Інформаційна політика України - Губерський Л.В. - Фактор ЦЄІ як перехідна структура до європейської інтеграції

Україна входить до Центральноєвропейської ініціативи з 1996 р. й розглядає свою участь у цій організації як один із напрямів реалізації зовнішньополітичного курсу держави й концепції стратегічного партнерства — інтеграції до європейських та євроатлантичних структур. Діяльність у рамках ЦЄІ створює для України реальні можливості підготовки до набуття повноправного членства в ЄС, практичного оволодіння методами спільного напрацювання політичних рішень, співробітництва у сфері розвитку телекомунікація, науки і нових технологій, засобів масової комунікації. Україна є членом робочих груп ЦЄІ з науки і технологій, міжнародних інформаційних обмінів, розбудови транспортних оптично-волоконних магістралей, які реалізують план дій ЦЄІ до 2010 р. та програми і проекти пріоритетного значення.

Співробітництво України в рамках ЦЄІ активізує обмін інформацією у сфері зовнішньої політики, забезпечує національні інтереси в регіональних відносинах, нові напрями співпраці в інформаційній сфері. Таке співробітництво відкриває можливості для реалізації ініціатив щодо надання організації статусу спостерігача при Генеральній Асамблеї 00 Н, що своєю чергою сприятиме зростанню ролі ЦЄІ як ефективного механізму європейського співробітництва й дасть змогу об'єднати потенціал міжнародних організацій ООН і ЦЄІ для розв'язання актуальних проблем центральноєвропейського регіону. Україна розглядає свою участь у діяльності ЦЄІ як можливість посилення присутності в регіоні, а також трансформування зовнішньополітичних відносин, пов'язаних із майбутнім вступом окремих країн ЦЄІ до європейських інтеграційних об'єднань.

Розвиток дво- та багатосторонніх відносин країн-членів ЦЄІ зумовлює різноманітні форми співпраці в галузі інформації і комунікації. Україна заінтересована в інтегруванні до європейського інформаційного простору, участі в інформаційному бізнесі (проект "Новий інформаційний канал"), у розвиткові інформаційної економіки як основи політичного й економічного зростання і стабільності (2002, 2004). [19; 26].

Усвідомлення належності до європейської цивілізації зумовлює трансформацію внутрішньої політики України й менталітету нації, сприяє реалізації принципів, що становлять правовий та ідеологічний фундамент вільного громадянського суспільства: демократії, прав людини, верховенства закону, еволюційного руху до інформаційного суспільства. ЦЄІ відіграє особливу роль у входженні України до європейських структур та програми міждержавного співробітництва за всім спектром інформаційної політики.

ОБСЄ і НАТО в контексті формування інформаційної політики України

Інформаційні аспекти політики Україна—ОБСЄ (право на вільне вираження поглядів і право на комунікацію, інформаційні права національних меншин, незалежність ЗМІК, інформаційно-аналітичне забезпечення виборчих процесів, вплив ЗМІК на суспільство та формування громадської думки) реалізуються у рамках Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, Верховного Комісара ОБСЄ у справах національних меншин, Координаційного центру ОБСЄ в Україні.

Місію співробітництва з ОБСЄ в Україні (окрім постійних органів) здійснює Координаційний центр проектів ОБСЄ в Україні, мандат якого передбачає впровадження проектів із трансформації законодавства, експертну та матеріально-технічну допомогу. Проекти Координаційного центру спрямовані на міжнародне співробітництво щодо вдосконалення законодавства України з прав людини (право на комунікацію, медіа-право); допомогу Омбудсмена з прав людини (практика інформаційних позовів у Європейському Суді); захист прав ЗМІК і журналістів; створення електронної бази даних Верховного суду України; моніторинг адміністративного управління й можливостей заснування адміністративних судів; обмін досвідом із західними країнами.

Стратегічною метою відносин Україна—НАТО є повномасштабна участь нашої країни у створенні нової архітектури європейської безпеки, розширення її співпраці з НАТО на всіх рівнях і в усіх вимірах, що слугує гарантією уникнення нового поділу Європи та створення "сірої зони" безпеки в ЦСЄ. Співпраця з Альянсом охоплює також обмін інформацією та зв'язки з громадськістю.

Інформаційна діяльність НАТО в Україні здійснюється на основі Меморандуму про взаєморозуміння між Організацією й урядом України щодо заснування Центру інформації та документації НАТО. В документі зазначено, що інформаційна діяльність Альянсу, включаючи мас-медіа, неурядові організації, освітні та наукові кола (цивільні й військові), спрямована на подолання застарілих психологічних стереотипів та ідеологічних упереджень і має сприяти створенню позитивного іміджу Організації в Україні.

Фактори включення України в процеси європейської інтеграції окреслюють стратегію економічного й соціального розвитку держави, зумовлюють пріоритети динамічного зростання за умов трансформації демократичних інститутів, ринкової економіки та культурної сфери. Глибока взаємодія в інформаційній сфері, входження України у світовий інформаційний простір впливають на інформаційну політику, розвиток інфраструктури, інформаційний потенціал та виробництво національних інформаційних продуктів.

Загальноєвропейські тенденції та національний досвід свідчать, що політичні й соціально-економічні зміни залежать від політичної орієнтації влади, зміни масової свідомості, демонополізації економічного сектора, впровадження нових технологій в державне та муніципальне управління. Реалізація програми європейської інтеграції України "Інформаційне суспільство" передбачає запозичення досвіду європейських країн у використанні інформаційних і комунікаційних технологій в суспільно-політичній, соціально-економічній та культурній сферах і в приватному секторі [19).

Європейська та євроатлантична інтеграція, співробітництво з європейськими міжнародними організаціями сприяють розробці стратегії і програми інформаційного суспільства для України, створенню сучасних інформаційних магістралей, розвитку ринку електронної комерції та інформаційних послуг, демократизації політичних інститутів, незалежності мас-медіа й активній участі суспільства в політичних процесах XXI ст.