Офіційний нейтралітет Королівства Швеції вимагає від її уряду підтримувати на належному рівні діяльність власних спецслужб і збройних сил, здатних забезпечувати не лише національну безпеку та оборону держави, а й справжній її нейтралітет на випадок виникнення військового протистояння в регіоні. Для цього спецслужби та збройні сили повинні забезпечити неможливість використання іноземними державами території Швеції для вирішення власних проблем, тобто недопущення порушення повітряного, сухопутного і морського простору військами держав, які беруть участь у бойових діях. Показовою у цьому плані є відповідна позиція уряду Швеції у роки "холодної війни" щодо різного роду фактів порушення акваторії морського простору держави радянськими підводними човнами, які виконували різного роду розвідувальні заходи та завдання бойового чергування, так звана "протичовнова війна".
Наявна інформація свідчить, що у питанні технічного оснащення системи забезпечення територіальної цілісності шведські військові та співробітники спецслужб співробітничають зі США та Ізраїлем. Шведи як спостерігачі беруть участь у таких міжнародних структурах як "Trevi-Meetings", "Kilowatt-Gruppe".
Розвідувальна спільнота Швеції складається з:
1. Служби радіоелектронного спостереження (Forsvarets radioanstalt - FRA).
2. Поліцейської служби безпеки (Sakerhetspolisen - SAPO, контррозвідка).
3. Військової служби розвідки і контррозвідки (Militara under-rattelse- och sakerhetstjansten -MUST).
4. Науково-дослідного інституту з питань оборони (Defence Research Institute - FoA).
5. Війська спеціального призначення (Krigs-IB - Krigs-Informations Byra).
Шведські спецслужби знаходяться під контролем парламентської комісії з розвідки та комісії з оборони. Проблемами діяльності поліцейської служби безпеки SAPO (Sakerhetspolisen) займаються також два постійних комітети: з питань державного управління і права; з конституційних питань, уповноважений управах людини.
Уряд Швеції надає великого значення запобіганню загрози застосування засобів ведення інформаційної війни (ЗВІВ) проти національної інфраструктури.
Для визначення ролі та місця інформаційної зброї серед засобів впливу на супротивника або досягнення зовнішньополітичних й інших цілей фахівцями збройних сил Швеції проведено аналіз її сутності та можливих стратегій застосування.
Під наступальними та оборонними ЗВІВ шведські експерти розуміють сукупність засобів електронної боротьби, здійснення психологічних операцій, забезпечення безпеки комп'ютерних мереж, а також операцій з фізичного знищення устаткування, яке працює на базі електронних пристроїв. Метою використання даної зброї є порушення функціонування або повне руйнування системи державного управління і контролю супротивника при одночасному захисті власних структур.
Усвідомлюючи необхідність розробки у майбутньому наступальних ЗВІВ, МО Швеції планує у найближчі роки віддати пріоритет створенню засобів захисту від подібної зброї.
За оцінками шведських військових фахівців, для адекватного захисту країни в ході інформаційної війни, а також для здійснення в майбутньому акцій із застосуванням власних наступальних ЗВІВ необхідно, насамперед, створити ефективну систему державного управління і контролю.
У даний час МО проводить роботи зі створення подібної системи, яка охоплює як військову, так і цивільну інфраструктуру. Вона призначена, зокрема, для управління розвитком можливого військового конфлікту в рамках передбаченого сценарію з метою здобуття перемоги над нечисленним, але добре оснащеним агресором і повинна діяти з огляду на поточні зміни на театрі воєнних дій.
До основних завдань розроблюваної системи контролю і управління входять:
o захист власних систем спостереження, орієнтації, прийняття рішень;
o підтримка дій військ відповідно до планів;
o реальна оцінка збитку в ході війни;
o відбиття атак ЗВІВ супротивника.
При її створенні передбачається необхідність виконання низки умов функціонування, головними з яких є:
- свобода доступу користувачів усіх рівнів до будь-якої інформації;
- здатність виконання завдань, які виникають на всіх стадіях розвитку конфлікту;
- простота в освоєнні та легкість у використанні персоналом;
- автономність;
- здатність до подальшого розвитку і виконання нових функцій. Фахівці МО Швеції допускають можливість застосування
низки наступальних ЗВІВ, які не являють загрози для людського життя, при проведенні миротворчих операцій під керівництвом ООН. Під такою зброєю розуміються комп'ютерні віруси, генератори могутнього електромагнітного імпульсу та деякі Інші засоби. При цьому експерти, відзначаючи імовірність використання даної зброї проти Швеції, заявляють про необхідність обов'язкового тестування нових і вже існуючих національних систем озброєнь, військової техніки на уразливість при впливі на них ЗВІВ.
Відповідно до оцінок шведських військових аналітиків, інформаційна зброя стане основним засобом ведення війни XXI ст., з огляду на залежність розвинених держав, яка підсилюється від систем зв'язку та інформації. При цьому використання ЗВІВ проти держав з низьким рівнем розвитку інформаційної інфраструктури буде малоефективним. У свою чергу, застосування даними державами наступальних ЗВІВ дасть їм відчутні переваги.
8.7.1. Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства
8.7.2. Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю
8.7.3. Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки
8.7.4. Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії
8.7.4. Розвідувальна спільнота Китаю
8.7.5. Організаційно-правові аспекти формування концептуального підходу до безпеки Китаю у сфері сучасного інформаційно-психологічного протиборства
8.8. Республіка Індія
8.9. Ісламська Республіка Пакистан
8.10. Російська Федерація