Діагностика і корекція "Я-концепції" молодших школярів - Співак Л.М. - 1.1.4. Параметри сформованості "Я-концепції" особистості

Рівень сформованості уявлень про власне "Я" встановлюється за такими параметрами: 1) когнітивна складність і диференційованість; 2) чіткість та ієрархізованість; 3) цілісність, послідовність, адекватність; 4) стійкість, стабільність (О. Т. Соколова).

Ступінь когнітивної складності та диференційованості визначається в залежності від кількості та рівня узагальненості понять, що використовуються індивідом для самохарактеристики; в залежності від здатності пояснити, чому він себе таким вважає; міри критичності самоаналізу, можливості усвідомлення як позитивних, так і негативних рис власного "Я"; вміння визначати ступінь виразності тієї чи іншої якості в "Я".

Виділяється три рівні сформованості когнітивної складності та диференційованості "Я-образу"; водночас між цими рівнями існують перехідні форми.

На першому рівні когнітивної складності та диференційованості "Я-образ" вважається когнітивно складним і диференційованим, якщо:

■ в самоописі мають місце усі компоненти та модальності (зовнішність, фізичні дані, морально-етичні, емоційні, інтелектуальні характеристики);

■ індивід усвідомлює не лише те, яким він є на даний момент, але і те, яким він хоче бути, яким його вважають інші люди;

■ для самоопису використовується велика кількість понять; індивід розуміє значення цих понять і може пояснити, чому він вважає себе саме таким;

■ в самоописі є як позитивні, так і негативні характеристики; "індивід усвідомлює, що окремі якості "Я" мають різний

ступінь прояву і для визначення цього ступеня самостійно використовує прислівники типу: "дуже", "трохи" і т. ін.

На другому рівні "Я-образ" вважається когнітивно примітивним і недиференційованим, якщо:

■ не всі компоненти та модальності "Я-образу" усвідомлюються;

■ для самоопису використовується невелика кількість понять;

■ індивід не розуміє (чи розуміє неадекватно) значення таких понять і дає неадекватні пояснення щодо того, чому він себе таким вважає;

■ в самоописі наявні тільки позитивні характеристики;

■ не усвідомлюється і не вказується ступінь прояву таких характеристик.

Третій рівень характеризується тим, що когнітивну складність і диференційованість важко визначити, оскільки власне "Я" ще не стало для індивіда предметом усвідомлення.

Чіткість та ієрархізованість уявлень про себе визначаються в залежності від якостей "Я-реального" або "Я-ідеального", яким надається перевага.

Цілісність, послідовність, адекватність характеризуються такими проявами:

■ наявністю (відсутністю) суперечностей у реальному "Я", ідеальному "Я", між реальним "Я" та ідеальним "Я";

■ зв'язком між поведінкою індивіда та його уявленнями про себе;

■ зв'язком між "образом Я" індивіда та сприйманням його іншими людьми.

"Образ Я" вважається цілісним, послідовним та адекватним, якщо в реальному "Я", ідеальному "Я" і між реальним "Я" та ідеальним "Я" немає суперечностей; якщо уявлення індивіда про себе відповідають його поведінці, якщо розходження між реальним "Я" та ідеальним "Я" усвідомлюються і переживаються індивідом. "Я-образ" вважається суперечливим, непослідовним і неадекватним, якщо в реальному "Я" та ідеальному "Я" містяться суперечності, якщо зміст реального "Я" суперечить змісту ідеального "Я", а також якщо уявлення індивіда про себе не відповідають його поведінці та знаходяться у протиріччі з думкою про нього з боку інших людей.

Стійкість, стабільність "образу Я" визначається наявністю (відсутністю) змін в уявленнях про себе протягом відносно тривалого проміжку часу. "Я-образ" оцінюється як стійкий та стабільний, якщо його зміст не змінюється впродовж певного проміжку часу. "Я-образ" є ситуативним і нестабільним, якщо його зміст зазнає значних змін.

Параметрами сформованості "образу Я" (за М. Розенбергом) є:

1. Міра когнітивної складності та диференційованості

"Я-образу", що вимірюється числом та характером зв'язку усвідомлених особистістю власних якостей: чим більше якостей індивід виділяє і відносить до власного "Я", чим складніші та узагальненіші ці якості, тим вищий рівень його самосвідомості. Міра когнітивної диференційованості "Я-образу" визначає передусім характер зв'язку між усвідомленими якостями. Низькому рівню диференційованості властива зчепленість якостей і їх оцінки, що робить "Я-образ" надміру упередженим, обумовлює легкість його дестабілізації та перекручення під впливом різноманітних мотиваційних і афективних чинників. Міра ког-нітивної диференційованості визначає залежність індивіда від прямих очікуваних оцінок: чи здатна його самооцінка відокремлюватися, емансипуватися від оцінок, що дають їй інші люди, якою мірою вона є тією "решіткою", системою еталонів, що визначає саморегуляцію поведінки.

2. Міра чіткості, ієрархізованості "образу Я", його суб'єктивна значущість для індивіда. Цей параметр характеризує як рівень розвитку рефлексії, так і зміст "Я-образу" в залежності від суб'єктивної значущості тих чи інших якостей.

3. Міра внутрішньої цілісності, послідовності "образу Я" як наслідок розходжень між реальними та ідеальними уявленнями індивіда про себе, суперечності й несумісності окремих його якостей.

4. Міра стійкості та стабільності "образу Я" з часом.

5. Міра самоприйняття, позитивне чи негативне ставлення людини до себе, установка "за" чи "проти" себе.