Після завершення дослідження відповідальним завданням є визначення нового педагогічного знання, яке отримав дослідник, тобто вияснення наукової новизни, теоретичного і практичного значення результатів дослідження. Після цього - чітко сформулювати положення, які потребують захисту. На жаль, нерідко дослідникам важко розділити наукову новизну, теоретичне значення і предмет захисту.
Слід знати, що наукову новизну можуть мати як нові теоретичні положення, так і практичні (нормативні) рекомендації, які раніше не були відомі та не зафіксовані в педагогічній науці й практиці. Теоретичною новизною можуть відзначатися запропонована дослідником концепція, виявлена закономірність навчально-виховного процесу, обґрунтований понятійний апарат тощо. Практична новизна може стосуватися нової дидактичної чи методичної системи, правила, пропозиції, рекомендації, педагогічного засобу, вимоги тощо. У науковій новизні мають бути повністю розкриті зміст концепції, методу чи методики, названі дидактичні чи педагогічні умови, сформульовані виявлені закономірності навчального процесу, описані дидактичні моделі тощо. Якщо автор пропонує, наприклад, нову концепцію певної галузі навчання чи виховання, то потрібно розкривати сукупність її елементів, а не окремі положення.
Наукова новизна дослідження має бути пов'язана з її евристичністю, тобто можливістю отримання на її основі нових результатів і наукових даних.
Визначаючи практичне значення дослідження, треба визначити, для якої саме галузі науки чи практики мають значення отримані результати і які нові знання вдосконалюють цю галузь; вказати на зміни, які могли б статися за умови впровадження досягнутих результатів у практику. До практичних результатів дослідження прийнято відносити нові методики, правила, алгоритми, програми, підручники, методичні рекомендації, демонстраційну апаратуру, навчальні й контролюючі пристрої, прилади і моделі.
Формулюючи практичне значення дослідження, його рекомендації і висновки, потрібно враховувати два можливі шляхи їхнього впровадження: а) безпосередній (отримані висновки й рекомендації прямо адресуються школам і педагогам для використання у відповідних умовах), б) опосередкований (результати дослідження в певному вигляді включаються в педагогічну теорію і як складова цієї теорії безпосередньо впливають на педагогічну практику).
Як правило, велике практичне значення мають ті дослідження, які органічно пов'язані з досягненнями філософії, педагогічної психології, фізіології та інших наук про людину. Такий зв'язок може бути справді органічним за умови, коли педагогічне дослідження пронизують ідеї суміжних наук.
Визначення предмета захисту.
Як правило, педагогічне дослідження завершується чітким виділенням предмета захисту тих положень, які потребують доведення і захисту. Не слід видавати за предмет захисту положення, які є очевидними і загальновідомими. Положення, які насправді потрібно захищати, мають містити твердження про необхідні й достатні умови перебігу педагогічних процесів, структурні елементи якогось виду практичної діяльності, про критерії, вимоги до змісту освіти, функції окремих етапів навчально-виховного процесу тощо. Предметом захисту повинна стати сукупність отриманих теоретичних положень і практичних рекомендацій. Усе це має бути подано так, щоб його можна було використати як у науковій, так і в практичній діяльності. Лише за таких умов нові отримані знання можуть бути включені до загальнонаукового фонду.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Розкрийте місце та роль фундаментальних і прикладних науково-педагогічних досліджень у розв'язанні проблем педагогіки.
2. Обґрунтуйте багаторівневий характер методологічних засад педагогіки.
3. Які трапляються недоліки під час визначення методологічних основ педагогічного дослідження?
4. Розкрийте сутність основних методів педагогічного дослідження.
5. Визначте стратегію розгортання науково-педагогічного дослідження.
6. Охарактеризуйте основні складові педагогічного дослідження.
7. Визначте найтиповіші помилки, які допускають дослідники в процесі їхньої підготовки до проведення.
Завдання для самостійної роботи
1.3 метою завчасної підготовки до написання курсових та дипломних робіт оформити список методологічних порад молодим дослідникам. Сформувати ці поради на основі опрацювання списку рекомендованої літератури.
Рекомендована література
1. Чабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. - М., 1982.
2. Гаас Дж., СтоненДж. Статистические методы в педагогике и психологии. - М., 1976.
3. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження. - К., 1995.
4. Завячинский В.И. Методология и методика дидактического исследования.-М, 1982.
5. Ительсон Л.В. Математические и кибернетические методы в педагогике. - М., 1968.
6. Малафіїк І.В. Дидактика. - К., 2005. - С. 458-461,
7. Скалова Я. Методология и методы педагогических исследований. -М., 1989.
2.1. Педагогіка Давнього світу
Предмет, функції та завдання історії педагогіки.
Виховання у первісному суспільстві.
Період первісного стада.
Період родової общини (приблизно 40-7 тис. років тому).
Період розпаду первісного ладу (7-6 тис. років тому).
Перші школи у світовій цивілізації.
Виховання і навчання у Давній Греції.
Педагогічні аспекти у філософських системах давнього світу.