Соціально-правові основи інформаційної безпеки - Петрик В.М. - Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

(ІВДНО - IHEDN - Instituн des hautes etudes de defense nationale) займається перепідготовкою вищих відповідальних військових і цивільних чиновників держапарату; аналізом і узагальненням матеріалів, що стосуються проблем стану і тенденцій розвитку геополітичного і військово-стратегічного балансу в Європі та світі; оцінкою, прогнозуванням впливу цих тенденцій на безпеку й обороноздатність Франції; на їх основі розробляє пропозиції щодо вдосконалення й узгодження концепції оборонної доктрини з новими реаліями; виконує наукові дослідження з певних питань на замовлення ГСНО та інших військових відомств.

Спеціальний комітет з контррозвідки (CKK-CSC-Comite Special de Contre-espionnage) координує та спрямовує роботу всіх контррозвідувальних підрозділів МВС і МО держави.

Міжміністерський комітет боротьби проти тероризму (АТМК-CILAT-Comite Interministnriel de la lurte antiterroriste), до складу якого входять високопоставлені представники канцелярії прем'єр-міністра, МВС, МО, МЗС, Мінюсту, Міністерства фінансів та інших зацікавлених відомств) створений для посилення координації діяльності та обміну інформацією між розвідкою (DGSE, DRM), контррозвідкою (DST) і поліцейськими службами (RG, PJ DGPN) на напрямку боротьби з тероризмом.

Міжміністерська група зв'язку (МГЗ-GIC-Groupement interministeriel descontroles), підпорядкована прем'єр-міністрові, координує та здійснює прослуховування міжнародних телефонних переговорів в інтересах усіх спецслужб держави.

III. Провідну роль у галузі розвідки відіграє Міністерство оборони. Міністр оборони репрезентує Комітет національної оборони у Міжміністерському комітеті з розвідки. Головує на засіданнях Комітету військової розвідки (KBP-CRM-Comite des Renseignements Militaires), плановому органі, який спрямовує та координує розвідувальну діяльність структур міністерства оборони, генерального штабу та штабів окремих родів Збройних Сил (ЗС). До складу цього Комітету входять міністр оборони (голова), начальник Генерального штабу, начальники штабів родів ЗС, начальники Головного управління зовнішньої безпеки (DGSE), Управління стратегічних досліджень (DES), Управління захисту і безпеки МНО (DPSD), Головного управління (Генеральної дирекції) озброєнь (DGA) І Головного управління національної жандармерії (DGGN).

Радником міністра оборони з питань військової розвідки є начальник Управління військової розвідки (DRM) Генерального штабу Збройних Сил (ГШ ЗС).

Таким чином, міністрові оборони безпосередньо підпорядковані: Головне управління зовнішньої безпеки (DGSE), Управління захисту і безпеки МНО (військова контррозвідка - DPSD), Управління стратегічних досліджень (DES). До виконання завдань розвідувального характеру залучаються також Головне управління озброєнь (DGA) і Головне управління національної жандармерії (DGGN). Через начальника ГШ ЗС здійснюється управління діяльністю DRM. У разі воєнної та іншої загрози життєвим інтересам держави та нації, які визначені законом, міністр оборони може взяти на себе всю повноту влади в керівництві спецслужбами, які підпорядковані міністрові внутрішніх справ, для концентрації всіх зусиль спеціальних служб на вирішення життєво важливих для французької нації проблем або попередження та припинення будь-якої загрози для суверенітету та безпеки держави.

Безпосередня діяльність розвідувальних і контррозвідувальних служб у галузі забезпечення безпеки держави регламентується декретами Президента Франції.

Так, декрет N82-306 від 2 квітня 1982 р. визначає функції служби загальнодержавної розвідки - Головного управління зовнішньої безпеки (ДЖСЕ-DGSE-Direction Generale de la Securite Extйrieure): "Стаття 2 - Першочерговим завданням Головного управління зовнішньої безпеки є добування в інтересах уряду в тісній взаємодії з іншими відповідними структурами відомостей, які становлять інтерес для безпеки Франції, та їх використання, а також викриття і припинення поза територією країни шпигунських дій, спрямованих проти французьких інтересів з метою попередження негативних наслідків".

DGSE - найбільш чисельна і могутня загальнодержавна розвідувальна служба Франції, яка здійснює свою діяльність по трьох основних напрямках: зовнішня розвідка - добування розвідувальної інформації (переважно агентурним шляхом) з широкого спектра питань в інтересах національної безпеки, зовнішня контррозвідка - викриття та попередження шпигунської та іншої розвідувально-підривної діяльності з боку іноземних держав та проведення спеціальних операцій. Крім того, DGSE може виконувати безпосередньо окремі персональні завдання Президента або прем'єр-міністра Франції. Після 1990 р. її щорічний бюджет розподіляється таким чином: на дипломатичну та політичну розвідку 50%, на військову та економічну - по 25% .

Основним завданням Управління захисту і безпеки MHO Франції (УОБ-DPSD-Direction de la protection et de la sйcuritй de la Defense) як відомчого органу (військової контррозвідки) є запобігання проникненню агентури інорозвідок та "комуністичному впливу на французьку армію" - протидія шпигунству, саботажу та диверсії, а також викриття фактів таємних транспортів зі зброєю, оперативне спостереження та розробка пацифістських і анти мілітарних угруповань. У 1983 р. було прийнято рішення про скорочення кількості оперативних співробітників, зайнятих стеженням за військовослужбовцями, вони були переорієнтовані на забезпечення фізичної безпеки військових об'єктів.

