Інформаційна політика України - Губерський Л.В. - НУО України з інформації і комунікації

Громадські організації України виступають гарантами плюралізму й незалежності ЗМІК, інструментом соціального і культурного прогресу, сприяють побудові нової архітектури відносин в українському суспільстві та багатогранному функціонуванню всієї державної системи.

Розвинута мережа неурядових організацій об'єднує установи, метою діяльності яких є участь у становленні інформаційного суспільства, захист прав і свобод людини у сфері інформації й комунікації, безперешкодне здійснення професійної діяльності, просвітництво та підтримка культурного розмаїття ЗМІК. Важливим чинником діяльності НУО України є створення Громадської ради з питань свободи слова та інформації як незалежного суспільного суб'єкта прийняття рішень з питань інформаційної політики, як складової процесів формування громадянського суспільства в Україні. Громадська рада координує співпрацю недержавних організацій та експертів з органами влади України, міжнародними організаціями та їхніми представниками в Україні, взаємодіє з комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, Кабінетом Міністрів України, Нарадою України з питань телебачення і радіомовлення, Держтелерадіо, іншими міністерствами та відомствами, органами місцевого самоврядування.

Основні цілі Громадської ради — забезпечення права на свободу слова та транскордонну комунікацію, реформування національного інформаційного законодавства. Головні напрями діяльності — громадська експертиза проектів законодавчих актів у сфері інформаційних відносин; аналіз діяльності владних інститутів, пов'язаних з реалізацією інформаційної політики, подання пропозицій з актуальних питань міжнародної співпраці у сфері ЗМІК, проведення досліджень змін інформаційного законодавства, популяризація перспективних ідей інформаційного розвитку.

Провідними громадськими організаціями України у сфері ЗМІК є Асоціація мережевих телерадіомовників, Комітет "Рівність можливостей", Асоціація "Спільний простір", Інститут масової інформації, Український незалежний центр політичних досліджень, Фонд "Інформаційне суспільство України", Фонд "Європа XXI століття", Міжнародна громадська організація "Інтер-ньюз—Україна", Незалежна асоціація мовників, Академія української преси, Центр медіа-реформ, Незалежна медіа-профспілка тощо.

Асоціація мережевих телерадіомовників прагне сформувати нову інформаційну мапу держави, створити умови для адаптації суспільства до широкого використання нових продуктів і послуг інформаційного суспільства, налагодити механізм участі громадськості в реалізації рішень і прийнятті законодавчих актів, протидіяти недобросовісній конкуренції.

Метою Асоціації є захист законних інтересів та прав і свобод членів Асоціації у сфері телебачення і радіомовлення та сприяння діяльності телерадіоорганізацій в Україні. Серед завдань Асоціації:

• сприяння розвиткові телерадіопростору України відповідно до принципів ринкової економіки та добросовісної конкуренції, сприяння і підтримка розвитку організованого ринку послуг у галузі телебачення та радіомовлення в Україні, недопущення недобросовісної конкуренції;

• стимулювання вдосконалення системи захисту інтелектуальної власності в галузі телебачення і радіомовлення України;

• сприяння розвиткові мереж кабельного та супутникового теле- та радіомовлення в Україні відповідно до світової практики;

• розробка відповідних пропозицій та проектів змін до чинного законодавства, що регулює діяльність телерадіоорганізацій;

• впровадження дослідницьких програм, спрямованих на вивчення ринку телебачення та радіомовлення;

• проведення наукових і практичних конференцій, семінарів, симпозіумів та "круглих столів" з метою обговорення проблем, завдань і напрямів розвитку національного телерадіопростору;

• організація навчання та підготовки фахівців у галузі телебачення і радіомовлення та ін.

Асоціація спрямовує свою діяльність на реформування інформаційного законодавства, порівняльні дослідження у сфері інформаційного законодавства, вивчення іноземного досвіду правового регулювання; організацію дискусійного простору для фахівців у галузі розвитку телерадіосередовища; створення української методики навчання кадрів у сфері телерадіомовлення; забезпечення інформаційного обміну в галузі телебачення та радіомовлення.

Асоціація є учасником Громадської ради з питань свободи слова та інформації.

Комітет "Рівність можливостей" здійснює моніторинг національних та регіональних ЗМІ в Україні, зокрема досліджує питання прозорості засобів масової інформації під час політичних та виборчих процесів, розглядає факти порушень прав ЗМІ та журналістів на доступ до джерел інформації та її вільне поширення в інформаційному просторі України.

Асоціація "Спільний простір" впроваджує різноманітні освітні програми серед регіональних ЗМІ, а також забезпечує їхнє інформаційне супроводження, виконує низку соціальних проектів, сприяє вільному обмінові досвідом та інформацією на загальнонаціональному та регіональному рівнях.

