Педагогіка вищої школи - Курлянд З.Н. - 2.9. Зміст стандартизації і гуманізації вищої професійно-педагогічної освіти на рівні навчальних планів та програм

Проблема стандартизації і гуманізації освіти бере свій початок у творчості великих гуманістів Я.А. Коменського, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо, І.Г. Песталоцці1. Вимоги до змісту освіти набули втілення у творчості великого дидакта Я.А. Коменського, який розробив вимоги до навчання та вчення у вигляді низки основних положень. Однією з центральних ідей цього вчення є обґрунтування методу навчання, який лише тоді стане мистецтвом, коли буде пристосований до життєвих сил природи1.

Локківська концепція морального виховання, що містить моральні норми і правила та реалізується на основі навчання, була спрямована на виховання моральних якостей особистості. Гуманістичні ідеї Ж.-Ж. Руссо та І.Г. Песталоцці розвивають принцип природовідповідності, що вперше був обґрунтований Я.А. Коменським. Ж. -Ж. Руссо не тільки розробив теорію природного виховання, а й репрезентував програму її реалізації. При цьому фундаменталізуючу роль у формуванні особистості відіграла система органів чуття. Гуманіст-просвітитель І.Г. Песталоцці висунув та розвинув ідею гуманізації промисловості на основі "освіти для індустрії".

Розв'язання проблеми підвищення якості професійно-педагогічної підготовки спеціалістів вищої школи потребує перегляду чинних навчальних планів та програм. Аналіз свідчить, що ці плани і програми здебільшого орієнтовані на розкриття змісту навчальних предметів згідно з обраним фахом (дидактична функція). Удосконалення системи професійно-педагогічної підготовки має багато етапний та багаторівневий характер. З урахуванням того, що на першому етапі ставиться завдання формування вчителя-вихователя, а на другому — вчителя-фахівця, реалізується виховна функція підготовки фахівця та професійно-педагогічної діяльності майбутніх учителів. Тому необхідно розробити теоретико-методологічні засади такої підготовки, якими є стандартизація і гуманізація вищої педагогічної освіти на рівні навчальних планів, програм та навчальних дисциплін. Наступність такої стандартизації і гуманізації виявляється у здійсненні їх у довузівський та вузівський періоди навчання, розробці універсальної стандартизації і гуманізації вищої педагогічної освіти, що дає змогу використовувати узагальнені стандарти й ціннісні орієнтації кожному викладачеві ВНЗ під час розробки програм і змісту навчальних дисциплін. Унаслідок цієї роботи інтегрують знання, уміння у всіх трьох напрямах професійно-педагогічної підготовки — психолого-педагогічному, загальнокультурному (суспільному, загальноосвітньому), спеціальному (методологічному, методичному). З іншого боку, цими стандартами та цінностями, що відбивають мінімум змісту цієї підготовки й готовності особистості вчителя до самореалізації у професійно-педагогічній діяльності, можна користуватися на всіх рівнях педагогічної освіти.

У концепції професійно-прикладної підготовки вчителя пропонується "начинити" навчальний план педагогічного ВНЗ наскрізними практичними курсами на весь період навчання, що не тільки сприятиме навчанню у ВНЗ педагогічної діяльності, а й створюватиме еволюційним шляхом умови для найбільш повного використання й розвитку потенціалу особистості майбутнього вчителя1.

Останнім часом у зарубіжній психолого-педагогічній науці інтенсивного розвитку набула проблема розробки державних освітніх стандартів на рівні навчальних планів та програм. Програмний курс із самовиховання, в основу якого покладено лекції та практичні заняття, містить мінімум знань теорії та практики самовиховання2.

Певний інтерес викликає розглядання проблем діагностики стандарту вищої освіти у формі науково-дослідної програми, в якій розкриваються питання стандартизації вищої гуманітарної освіти та її діагностика, методика діагностики стандарту вищої освіти3.

Особливу наукову цінність становлять представлені у програмі теоретичні положення про діагностику і стандартизацію вищої освіти, стандарт педагога як психолого-педагогічна система, методи якісної та кількісної оцінки педагогічних знань, питання тестування знань та вмінь.

