Соціальна педагогіка - Пальчевський С.С. - Розділ 2. Методики, технології, стратегії і тактики соціально-педагогічної роботи з людьми різних вікових груп та категорій

Знання існують, насамперед, для того щоб їх використовувати... Факти - це своєрідні боєзапаси. Не будьте проклятим ящиком із боєзапасами, будьте гвинтівкою.

Карл Роджерс

2.1. Стратегії соціально-педагогічної роботи з клієнтами у світлі основних психологічних теорій особистості

Поняття стратегії соціально-педагогічної роботи з клієнтами. Місце та роль стратегій соціально-педагогічної роботи в соціалізації особистості. Стратегії соціально-педагогічної роботи з клієнтами у світлі психологічних теорій особистості В.Джемса, Е.Еріксона, К.Роджерса, Г.Олпорта, А.Маслоу, П.Жене, С.Л.Рубінштейна, Б .Г.Ананьєва, Г.С.Костюка. Особливості стратегій соціально-педагогічної роботи з клієнтами у світлі психологічних теорій особистості в "описовій психології" В.Дільтея та Е.Шпрангера. Культурно-історична теорія Л.С.Виготського - як орієнтир спрямованості соціально-педагогічної діяльності. Теорія особистості в логотерапії В.Франкла - як духовно орієнтуюча основа у соцільно-педагогічній роботі з клієнтами. Визначальна спрямованість соціалізації клієнта на основі теорії діяльності О.М.Леонтьєва та поняття особистості.

За минулі десятиліття в розвинутих країнах світу було нагромаджено чималий досвід у сфері соціально-педагогічної діяльності. Однак до останнього часу, як це уже визнавали німецькі фахівці, на жаль, не створено загальної теорії, обгрунтованої найновішою соціальною наукою, яка б охоплювала всю повноту і різноманітність ситуативної проблематики життя людини і моделей дій стосовно сфери соціально-педагогічної роботи. Зважаючи на це, необхідність подальших наукових розвідок у цьому напрямі або ж, принаймні, хоч би їхніх спроб, очевидна.

Поняття стратегії, будучи тісно пов'язаним із таким поняттям як тактика, відоме широкому загалу із сфери військової діяльності. У словниковій літературі воно означає частину військового мистецтва, якій підкорені основні її складові-оперативне мистецтво і тактика. Стратегія визначає способи організації, підготовки і використання збройних сил для перемоги над ворогом у війні загалом, у військових компаніях і у стратегічних операціях (Энциклопедический словарь / Гл.ред. БАВведенский. - М.:Изд-во "Большая Советская Энциклопедия", 1955. - С. 332).

Відповідно до логіки представлених внутрішньозмістових зв'язків цього поняття стратегію соціально-педагогічної роботи з клієнтами різновікових груп та категорій доцільно визначити як частину педагогічної майстерності, якій підкорені основні її складові, пов'язані з умінням соціального педагога підібрати оптимальні для кожного окремо поставленого завдання соціально-педагогічні технології, методики, тактики, які б забезпечували успішне його виконання.

Для вирішення таких завдань необхідно, насамперед, керуватися принципом унікальності кожної особистості. Соціальний педагог, працюючи чи то з окремо взятим клієнтом чи то з групою їх, повинен орієнтувати свою діяльність з урахуванням хоч би найзагальніших, стратегічно визначальних особливостей об'єктів соціально-педагогічного впливу.

Стратегічне визначення стосовно них доцільно будувати, грунтуючись на основі теорії особистості, напрацьовані у світовій психологічній науці, оскільки в ній дотепер не існує загальноприйнятого визначення природи особистості. Епоху активного її наукового вивчення умовно розбивають на два етапи. Упродовж першого, який охоплює період з кінця ХІХ до середини ХХ ст., були сформульовані фундаментальні положення про особистість і закладені основні напрями її подальших психологічних досліджень. Другий етап триває з другої половини ХХ ст. Серед представлених теорій не можна визначити якусь єдину, всеохоплюючу, оскільки кожна з них проливає світло на нові грані такого феномена, як людська особистість. Зважаючи на це, кожна з цих теорій зумовлюватиме певні особливості у стратегії соціально-педагогічної роботи з клієнтом як людською особистістю. Такі стратегії, за умови розгляду кожної унікальної людської особистості як складно організованої системи у світлі теорії філософії нестабільності, дадуть можливість передбачити і спробувати доцільно скорегувати рух цієї системи у відомих уже нам дивних аттракторах - багаточисленних точках стабілізації. А для кореагування руху її в точках біфуркації, тобто в точках змін, які породжують унікальність подій, випадків, ситуацій, можна використати технології, методики і тактики соціально-педагогічної роботи, надавши їм функцій вирішальних флюктуацій, які б цілеспрямовано змінювали рух системи під час проходження нею точки біфуркації (схема 2).

Зміст основних психологічних теорій особистості чітко і повно викладено у вітчизняному виданні, яке нещодавно вийшло друком, - "Психологія" за редакцією члена-кореспондента АПН України Ю.Л.Трофімова (Психологія / За ред. Ю.Л.Трофімова. - К.: Либідь, 2001. - 558 с. ). Його корисно використати соціальному педагогу для повнішого ознайомлення з цими теоріями та низкою інших необхідних у соціальній роботі матеріалів.