тоном сказала вчителька.

- Що я зробив? - задирливо спитав підліток.

- У тому-то й річ, що ти нічого не робиш. А треба працювати! Де підручник? Зошит? Щоденник? Що за хаос на парті?

- Ніякого хаосу немає. Це книги.

- Книги, та не ті. Вийди! Ти і вчора байдикував, заважав усім.

- Не піду!

- Тоді я піду і уроку не буде.

- То й не треба!.. - засміявся учень і, повертаючись до класу, радісно оголосив: - Уроку не буде...

- А, ти ще й інших підбурюєш!..

1. У чому суть педагогічного прорахунку вчительки?

2. Що стало причиною конфліктної ситуації на уроці?

3. Запропонуйте свій варіант впливу на учня.

6. Учитель веде урок. Раптом відчиняються двері, і до кабінету заходить колега. Не звертаючи ніякої уваги на вчителя, він підходить до столу і починає там щось шукати. Потім мовчки виходить, але невдовзі знову повертається і продовжує шукати.

1. Якою буде ваша реакція? Чому?

2. Чи може педагог порушувати правила професійної етики у стосунках із колегою?

3. Який варіант поведінки вчителя в цій ситуації найоптимальніший?