Наукова новизна вирізняє і другу програму для педагогічних ВНЗ з гуманістичної педагогіки, підготовлену на основі проекту державного стандарту освіти для вищих навчальних закладів4. Ця програма складається з двох частин: "Вступ до

педагогіки" та "Педагогічні теорії та системи". Якщо перша частина відповідає орієнтованому модулю психолого-педагогічного блоку, то друга — теоретико-методологічному. Викликає інтерес і розробка одного з основних аспектів педагогічного управління — науково-методичного забезпечення школи, на основі якого сформульовані вимоги до управління роботою виховних закладів майбутнього1.

Реалізація концепції дослідження дала можливість модифікувати Статут університету, навчальні плани та програми, розробити науково-практичний комплекс навчальних дисциплін, що відбивають зміни, доповнення, корекції професійно-педагогічної підготовки, які відбуваються в ході її вдосконалення на основі стандартизації і гуманізації вищої педагогічної освіти. При цьому враховують концепції формування особистості вчителя 1,1. Легостаєва, В.О. Сластьоніна2.

У результаті цього було створено універсальний освітній стандарт вищої педагогічної освіти, в якому було висвітлено такі вимоги:

1) до загальнонаукових знань з дисциплін загальнокультурної підготовки;

2)до знань з дисциплін психолого-педагогічної підготовки;

3) до предметних знань з дисциплін спеціальної підготовки;

4)до вмінь з дисциплін загальнокультурної підготовки;

5)до вмінь з дисциплін психолого-педагогічної підготовки;

6) до вмінь з дисциплін спеціальної підготовки.

У ході розробки освітнього стандарту готовності особистості вчителя —- вихователя — фахівця до самореалізації у педагогічній діяльності ми виходимо з того, що основні знання, уміння особистості на всіх ступенях вищої педагогічної освіти становитимуть, з одного боку, основу вимог до рівнів професійної підготовки вчителя, а з іншого — основу його готовності само-реалізувати себе в діяльності. Згідно з концепцією дослідження вирішується проблема поетапного формування особистості вчителя-вихователя, а потім — особистості вчителя-фахівця.

Вимоги до загальнонаукових знань з дисциплін загальнокультурної підготовки:

уявлення про природу й структуру знання, особливості його функціонування;

про наукову, філософську, релігійну, художню картину всесвіту;

знання сучасних концепцій природознавства;

знання інформаційних процесів у природі та суспільстві, комп'ютерних технологій сфери культури й освіти;

уявлення про соціальні відносини суспільство — природа, суспільство — культура, суспільство — особа;

уявлення про історичну різноманітність культур та цивілізацій;

уявлення про роль загальнолюдських і національних факторів у розвитку культури та цивілізації;

знання основних закономірностей економічного життя сучасного суспільства;

знання правової системи й законодавства;

знання політичних відносин і процесів;

знання різних етичних систем та естетичних цінностей;

уявлення про мову, символіку й образність мистецтва;

цілісне уявлення про світовий літературний процес;

знання основ математики;

знання форм і методів мовної комунікації;

знання лексики та граматики однієї з іноземних мов;

ціннісні уявлення про фізичну культуру.

2. Вимоги до знань з дисциплін психолого-педагогічної підготовки:

знання суті й змісту освітніх процесів;

знання психолого-педагогічних концепцій та предметних методик;

знання про людину як суб'єкта освітнього процесу;

знання закономірностей психічного розвитку і факторів, що впливають на нього;

знання закономірностей спілкування й засобів керування індивідом та групою;

знання закономірностей цілісного педагогічного процесу, сучасних психолого-педагогічних технологій;

знання системи освітніх установ й основ керування ними;

знання основ організації дослідно-експериментальної роботи у сфері освіти.

