(14 жовтня 1997 р., м. Алмати)
Уряд України та Уряд Республіки Казахстан, що далі іменуються Сторонами,
враховуючи взаємну зацікавленість у об'єднанні зусиль для здійснення взаємовигідних космічних програм і проектів:
усвідомлюючи значення космічної науки і техніки для розвитку науково-технічного потенціалу і соціально-економічної сфери обох країн;
підтверджуючи свою прихильність Угоді про принципи співробітництва Уряду України і Уряду Республіки Казахстан в здійсненні космічної діяльності від 20 січня 1994 року,
домовились про таке:
Стаття 1
Ця Угода визначає правові та інші умови двостороннього співробітництва в сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях шляхом:
участі юридичних осіб однієї держави в реалізації проектів у рамках національної космічної програми іншої держави;
участі в розробці та реалізації спільних і багатосторонніх космічних програм і проектів, у тому числі комерційних;
досягнення домовленостей та укладення окремих угод у цій сфері.
Стаття 2
Співробітництво здійснюється на основі таких принципів:
збереження, взаємовигідний розвиток і використання створених в обох державах елементів космічної інфраструктури;
збереження прав Сторін пропорційно вкладеним коштам в частці промислової та інтелектуальної власності, створеної в процесі здійснення проектів (виконання робіт) в рамках цієї Угоди;
координація заходів, спрямованих на забезпечення ефективної діяльності на світовому ринку космічної техніки та послуг;
державна підтримка спільної космічної діяльності;
дотримання в процесі спільної космічної діяльності міжнародних зобов'язань, вимог законодавства та нормативних актів обох держав, у тому числі з охорони довкілля;
збереження державної таємниці та дотримання в процесі спільної діяльності заздалегідь погоджених умов конфіденційності.
Стаття З
Співробітництво у рамках Угоди здійснюється в наступних основних напрямках:
підтримка та розвиток наземної космічної інфраструктури, включаючи експериментальну базу для відпрацювання космічної техніки і об'єктів наземних комплексів управління та запуску;
реалізація спільних проектів по розробці, виробництву і експлуатації в галузі ракетно-космічної техніки і космічних досліджень;
дослідження у сфері позаатмосферної астрономії, фізики сонячно-земних зв'язків, вивчення небесних тіл і міжпланетного простору, а також дослідження в інших сферах космічної науки;
створення нових матеріалів, технологій і обладнання в інтересах ракетно-космічних галузей;
пошук нових шляхів і засобів розвитку співробітництва в дослідженні та використанні космічного простору.
За взаємною згодою Сторони можуть здійснювати співробітництво в інших напрямках в рамках цієї Угоди.
Стаття 4
Співробітництво в напрямках, зазначених у Статті 3 цієї Угоди, може провадитися шляхом:
виконання науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;
запусків космічних апаратів (об'єктів), забезпечення управління польотами, надання транспортних послуг і обслуговування корисних навантажень;
експлуатації та ремонту об'єктів наземної космічної інфраструктури, утримання та розвитку експериментальної бази для відпрацювання ракетно-космічної техніки;
надання на взаємовигідних умовах комерційних послуг із запусків космічних об'єктів третіх країн, їх юридичних і фізичних осіб, а також міжнародних організацій;
публікації інформаційно-аналітичних матеріалів;
підготовки необхідних нормативних документів;
сприяння практичному застосуванню організаціями та підприємствами обох держав космічних технологій у сфері виробництва;
надання об'єктів наземної космічної інфраструктури для відпрацювання та використання космічної техніки;
підготовки та перепідготовки фахівців космічної галузі.
Стаття 9
Сторони та уповноважені ними органи не мають права без попередньої взаємної згоди передавати третій стороні чи публікувати в засобах масової інформації відомості про зміст спільних проектів, про результати та дані, отримані в ході їх здійснення, а також інформацію, обмін якою провадиться в рамках цієї Угоди.
Стаття 10
Фінансування діяльності, пов'язаної із здійсненням спільних космічних програм і проектів, у тому числі в рамках національних космічних програм, здійснюється Сторонами на контрактних (договірних) засадах, якшо по конкретних видах діяльності Сторони не встановлять інші принципи їх фінансування.
Конкретний обсяг коштів Сторін, необхідних для виконання робіт з наукових програм (проектів), визначається з урахуванням принципу
пайової участі в межах асигнувань, які виділяються на наукові дослідження, що виконуються в інтересах кожної із Сторін.
Стаття 16
Ця Угода набуває чинності з дати отримання письмового повідомлення про виконання кожною із Сторін внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.
Ця Угода діє протягом двадцяти років, а після цього її дія автоматично продовжується на наступні десятирічні періоди, якщо жодна із Сторін не повідомить у письмовій формі не пізніше, ніж за шість місяців до закінчення відповідного періоду дії цієї Угоди, іншу Сторону про свій намір припинити її дію.
У разі припинення дії цієї Угоди її положення далі застосовуються до будь-яких незавершених проектів і робіт, якщо Сторони не домовляться про інше.
Вчинено в м. Алмати 14 жовтня 1997 року в двох примірниках, кожний українською, казахською та російською мовами, причому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей з приводу тлумачення положень Угоди перевагу матиме текст, викладений російською мовою.
Запитання і завдання
1. Як Ви оцінюєте розвиток двосторонніх відносин з країнами СНД?
2. Назвіть особливості розвитку українсько-білоруських відносин.
3. Поясніть труднощі в українсько-молдовських відносинах.
4. Назвіть пріоритетні напрями співробітництва з країнами Кавказького регіону.
5. Які складнощі, на Вашу думку, постають перед Україною у відносинах з країнами азіатського регіону СНД?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА .
Васильєва - Чекаленко Л. Д. Україна в міжнародних відносинах (1944-1996 pp.). К., 1998.
Договір про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною і Республікою Білорусь // Політика і час. 1995. № 8.
Зленко А. Дипломатія і політика України в процесі динамічних геополітичних змін. X., 2003.
Зовнішня політика України в умовах глобалізації: Анотована історична хроніка міжнародних відносин (1991—2003). К., 2004. Історія України / За рсд. В. А. Смолія. К., 1997. Литвин В. Україна: Європа чи Євразія? К., 2004.
Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980—2000 dd v Підручник. К., 2001.
Михальченко И., Андрущенко В. Беловсжье. Л. Кравчук. Украйна 1991-1995. К., 1996.
Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О. С. Власюка. К., 2002.
Україна: утвердження незалежної держави (1991—2001) / За рсд В. М. Литвина. К., 2001.
Україна — Грузія: Хроніка. 2000: У 2 т. К., 2001. Т. 2.
6.1. Формування і розвиток Співдружності Незалежних Держав
Заходи щодо посилення СНД
Проблеми пострадянської спадщини в зовнішній політиці України
Економічне співробітництво країн Співдружності
Інституційні структури СНД
Міжпарламентська співпраця
Договірно-правова основа СНД
Миротворча діяльність у рамках СНД
Зовнішньополітичні зв'язки СНД