Управління стратегічних досліджень (УСД-DES-Direction des etudes strategeiques) здійснює консультативно-інформаційну діяльність у межах Міністерства оборони з військово-політичних і воєнно-стратегічних питань.

IV. Начальник Генерального штабу Збройних Сил (головнокомандувач сухопутних військ) відповідно до закону має повновладдя у сфері військової розвідки, бере участь s опрацюванні загальнодержавних планів "оборонної" розвідки та визначає основні напрямки і завдання військової розвідки (DRM).

Начальник штабу ЗС є членом Комітету військової розвідки, а також може бути запрошений на засідання Міжміністерського (міжармійського) штабу, безпосередньо підпорядкованого Управлінню військової розвідки (DRM), основним завданням якого є забезпечення Генерального штабу ЗС необхідною розвідувальною інформацією військового характеру. Крім того, DRM здійснює інформаційне забезпечення зацікавлених структур міністерства оборони та уряду в межах своїх повноважень. Частково військова розвідка у рамках ГШ ЗС бере участь в управлінні зовнішніми зв'язками та ядерними силами.

V. Міністр внутрішніх справ через підпорядковані йому структури МВС здійснює оперативну діяльність у галузі безпеки території та громадського порядку.

Діяльність щодо викриття, попередження та припинення розвідувально-підривної діяльності іноземних держав на території Французької Республіки виконує головна загальнодержавна контррозвідувальна служба - Управління спостереження за територією ("безпеки території", ДСТ-DST-Direction de la Surveillance du Territoire).

Ha DST покладено функції контррозвідки, боротьби з тероризмом, забезпечення безпеки іноземних дипломатичних представництв у Франції та французьких за кордоном, розробка іноземних дипломатів, оперативний розшук, викриття, перевірка сигналів та розробка фактів державної зради (щорічне дізнання - до 5 тис. справ). Здійснює агентурне проникнення у відповідні угруповання та іноземні спецслужби.

Відповідно до декрету Президента від 17.11.1951р. добування та збір оперативної інформації, необхідної для підтримання громадського порядку та інформування керівництва держави про політичну, соціальну і економічну ситуацію в державі, покладено на Центральне управління загального розвідувального інформування* МВС (ЦУЗО або РЖ-RG-Direction Centrale des Renseignements GChOraux). Завдання RG передбачають спостереження за діяльністю преси, вивчення шляхом опитувань громадської думки напередодні виборів, контроль діяльності сект і меншин, журналістів і політичних партій з метою попередження, викриття і припинення діяльності антиконституційних угруповань, масових заворушень, страйків тощо. Офіцери RG не мають юридичного права на затримання, арешти або допити. Вони отримують інформацію із відкритих джерел, шляхом таємного проникнення (насамперед агентурного) на збори та інші масові заходи, в групи та організації, а також шляхом контролю поштового, телефонного та електронних каналів зв'язку.

Головне управління кримінальної поліції МВС (ГУКП або ПЖ-PJ або DCPJ - Direction centrale de la police judiciaire) Франції є одним із найчисельніших підрозділів Головного управління національної поліції. ГУКП складається з низки Центральних служб (Services centrals) і координує оперативну роботу та дізнання 20 територіальних підрозділів - зовнішніх служб (Services extйrieures) у загальнокримінальному середовищі.

Спецслужби МВД тісно взаємодіють зі структурами, підпорядкованими MO - Управлінням охорони і безпеки та Головним управлінням національної жандармерії.

У сфері розвідки важлива роль також належить цивільним міністерствам, які репрезентовані в Комітеті національної оборони та в Міжміністерському комітеті з розвідки. У складі кожного цивільного міністерства визначена посадова особа, на яку покладено завдання організації взаємодії з ГСНО та Іншими відомчими спецслужбами.

Так, розвідувальна діяльність Міністерства іноземних справ здійснюється в рамках Центру аналізу і прогнозування МЗС.

У складі Міністерства економіки та фінансів у січні 1990 р. спеціально створено Відділ обробки інформації та боротьби з незаконною фінансовою діяльністю (TRACFC - Traitement du Renseignement et de l'action sur les circuits financiers clandestins), який складається з 12 чиновників та одного судді. Цей підрозділ входить до Міжнародної групи фінансових дій боротьби з відмиванням капіталів, добутих злочинним шляхом (GAFI - Groupe d'action financiиre sur le blanchissement des capitaux), членами якої також є США, Канада, Італія, Німеччина, Японія, Велика Британія. TRACFC має право заблокувати фінансові операції на термін до 12 годин і більше.

Міністерство у справах заморських департаментів і територій завдяки специфічності своєї організації бере участь у збиранні розвідувальних відомостей і забезпеченні координації розвідувальної діяльності різних відомств за межами метрополії. Виконання цих завдань покладено на Воєнний кабінет міністерства. Чисельні технічні представництва Міністерства з питань співробітництва роблять свій внесок у збір, обробку та використання розвідувальних відомостей. Певну роль у розвідувальній діяльності держави відіграють інші міністерства, репрезентовані в МКР, зокрема такі три міністерства, як: промисловості, наукових досліджень і космосу, а також телекомунікацій.