8. Вимоги до предметних знань з дисциплін спеціальної підготовки;

а) вимоги до предметних знань зі спеціальності "Історія":

• знання основних епох і найважливіших подій світової історії;

• знання основних концепцій філософії історії;

• знання основних етапів розвитку всесвітньої історії;

• уявлення про етапи становлення історії як науки, її основні напрями та школи;

• знання основних комплексів історичних джерел;

• розуміння природи історичних фактів;

• знання методів вирішення дослідних завдань з різних теоретико-методологічних позицій;

• орієнтування в основних проблемах спеціальних історичних дисциплін;

б) вимоги до предметних знань зі спеціалізації "Фізична культура та спорт":

знання основних етапів розвитку фізичного виховання та спорту;

усвідомлення естетичних, моральних і духовних цінностей фізичної культури та спорту;

знання закономірностей віково-статевих особливостей розвитку фізичних якостей та рухових навичок;

ф знання дидактичних можливостей різних методів і засобів фізичного виховання дітей та дорослих;

• знання основ теорії спортивних вимірювань, інструментальних методів контролю у фізкультурно-спортивній практиці;

• знання основ фізкультурно-спортивного менеджменту.

4. Вимоги до умінь з дисциплін загальнокультурної підготовки:

• уміння встановлювати зв'язки та відношення між досліджуваними процесами, фактами, явищами, поняттями;

володіння механізмом саморегуляції й саморозвитку суспільства;

уміння аналізувати основні економічні події;

уміння аналізувати сучасну політичну ситуацію;

уміння оцінювати явища сучасного літературного життя;

володіння технікою мовної діяльності;

уміння читати та перекладати тексти зі словником, вести бесіду-діалог загального характеру іноземною мовою;

володіння системою вмінь і навичок зі збереження та зміцнення здоров'я.

5. Вимоги до вмінь з дисциплін психолого-педагогічної підготовки:

володіння сучасними методами пошуку, обробки й використання інформації про освітній процес;

уміння стимулювати учнів до виконання навчально-трудових завдань для формування в них інтелектуальної та соціальної активності;

уміння керувати перцептивним, розумовим, емоційним, вольовим та іншими компонентами діяльності учнів;

уміння знаходити ціннісні орієнтації в природному та соціальному середовищі;

уміння проектувати педагогічну діяльність на основі системного підходу;

уміння конструювати і реалізовувати навчально-виховний процес;

уміння організовувати виховний процес у різних соціокультурних умовах, регулювати та коригувати виконання педагогічних завдань, орієнтуватися у реальній навчально-виховній ситуації;

уміння досліджувати педагогічні явища, процеси на основі наукового підходу.

в. Вимоги до вмінь з дисциплін спеціальної підготовки:

а) вимоги до вмінь зі спеціалізації "Фізкультура та спорт

уміння будувати й проводити основні види фізкультурно-оздоровчих занять з урахуванням санітарно-гігієнічних, кліматичних, регіональних та національних умов;

уміння оцінювати ефективність фізкультурно-спортивних занять;

• уміння здійснювати медико-діагностичний та педагогічний контроль стану організму учня у процесі проведення занять;

• уміння планувати й проводити заходи з профілактики травматизму, використовувати різні засоби та методи фізичної реабілітації організму;

• володіння технологією навчання рухових дій і розвитку фізичних якостей;

• уміння використовувати основи фізкультурно-спортивного менеджменту в своїй професійній діяльності;

б) вимоги до вмінь зі спеціалізації "Історія":

уміння використовувати понятійний апарат історичної науки;

володіння прийомами й методами наукового аналізу і критики основних комплексів історичних джерел;

володіння вміннями аналізу історичних явищ та процесів;

володіння вміннями бібліографічної роботи та історичного аналізу;

уміння працювати з історичною картою.

На основі означеного універсального стандарту вищої педагогічної освіти, в якому наведені вимоги до знань, умінь та навичок учителя — вихователя — фахівця викладачі Південноукраїнського педагогічного університету розробили нові навчальні плани й програми. Ці навчальні плани та програми відбивають ті зміни, доповнення до професійно-педагогічної підготовки, що вимагаються в ході її вдосконалення шляхом стандартизації і гуманізації вищої педагогічної освіти. Процеси стандартизації і гуманізації вищої педагогічної освіти на рівні навчальних планів та програм, що відповідають їм, мінімуму змісту навчальних дисциплін, не є замкненими. У ході професійно-педагогічної підготовки здійснюються систематичне й постійне їх коригування, узгодження з поточними зростаючими сучасними вимогами вдосконалення цієї підготовки у вищій школі.

