Психологічні джерела виховної майстерності - Бех І.Д. - Міжсферна моральна цілісність вихованця як показник його особистісної мобільності

Намічаючи перспективу морально-духовного розвитку вихованця, педагог враховує систему суспільних відносин, у якій він має зайняти індивідуальну позицію. Система суспільних відносин щодо підростаючої особистості є не абстрактною силою, що вивищується над нею, а дією конкретних людей - носіїв цих відносин. Вихованець реально контактує з ровесниками, школярами, батьками, педагогами, які реалізують власні дії, способи спілкування, поведінку. Вступаючи в різноманітні суб'єкт-суб'єктні відносини з ними, вихованець творить себе як особистість залежно і від характеру впливів, які чинить на нього оточення. Водночас, він змінює і обставини життя іншої людини як представника цього оточення.

Саме в реальній поведінці вихованця виражаються його соціальна позиція, особистісне ставлення до світу людей і світу речей. Тому рівень розвитку його як особистості слід визначати за основними компонентами навчально-виховної діяльності, де він репрезентує себе як повноцінний суб'єкт. У цьому зв'язку важливі сфери, на оволодіння якими спрямовується процес особистісного розвитку вихованця упродовж тривалого часу:

1) сфера "Я - Інші";

2) сфера "Я - Культура";

3) сфера "Я - Природа";

4) сфера "Я - Особистісне".

Сфера "Я - Інші" у суб'єктивному вимірі - це система моральних цінностей, які мають бути виховані у підростаючої особистості. Вони сконцентровані навколо її переконання, що людське життя потребує поваги та піклування і що обов'язки, які воно зумовлює, є найвагомішими у повноцінному функціонуванні особистості. Сучасне розуміння поваги і піклування відводить чільне місце свободі, відповідальності й альтруїзму, надає великого значення уникненню страждань.

Сфера "Я - Культура" повинна долучити вихованців (на рівні знання і на ціннісному рівні) до надбань людства у процесі фізичної і розумової праці для задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб. У процесі навчання учні набувають певних особистісних рис, здібностей, умінь, навичок, зокрема практично-перетворювальних і практично-комунікативних. Важливе місце в особистісному розвитку вихованців повинна займати художня культура як особлива культурна галузь, що утворилася завдяки зосередженню навколо мистецтва двох пов'язаних з ним форм діяльності - художньої творчості та художнього сприймання.

Сфера "Я - Природа" має виховати у підростаючої особистості любов до природи, бережливість щодо неї і таке її представлення на індивідуальному рівні, щоб вона пробуджувала в особистості сильні і благородні почуття: благоговіння перед величчю творіння, спокій від її споглядання тощо. В особистості повинно сформуватися світоглядне уявлення, згідно з яким природа вабить людину тому, що вона співзвучна з її почуттями, може віддзеркалювати і підсилювати те, що вона відчуває, або пробуджувати у неї почуття, які існують Лише потенційно.

У сфері "Я - Особистісне" вихованці усвідомлюють своє Я і формують позитивне ставлення до нього, оскільки механізм самосвідомості діє як вирішальний момент розвитку їхньої особистості. Для підтримання і зміцнення вихованцями позитивного особистісного Я-образу вони мають оволодіти необхідними інтелектуальними та емоційно-вольовими засобами долання своїх життєвих труднощів. В іншому разі у них може сформуватися почуття власної неповноцінності, переживання якого ускладнює процес особистісного зростання. Його альтернативою є почуття впевненості у своїх силах, переживання власної цінності (гідності) як внутрішніх спонук досягнення вихованцями індивідуально усвідомлюваних життєвих цілей.

Сучасна виховна практика має справу з усіма сферами діяльності вихованців. Однак головним недоліком у цій роботі є автономність входження у них вихованців. Для успішного оволодіння кожною сферою вихованці повинні залучити необхідні моральні засоби (цінності), які формуються і функціонують у них. Тому потрібен синтез цих сфер. Його методична реалізація вбачається у своєчасному використанні морально-духовних цінностей однієї сфери як інтегрального мотиву діяльності вихованців в інших сферах. Так, без почуття власної гідності чи любові до себе (сфера "Я - Особистісне") неможливе успішне виховання добродійності (сфера "Я - Інші"), любові до природи (сфера "Я - Природа") та ін.

Гармонійне й інтегроване оволодіння вихованцями цими сферами і цілісне моральне зростання у них допоможе їм забезпечити власну особистісну мобільність як умову безперервного самовдосконалення.