Паспорт навчального кабінету - це систематизований облік навчального обладнання кабінету, який допомагає швидко визначити не лише матеріально-технічне забезпечення будь-якої теми навчального курсу, а й точне місце збереження потрібної таблиці, діафільму, карти, приладу, конверта з роздатковим матеріалом тощо. До його оформлення можна залучити кращих учнів, які виявляють підвищену зацікавленість навчальним предметом. У позаурочний час з їх допомогою складається детальний опис навчальних засобів за їхніми видами: карти, таблиці, діафільми, слайди, транспаранти, моделі, муляжі, картини, відеозаписи тощо. Пізніше переліки цих видів групуються за роками навчання (класами) згідно з навчальними темами. Після цього визначається місце збереження згрупованих навчальних засобів, кожному з яких присвоюється відповідний йому індекс для швидкого пошуку. Згруповані за роками навчання та за навчальними темами засоби разом з індексними позначеннями облікуються в спеціальному журналі (можна й у звичайному зошиті) - паспорті навчального кабінету. Тут же відводиться графа, у якій ведеться облік щодо списання застарілого обладнання, залишено місце для того, щоб була змога вписати те, яке щойно поступило в кабінет або яке необхідно списати за актом.
Такий паспорт, з одного боку, дозволяє вчителю, готуючись вдома до уроків побачити розгорнуту картину навчального обладнання кабінету, а з іншого боку, за лічені хвилини відшукати його і підготувати до уроку, а за необхідності доручити це черговим учням класу.
Комп'ютер та інформаційні технології в навчальному процесі.
До найскладніших технічних засобів навчання належать електронні пристрої та телекомунікаційні мережі. їхній розвиток поряд із розвитком інформатики покликали до життя окремий науковий напрямок - педагогічну інформатику, яка у свою чергу зумовила процес інформатизації освіти.
Педагогічна інформатика - наука, про використання в мережі ЕОМ різноманітних інформаційних технологій та комунікативних засобів.
Інформатизація освіти - процес упровадження в освіту засобів педагогічної інформатики.
Визначальною метою інформатизації освіти є підготовка підростаючого покоління до повноцінної професійної самореалізації в умовах інформаційного суспільства.
Ця мета конкретизується у таких завданнях: 1) формування інформаційної культури школярів; 2) використання можливостей рівневої і профільної диференціації навчально-виховного процесу з метою розвитку індивідуальної творчості учнів на основі їхніх здібностей та нахилів; 3) створення умов для незалежної об'єктивної експертизи рівня засвоєних ними знань; 4) забезпечення можливостей для участі школярів та студентів у міжнародних освітніх проектах.
Формування інформаційної культури учнів передбачає: 1) знання основних понять інформатики, особливостей комп'ютерної техніки; 2) розуміння сучасних операційних систем та їхніх основних команд; 3) знання сучасних операційних середовищ загального призначення та їхніх функцій; 4) уміння працювати у певному текстовому редакторі; 5) опанування алгоритмами, мовами, пакетами програмування; 6) використання прикладних програм утилітарного призначення; 7) здійснення доступу до банків інформації з метою оперативного отримання потрібної інформації.
Дидактичні можливості комп'ютера.
Як навчальний засіб він відзначається багатофункціональністю. Зокрема:
o стимулює підвищений інтерес до навчання завдяки новим формам роботи і формуванню відчуття причетності до новітнього напряму науково-технічного прогресу;
o дозволяє учневі працювати індивідуально у такому темпі, який його задовольняє;
o допомагає активізувати навчання шляхом використання привабливих барвистих форм, швидкозмінних картин мультиплікації, кольору, музики;
o сприяє розвитку творчого мислення у процесі експериментування, пошуку зв'язків між новою і старою інформацією;
o виробляє навички оперативного прийняття рішень у складній ситуації;
* розвиває абстрактне мислення за допомогою заміни конкретних предметів схематичними чи символічними зображеннями;
* учить оперативному пошуку необхідної інформації;
o дозволяє організувати дистанційне навчання з використанням персональних комп'ютерів і мережі Інтернет.
Дидактичне програмування та комп'ютерні програми.
Вплив інформації на психічний розвиток особистості.
3.6. Мотивація навчальної діяльності школярів
Поняття про стимуляційно-мотиваційний компонент процесу навчання.
Позитивні й негативні мотиви навчання.
Класифікація мотивів навчання.
Мотивація учіння та зовнішня стимуляція його.
Стратегія формування вищого рівня базової потреби учня у пізнанні.
3.7. Закони, закономірності та принципи навчання