При цьому загальні вимоги загально психологічної підготовки студентів такі:

Загальні вимоги до фахівця такі:

• знати загальні закономірності розвитку психіки в онтогенезі;

дати психологічну характеристику діяльності та особистості людини на кожному віковому етапі;

знати основні психологічні механізми засвоєння людиною суспільного досвіду, систематизованого в основах наук;

знати психологічні основи формування особистості людини у процесі навчання й виховання;

знати особливості взаємозв'язку виховання та психічного розвитку людини;

знати специфіку співвідношення між віковими та індивідуальними особливостями людей;

знати психологічні причини відхилень у психічному розвитку окремих людей від загального ходу розвитку.

Стандартизація і гуманізація вищої педагогічної освіти набули втілення у програмах з алгебри та геометрії зі спеціальностей "Математика-фізика", "Математика-інформатика", "Фізика-інформатика", програми з фізики зі спеціальності "Фізика", програмах з курсів "Основи електротехніки", "Основи радіотехніки та електроніки", "Шкільний курс фізики, методика його викладання у середніх школах різного типу в Україні" зі спеціальностей "Фізика та інформатика", "Фізика та математика", "Фізика", "Астрономія та екологія, програмі з курсу "Технічні засоби навчання" з усіх спеціальностей.

Стандартизація і гуманізація педагогічної освіти на рівні навчальних планів та програм дають змогу досягти головної мети — оволодіти цінностями-якостями особистості (узагальненими професійними вміннями — вимогами-критеріями готовності вчителя до самореалізації у професійно-педагогічній діяльності, що є її стандартами). Отже, стандартизація і гуманізація як два взаємопов'язаних процеси забезпечують набуття студентами готовності до самореалізації у професійно-педагогічній діяльності, є умовою вдосконалення багатофункціональної та багатоспрямованої підготовки вчителя — вихователя — фахівця.

Запитання та завдання для самостійної роботи

1. Проаналізуйте структуру та зміст загальнопедагогічної підготовки студентів педагогічного ВНЗ. Зверніть увагу на внутрішньодисциплінарні зв'язки між різними курсами, співвідношення теорії і фактів у змісті курсу педагогіки.

2. Які напрями удосконалення змісту навчання ви можете назвати?

3. У чому полягає сутність системного підходу до змісту навчання?

4. Які характеристики структурної моделі змісту навчання дають змогу враховувати розходження індивідуальних можливостей студентів?

5. Які компоненти змісту навчання ви можете назвати?

6. Яних принципів необхідно дотримуватися під час введення модульної системи в зміст навчання?

7. Виділіть у змісті курсу "Теорія педагогіки" полі - і моно-валентні модулі"

8. Визначте загальну світоглядну проблему для кількох педагогічних курсів.

9. Назвіть основні ознаки структурної моделі науки.

10. Дайте визначення поняття "комплексна форма організації навчання".

11. Розробіть зміст і методику проведення заняття з використанням комплексних форм навчання.

12. Які групи вправ включає педагогічний тренінг?

13. Які групи вправ охоплює компонентна система змісту навчання?

14. Наведіть приклад дослідних практичних завдань. 16. Назвіть ознаки комплексності форм навчання під час модульної організації змісту навчання.

15. Опишіть основні особливості дій студента під час виконання творчих дослідних завдань.

16. Назвіть комплексні форми навчання, що використовуються за час проблемно тематичного підходу до змісту навчання,

17. Чим відрізняється дискусія за "круглим столом" від дискусії на семінарському занятті?

18. У чому полягають особливості методики проведення імітаційно моделюючих ігор?

19. Розкрийте структуру педагогічного процесу у вищому навчальному закладі. Чим цей процес відрізняється від педагогічного процесу школи?

20. У чому специфіка принципів та методів навчання у вищих навчальних закладах?

21. Які види лекцій ви знаєте, розкрийте структуру і методику їх проведення.

22. Чи вважаєте ви лекції сучасною формою занять у ви щих навчальних закладах? Які нові форми організації навчання, інноваційні технології ви можете запропонувати?

23. Порівняйте різні підходи щодо оцінки якості лекцій. Запропонуйте свої критерії, обгрунтуйте їх.