Інститут масової інформації (заснований у жовтні 1995 р. українськими та зарубіжними журналістами) є українською недержавною організацією, основна мета якої — дослідження феномена масової інформації в сучасному суспільстві. Сфера діяльності Інституту охоплює захист свободи слова, сприяння розвиткові української журналістики, дослідження громадської думки та інших явиш, пов'язаних із формуванням масової свідомості.

Провідний напрям діяльності Інституту — адаптація західних навчальних програм із журналістської освіти до потреб української преси, наближення якості та змісту роботи українських видань до європейських стандартів. Навчальні тренінги для журналістів є одним із перших проектів інституту. Вони проводяться спільно з французьким Центром підготовки й удосконалення журналістів (СFPJ). До кожного семінару Інститут масової інформації готує спеціальні навчальні посібники, які є адаптацією методичної літератури СFPJ до специфіки української аудиторії.

Інститут видає тематичний бюлетень "Вільний мікрофон", що розсилається фактично в усі ЗМІ України. Конкурс політичної карикатури є окремою складовою діяльності проекту "Вільний мікрофон". До конкурсу залучені друковані органи найрізноманітнішого політичного спрямування. Проектом передбачені регулярний друк політичних карикатур у бюлетені "Вільний мікрофон" та виставка у приміщенні Верховної Ради кращих творів конкурсу.

Інститут масової інформації здійснює низку проектів із захисту свободи слова в Україні. На його веб-сторінці регулярно подаються новини про розвиток журналістики в Україні, зокрема відстежується хроніка протистояння ЗМІ та владних структур України. ІМІ є ексклюзивним представником міжнародної організації захисту свободи слова "Репортери без кордонів" в Україні.

З і 998 р. при Інституті працює Центр правничої експертизи, який безкоштовно надає юридичні консультації журналістам, які зазнали тиску державних чи нелегальних структур.

Український незалежний центр політичних досліджень функціонує як неурядова дослідна організація, метою якої є аналіз внутрішньої та зовнішньої політики й конкретна інформаційна та консультаційна допомога демократичним установам в Україні. Результатом роботи Центру стали численні публікації, в яких подається інформація про учасників громадських рухів і політичних партій, висвітлюється діяльність партійних фракцій у парламенті, розглядаються законодавчі основи партійної діяльності, перебіг адміністративного реформування української держави, питання свободи преси тощо. Особливо ефективними є коментарі в загальнонаціональних ЗМІ щодо поточних подій і публікацій у періодиці, випуск щотижневого електронного бюлетеня "Research Update" з оцінками експертів; надання організаційної та інформаційно-аналітичної підтримки телевізійним проектам. При Центрі створено інформслужбу "Вибір", засновано Комітет "Рівність можливостей". Діяльність інформ-служби "Вибір" спрямована на забезпечення українських виборців такою інформацією, яка б дала їм змогу свідомо зробити свій вибір.

Фонд "Інформаційне суспільство України" є неурядовою неприбутковою організацією, основна мета якої — побудова самодостатньої структури для сприяння у формуванні інформаційного суспільства в Україні.

Шляхи реалізації мети Фонду — робота з громадськістю, активна співпраця з усіма секторами суспільства: державними, неурядовими організаціями та юридичними особами для створення сприятливих умов у сфері інформаційної освіти, ІТ-бізнесу та суспільної комунікації.

Фонд сприяє збереженню та розвитку інтелектуального потенціалу нації як основи стійкого прогресу держави шляхом забезпечення доступу кожній людині, незалежно від її віку, статі, національності, соціального статусу та релігійних або політичних переконань, до інформації, яку вона вважає необхідною для повноцінної інтеграції в суспільні процеси.

Основним принципом реалізації поставленої мети є надання фінансової, інформаційної, організаційної допомоги тим, хто своєю діяльністю сприяє формуванню і розвитку інформаційного суспільства України, інтеграції України в глобальне інформаційне суспільство.

Довгостроковими цілями Фонду визначено:

формування і розвиток інформаційного суспільства України, сприяння інтеграції України в глобальне інформаційне суспільство;

активна участь у формуванні державної політики щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні;

• сприяння суспільному усвідомленню важливої ролі побудови стабільного інформаційного суспільства;

• стимулювання міжнародної співпраці у справі формування інформаційного суспільства;

• популяризація концепції "Мережі Інтернет" як загальнодоступного середовища акумуляції та поширення інформації, а також прийомів і методів роботи в мережі;

• сприяння впровадженню інформаційних технологій у систему освіти України тощо (124].

Фонд "Європа XXI століття" — неурядова неприбуткова дослідна організація, заснована у грудні 1998 р. з метою інтелектуального сприяння процесам інтеграції України до Європейського Союзу.

Фонд "Європа XXI століття" вважає безумовним пріоритетом своєї діяльності поширення в Україні інформації про ЄС і європейську інтеграцію та залучення громадян до обговорення цих питань.

