Основи педагогічної ергономіки - Карапузова Н.Д. - Оптична дія кольору

Оскільки до 90% інформації про зовнішній світ людина сприймає через орган зору, різноманіття кольорів має важливе значення. їх фізичні властивості, закономірності співвідношень, фізіологічний та психічний вплив на людину вивчає кольорознавство.

Кольори поділяють на хроматичні (кольори та їх відтінки, які людина розрізняє у спектрі, - червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий, що визначаються трьома параметрами: кольоровий тон, насиченість і яскравість) і ахроматичні (білий, відтінки сірого, чорний, які характеризуються лише кількістю відбитого світла).

Кольоровий тон зумовлюється тією довжиною хвилі, що переважає, наприклад, довжина хвилі фіолетового кольору становить 380-440 нанометрів (нм), синьо-фіолетового - 440-470 нм, синього - 470-485, блакитного - 485-500, зелено-блакитного - 500- 520, зеленого - 520-550, жовто-зеленого - 550-570, жовтого - 570-580, оранжево-жовтого - 580-590, оранжевого - 590-600, червоно-оранжевого - 600- 620, червоного - 620-760 нм. Насиченістю називають ступінь розбавлення певного кольору білим. Чим більше колір містить білого, тим менше він насичений. Наприклад, якщо синій колір має насиченість 20%, це означає, що він утворений із 20% синього і 80% білого. Яскравість залежить від інтенсивності світлового потоку - відбитого чи прямого. Кольоровий тон і насиченість є якісними параметрами кольору, яскравість належить до кількісного.

Вплив кольору на організм людини

Люди давно помітили, що різні кольори впливають на них неоднаково. Значення кольорів також залежить від традицій країни, які можуть змінюватися з часом. Наприклад, медицина Сходу накопичила великий практичний досвід лікування кольором деяких захворювань, особливо порушень психічних функцій.

Колір у трудовій діяльності людини, зокрема в навчальному процесі, здійснює фізіологічний, оптичний, психологічний вплив. Однак люди неоднаково реагують на кольори. На їх сприйнятті позначається тип темпераменту, вік, стать тощо.

Вплив кольору на фізіологію людини

Дія кольору на організм людини підтверджена експериментально і залежить від його кількості та якості, тривалості дії, особливостей нервової системи, віку, статі та ін.

Фізіологи (С Кравков) виявили тісний взаємозв'язок між колірним зором і вегетативною нервовою системою, а також гіпоталамусом, який відіграє інтегрувальну роль у здійсненні фізіологічних і психічних функцій організму. Вважають, що ядра передньої частки гіпоталамуса, тісно пов'язані з нейрогіпофізом, впливають на інтегрувальне значення парасимпатичної нервової системи, а ядра задньої, що прилягають до ретикулярної формації, - на інтегрувальну роль симпатичної нервової системи. Зорові провідні шляхи анатомічно пов'язані з цими структурами.

Симпатична нервова система на психофізіологічному рівні забезпечує поведінку типу "боротьба" ("втеча"). її активація призводить до розширення зіниць, збільшення частоти скорочень, посилення кровотоку. Кров приливає до мозку і м'язів, моторика шлунково-кишкової системи слабшає, процеси травлення сповільнюються, частішає дихання, у крові зростає концентрація глюкози та жирних кислот.

За переважання активності парасимпатичної нервової системи, навпаки, створюються умови для відпочинку та відновлення сил. Парасимпатична активація нагадує стан спокою, який настає після вживання поживної їжі. Посилюється кровообіг у тканинах травного тракту, знижується пульс, звужуються зіниці тощо. Обидва відділи вегетативної нервової системи, протилежно впливаючи на однакові процеси, забезпечують як динамічну рівновагу гомеостазу організму, так і його адаптацію до мінливих умов середовища.

Під дією кольору відбуваються певні зміни тонусу вегетативної нервової системи, що, у свою чергу, впливають на колірний зір. Червоно-жовта палітра активує симпатичну нервову систему і гальмує парасимпатичну. Синій і зелений кольори гальмують діяльність симпатичної нервової системи, але активують парасимпатичну. Отже, чутливість ока до червоно-жовтої та синьо-зеленої частин спектра має взаємовиключний характер, аналогічно до дії симпатичного та парасимпатичного відділів нервової системи.

Зниження (підвищення) чутливості до кольору означає збільшення (зменшення) абсолютного порогу його розрізнення. Тим самим активація симпатичної нервової системи поліпшує розрізнення синього і зеленого, а парасимпатичної - червоного і жовтого кольорів, що в результаті відновлює баланс, оскільки жовтий із червоним стимулюють симпатичну, а синій із зеленим - парасимпатичну. Такий взаємозв'язок колірного сприйняття з діяльністю вегетативної нервової системи дає змогу зробити висновок про її об'єктивну потребу в колірних подразниках для саморегуляції.

У разі домінування симпатичної нервової системи її подальша активація, якій сприяють червоний та жовтий кольори, може спричинити стрес і порушення гомеостазу. При цьому чутливість ока до цих кольорів знизиться. Посилення чутливості до синього і зеленого кольорів уповільнює функції симпатичної нервової системи і сприяє відновленню балансу. Однак тривале домінування парасимпатичної нервової системи не бажане, оскільки це знижує готовність організму до активних дій. Тому зрозумілим стає поліпшення чутливості зору до "активних" колірних подразників, що зумовлюють підвищення тонусу симпатичної нервової системи.