24. У чому полягає сутність самостійності як якості особистості?

25. Які методи організації репродуктивної самостійної роботи студентів ви знаєте?

26. Які активні методи навчання сприяють розвитку самостійності?

Рекомендована література

Абдуллина OA. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. — М.: Просвещение, 1990.

Архангельский СИ* Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. — М., 1980.

Ахметов НЛ., Хайдаров Ж.С. Игра как процесс обучения. — Алма-Ата, 1985.

Берлянд И.Е. Игра как феномен сознания. — Кемерово, 1992.

б. Васильев Ю.В. Педагогическое управление в школе. — М.: Педагогика, 1990.

Гареев В.М., Куликов С.И.,Дурко ЕМ. Принципы модульного обучения // Вестн. высш. шк. — 1987. — № 8.

Гуманистическая педагогика. — 4.1: Программа для педагогических вузов. — Ростов н/Д., 1994.

Державна національна програма "Освіта (Україна XXI століття)".

Дифференцированный подход к самостоятельной работе студентов по педагогическим дисциплинам: Учеб. пособие. — О., 1995.

Елканов СБ. Профессиональное самовоспитание учителя. — Мм 1986.

Игры для интенсивного обучения / Под ред. В.В. Пет-русинского. — М.; Прометей, 1991.

Козаков В, А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение: Учеб. пособие. — К.: Выща. шк., 1990.

Козырева AJO. Лекции по педагогике и психологии творчества. — Пенза, 1994.

Коменский Я А., ЛоккДж., Руссо Ж. Ж., Песталоцци ИТ. Педагогическое наследие / Сост.: В.М. Кларии, А.Н. Джурин-ский. — М.; Педагогика, 1988.

Курлянд З.Н. Педагогические способности и профессиональная устойчивость. — О., 1992.

КюпперАМ., Никандров Н.Д. Пути совершенствования практических занятий в высшей школе. — М., 1982.

Легостаев И.И. Модульная концепция подготовки спе- циалистов. — СПб.: Науч. изд. центр "Кафедра", 1997.

Легостаев ИЛ. Проблемы диагностики стандарта выс- шего образования. — М.: Прометей, 1996.

Москаленко ПТ. Структурная модель науки как дидактическое основание системных знаний учащихся // Новые исследования в педагогических науках. — Вып. 2 (58). — М.:Педагогика, 1991.

Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті: П Всеукраїнський з'їзд працівників освіти. — К., 2002.

Огородников И. Активно разрабатывать вопросы теории // Вестник высшей школы. — 1968. — № 7.

Оконь В. Введение в общую дидактику. — М.: Выс. шк., 1990.

Основи педагогіки та психологи вищої школи в Україні / В.М. Галузинський, М.Б. Євнух. — К.: ІНТЛ, 1996.

Основы педагогики и психологии высшей школы / Под ред. А.В. Петровского. — М., 1986.

Педагогика высшей школы / И.А. Камков и др. — М.: МЭСИ, 1980.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1074 "Про затвердження Положення про державний вищий заклад освіти" від 6 вересня 1996 р.

Про освіту: Закон України від 23 березня 1996 р.

Рогинский В.М. Азбука педагогического труда: Пособие для начинающего преподавателя педагогического вуза. — М.: Высш. шк., 1990.

Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учеб. пособие. — М.: Владос, 1996.

Рувинский Л. И., Кобыляцкий И. И. Основы педагогики. — К., 1996.

Сборник методик для диагностики педагогических способностей, умений, качеств, интересов личности, психологических состояний. — О., 1991.

Системный подход в педагогических исследованиях проблем профтехобразования: Сб. науч. тр. / Под ред. А.П. Беляева. — Л., 1987.

Сластенин ВА. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной подготовки. — М.: Просвещение, 1976.

Современные проблемы высшей школы / Под ред. Р.А. Назимова. — Казань, 1990.

Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. — М., 1984.

Указ Президента України № 832/95 і "Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні" від 12 вересня 1995 р.

Учебное пособие по самостоятельной работе студентов с педагогическими плакатами. — О., 1990.

Янушкевич Ф. Технология обучения в системе высшего образования: Пер. с польск. — М., 1986.