Педагогіка - Пальчевський С.С. - Поділ цілей навчання на групи в зарубіжній педагогічній науці та практиці - таксономія Блума.

У 50-х роках XX ст. творчий колектив американських педагогів та психологів під керівництвом Б.Блума розробив систему впорядкованих педагогічних цілей, основи якої згодом були висвітлені у спеціальному виданні "Таксономія", яке вийшло з друку в 1956 році.

Термін "таксономія" взятий із біології, у перекладі з грецької мови означає "розміщення за порядком", "закон".

Таксономія Блума передбачає поділ усіх цілей навчання на три групи: 1) когнітивні; 2) цілі формування емоційно-особистісного ставлення до навколишнього світу; 3) цілі психомоторної області

Когнітивні, будучи широко представленими в навчальних програмах, підручниках, посібниках, передбачали запам'ятовування і відтворення навчального матеріалу на репродуктивному, реконструктивному та творчому рівнях.

Цілі формування емоційно-особистісного ставлення до навколишнього світу, спрямовуючись на розвиток афективної, емоційно-ціннісної сфери особистості учня, виражалися через його сприймання, нахили, здібності, інтереси, почуття, ставлення, осмислення останнього та його вияв у діяльності.

Цілі психомоторної області були зорієнтовані на розвиток різних видів моторної маніпулятивної діяльності та нервово-м'язової координації (навички письма, мовленнєві навички, фізичні та трудові).

Таке впорядкування цілей було покликане допомогти вчителю: 1) визначити порядок і перспективу опрацювання навчального матеріалу; 2) виявити орієнтири спільної діяльності вчителя та учнів; 3) в умовах вираження цілей через результати навчальної діяльності створити можливість об'єктивної оцінки останніх. Цілі когнітивної групи виражалися через такі елементи засвоєння або, як їх ще називають, елементи таксономії Блума: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка.

1. Знання. Цей елемент передбачає запам'ятовування та відтворення навчального матеріалу.

2. Розуміння. Означає здатність установлювати зв'язки нового матеріалу з попередньо вивченим, вираження його в різних знакових формах, інтерпретацію, прогнозування наслідків на основі навчальних даних.

3. Застосування. Уміння використовувати вивчений матеріал у змінених умовах і нових ситуаціях.

4. Аналіз передбачає осмислення не тільки змісту навчального матеріалу, а й його внутрішньої структури.

5. Синтез. Ця категорія означає вміння комбінувати елементи знань таким чином, щоб отримати цілісне системне утворення з новою властивістю. Таке утворення може мати вигляд повідомлення, схеми, моделі, алгоритму.

6. Оцінка. Ця категорія навчальних цілей передбачає: 1) формування вміння оцінювати значення певного матеріалу для визначеної мети; 2) заснування суджень і умовиводів учня на чітко визначених критеріях; 3) оцінку учнем логіки побудови навчального матеріалу у вигляді письмового тексту.

Конкретизація цілей навчального предмета на основі таксономії проводиться в два етапи. Спочатку виділяються цілі навчального курсу, згодом - цілі конкретної теми.

Для зручності використання цієї системи автори її пропонують матрицю цілей навчання - таблицю, рядки якої представляють окремі елементи цілісного змісту навчального матеріалу, а стовпчики - згадані шість елементів таксономії, кожний з яких пов'язаний із певним тилом інтелектуальної діяльності учнів під час засвоєння кожного окремого елемента знань. Отже, для того, щоб "пропустити" певний навчальний матеріал через шість названих елементів засвоєння (розуміння - відтворення - застосування - аналіз - синтез - оцінка), потрібно здійснити детальний аналіз його структури, визначити послідовність вивчення, співвіднести кожний елемент змісту з усіма елементами засвоєння. Така матриця допомагає вчителю спланувати процес досягнення цілей навчання когнітивної групи, скласти діагностичну картку-завдання. Для того ж, щоб у таблиці "плюсом" відзначити реалізацію кожного елементу знань на рівні кожного із шести елементів засвоєння, необхідно спочатку продумати сам процес реалізації кожного елемента знань. Така матриця допомагає складанню діагностичних завдань на проміжних та підсумкових етапах.

Хоча представлена система формулювання і впорядкування навчальних цілей дещо заформалізована й ускладнює роботу вчителя, але дозволяє йому мати чітке уявлення про рівень їхнього досягнення.