Отже, синій і, певною мірою, зелений кольори є заспокійливими, сприятливими для відпочинку. Проте тривала їх дія призводить до гальмування і навіть депресії, суму, нудьги. Червоний та жовтий як стимулюючі "активні" кольори позитивно впливають на нервову систему людей, які відпочили, бажають інтенсивної діяльності, реалізації своєї енергії. Однак тривала дія цих кольорів може спричинити перезбуджування, а потім захисне гальмування нервової системи.

Подібно впливають на діяльність вегетативної нервової системи білий та чорний кольори: білий стимулює діяльнісну частину організму, чорний - відновлювальну. Активація симпатичної нервової системи збільшує "потребу" в білому кольорі, парасимпатичної - в чорному. Після активного, напруженого, насиченого подіями дня (білий колір) настає ніч (чорний), коли людина розслабляється і відпочиває. Похмурий ранок заважає налаштуватися на активну роботу, а яскравий, сонячний сприяє швидкому переходу від сну до бадьорого стану.

Вплив світла та кольору на людину значною мірою залежить від її індивідуальної здатності реагувати на ці чинники як протягом доби, так і тривалішого часу.

Взаємозв'язок між кольором і соматичною нервовою системою є значно складнішим. Якщо для вегетативної нервової системи колір - це насамперед енергія, що потрапляє в організм із зовнішнього світу, то для соматичної - ще і носій інформації про навколишній світ.

Отже, колір необхідний для підтримання тонусу центральної нервової системи. Відомі випадки "колірного голодування", коли за колірної бідності довкілля розвивалися симптоми фізичної і психічної астенії (слабкості). У дітей, що тривалий час проживали в умовах "колірного голодування", виявлені навіть затримки інтелектуального розвитку.

Оптична дія кольору

Вона може спричинити оптичні ілюзії та зміни зовнішнього вигляду предметів. Усі кольори умовно поділяють на дві групи - червоні і сині, що викликають у людини протилежні відчуття.

Кольори червоної групи сприймаються як матеріальні, теплі, важкі, непроникні, плоскі, шорсткі, матові, горизонтальні за формою, округлені, такі, що нагадують низькі, глухі та голосні звуки. Кольори синьої групи - нематеріальні, холодні, легкі, проникні, об'ємні, гладенькі, блискучі, вертикальні за формою, гострі, нагадують високі, дзвінкі та тихі звуки. Винятком вважають зелений колір, оскільки він є комбінацією жовтого і синього, що належать до різних груп кольорів.

Світлі кольори немовби поширюються на розташовані поряд темні і зменшують забарвлені в ці кольори поверхні. Таке явище називають колірною іррадіацією. Вертикальні лінії на тлі білого круга виглядають тоншими, ніж на сірому (рис. 2.5).

Колірна градація відіграє істотну роль при конструюванні шрифтів. Якщо, наприклад, букви Б, В або Е "зберігають" у тексті повну висоту, то висота літер О або С дещо менша, ще меншу мають А або У. Такі букви видаються нижчими за загальну висоту рядка тексту, тому їх потрібно трохи збільшити.

Предмети червоного кольору здаються ближче розташованими, блакитного - далі; площина, забарвлена темно-синім, фіолетовим або чорним кольорами, візуально зменшується і спрямовується вниз. Жовтий та синій створюють враження руху: жовтий круг "випромінює", синій - "поглинає" (рис. 2.6).

Психологічна дія кольору

Під дією кольору виникають певні відчуття, переживання і думки. Цей вплив тісно пов'язаний з його оптичними властивостями. Насичений зелений створює враження спокою, при додаванні жовтого він має стимулювальну дію, синього - додає серйозності, вдумливості. Жовтий колір викликає занепокоєння, збуджує; синій - сприяє заглибленню у надсвідомість; темно-синій і фіолетовий навіюють печаль.

Білий колір стимулює активність психіки людини. Чорний і сірий кольори пригнічують, червоний - надто збуджує, коричневий - знижує активність, фіолетовий може викликати сум.

Щоб максимально посилити стан комфорту, збільшити працездатність педагога та школярів і одночасно зберегти їх здоров'я, необхідно при оформленні навчального інтер'єру враховувати особливості сприймання кольорової палітри людьми з різними типами темпераменту.

Дослідження психологів свідчать, що меланхолік почувається затишніше у відтінках літньої палітри. Блакитний колір діє на нього заспокійливо, стримано, викликаючи відчуття розслаблення, гармонії, задоволення. Позитивно сприймає він тонізуючі червоний та жовтий кольори.

Флегматику подобається зелений, який заспокоює, врівноважує та стабілізує, а блакитно-зелений допомагає йому зосередитися. Компенсуючими є кольори червоної та жовтої частин спектра.

Сангвінік надає перевагу жовтій палітрі. Компенсуючими для нього є помірні відтінки фіолетового, які урівноважують бурхливий темперамент.

Холерики найкраще почуваються в атмосфері динамічного червоного кольору і надають перевагу фарбам зими - чорному, білому та холодним відтінкам інших кольорів. Врівноважуючим кольором для холерика є зелений.

Отже, доречне використання різних кольорів дає змогу впливати на психічний стан людини.