Серед проектів Фонду "Європа XXI століття" — програми з розвитку НУО, політичних партій та виборчих технологій; програми з питань європейської інтеграції для журналістів; серія "круглих столів" для українських та іноземних політиків, фахівців у галузі зовнішньої політики та міжнародних відносин і журналістів "Україна: європейський вимір"; інформаційно-просвітницька програма з питань європейської інтеграції для журналістів; дослідження і публікації про роль журналістів у просуванні демократії й ринкової економіки та ідей європейської інтеграції в Україні.

Міжнародна громадська організація "Інтерньюз—Україна" здійснює проекти підтримки незалежних теле- та радіокомпаній, і зокрема теле- та радіожурналістів "Інтерньюз", семінари із залученням досвідчених медіа-фахівців. Мета навчання — підвищення рівня професійної підготовки працівників незалежних електронних ЗМІ.

За домовленістю з керівництвом регіональних теле-, радіокомпаній "Інтерньюз" надає фахівців для проведення консультацій з питань загального інформаційного менеджменту, рекламної діяльності, репортерського спілкування тощо. Для здійснення навчальних програм і консультацій "Інтерньюз" запрошує провідних експертів у галузі електронних ЗМІ із США, Великої Британії, Росії та України.

Незалежна асоціація мовників була створена з ініціативи активістів регіональних теле- та радіокомпаній України. Асоціація покликана захищати права вітчизняних телерадіовиробників, надавати юридичні консультації та юридичну підтримку, сприяти створенню правової бази та демократичній розбудові вітчизняного телерадіомовлення, піднесенню його до європейського рівня.

Основними напрямами діяльності Асоціації є сприяння: розвиткові телебачення і радіомовлення та інформаційної інфраструктури в Україні; вивченню проблем розвитку і функціонування телерадіомовників та телерадіомовних компаній; створенню правової бази діяльності у сфері телебачення та радіомовлення; правовому захистові вітчизняного інформаційного простору від незаконного втручання закордонних засобів масової інформації.

Академія української преси є неприбутковою неурядовою організацією, що підтримується європейськими та американськими інституціями. Мета діяльності Академії — запровадження західних медіастандартів якісного журналізму та сприяння розвиткові незалежних медіа в Україні.

Центр медіареформ започатковано в червні 2002 р. на базі Могилянської школи журналістики (Національний університет "Києво-Могилянська академія"). Особливість Центру порівняно з іншими громадськими організаціями, що опікуються медійними проблемами, полягає в тому, що він працює не лише з журналістами, а й із політиками, державними службовцями, юристами, аналітиками — усіма, хто формує український інформаційний простір. Мета діяльності Центру — згуртувати зусилля ЗМІ для створення більш сприятливого клімату для розвитку незалежних засобів масової інформації в Україні.

Центр пропонує постійний діалог між фахівцями-медійниками стосовно ролі ЗМІ в суспільстві та їхнього взаємозв'язку з політичними й економічними процесами, прагне впливати на інформаційну політику в державі, законодавче забезпечення інформаційного процесу, розширення можливостей для створення незалежних мас-медіа.

Незалежна медіа-профспілка створена у 2004 р. для підтримки українських ЗМІ, що виступили проти цензурного впливу влади і такого явища попереднього політичного режиму, як "темники". Профспілка здійснює професійний, соціальний захист журналістів.

Крім цих організацій, в Україні існують численні НУО, діяльність яких спрямована на вирішення гострих проблем у галузі інформації й комунікації.

Так, НУО "За професійну допомогу" спрямовує свої зусилля на проведення моніторингу, експертиз законодавства, судових експертиз, консультаційних і просвітницьких заходів для професійних груп з метою підвищення громадянської компетенції та формування стійких навичок захисту прав людини, залучення

ЗМІ до співпраці у сфері правозахисту, дотримання принципу верховенства права і сприяння євроінтеграції та демократичним реформам.

У 2003 р. спеціалісти організації ініціювали створення Міжнародного альянсу професійної підтримки громадських ініціатив (ІАPS). 2004 року організація стала однією із засновників Української Гельсінської спілки з прав людини.

Серед ефективних видів діяльності організації можна назвати такі:

• моніторинг доступу до правосуддя в аспекті рівності і змагальності сторін (можливість надання доказів суду);

• проведення конференцій "Доступ до правосуддя'';

• видання першого рапорту з моніторингу "Авторитет правосуддя", який дав змогу привернути увагу до проблеми неповаги вищих посадових осіб виконавчої влади до суду;

• здійснення програми навчання журналістів написанню судових хронік тощо.

Організація "За професійну допомогу" ввійшла до коаліції громадських організацій, які розробляють пропозиції щодо прийняття закону про запровадження процентної філантропії в Україні за зразком Словаччини, Угорщини, Румунії та інших держав. Цивілізований світ дбає про сталий розвиток інституцій громадянського суспільства не на словах, а насамперед на законодавчому рівні й на рівні практичної підтримки — створення умов для вільного об'єднання і фінансової незалежності неурядових організацій.