Економічна теорія - Чепінога В.Г. - 1.4. Функції економічної теорії. Економічна політика

Економічну теорію оцінювали відомі в усьому світі вчені, письменники та громадські діячі. Видатний філософ Гегель вважав політичну економію філософією господарювання. Письменник Марк Твен зазначав: "Знання політичної економії - першооснова вмілого керівництва державою. Наймудріші люди усіх часів присвячували... цьому предмету всю велич свого генія, життєвий досвід, пізнання". Український мислитель Григорій Сковорода називав політичну економію божественною економією. Жорж Сіменон, відомий письменник, писав: "Я давно передбачав, що настане день, коли політична економія стане на чолі усіх наук". Цей перелік висловлювань щодо ролі і значення економічної теорії можна продовжити. Але і наведені вислови переконливо свідчать про ту оцінку, яку має наука про закономірності економічного життя суспільства.

Роль економічної теорії у суспільному житті проявляється через її функції (див. схему 1.3).

Як і будь-яка наука, економічна теорія насамперед відіграє пізнавальну функцію. Вона полягає у всебічному дослідженні форм економічних явищ, їх внутрішньої сутності, розкритті взаємозв'язків між ними, а отже, в пізнанні тих законів, що регулюють господарську діяльність як на рівні окремих суб'єктів економіки, так і на рівні усього суспільства. Таке вивчення починається з розгляду фактів, масових економічних явищ, поведінки суб'єктів економічної діяльності. В західній економічній літературі все це визначають як описову науку, що займається збиранням і накопиченням відповідного фактичного матеріалу. Відбір таких фактів має надзвичайно важливе значення для обгрунтованості наукового дослідження. Економічна теорія зберігає науковий характер, поки спирається на факти. Останні повинні бути

Схема 1.3. Функції економічної теорії

достовірними і типовими для досліджуваних явищ економічного життя. Такими фактами можуть бути статистичні матеріали, документи, інформація про певні економічні події, авторитетні висловлювання вчених та досвідчених практиків економіки. Тільки на основі масиву фактів можна отримати достовірні, обґрунтовані висновки і узагальнення. Водночас практика виступає також критерієм істинності теорій. "Підпорядкування даним спостереження, - зазначав відомий французький економіст Моріс Алле, - золоте правило, від якого залежить будь-яка наукова дисципліна. Якою б не була теорія, та якщо вона не підтверджується даними дослідження, вона не має практичної цінності і повинна відкидатись". Значення пізнавальної функції полягає в тому, що теоретичний аналіз економічного життя дає ключ до розуміння тих процесів та закономірностей, що відбуваються у сфері економіки.

З пізнавальною функцією тісно пов'язана прогностична. Вона полягає в тому, що на підставі отриманих знань про економіку обґрунтовуються наукові основи передбачень перспектив її розвитку в майбутньому. Ця функція часто передбачає обгрунтування перспективних критеріїв та показників, а також розробку планів та прогнозів розвитку економіки. Причому важливість цієї функції проявляється як на рівні національної економіки, так і при визначенні перспективи розвитку окремих суб'єктів господарювання. Економічне передбачення, пов'язане із прогностичною функцією, дає змогу приймати раціональні довгострокові рішення, що базуються на правильному врахуванні майбутніх виробничих затрат та вигод.

Важливою функцією економічної теорії є практична" Вона полягає у використанні економічних знань для обґрунтування заходів здійснення господарської діяльності як окремими одиницями господарювання, так і державою. Остання на кожному етапі розвитку суспільства визначає цілі свого впливу на економіку, вибираючи їх з альтернативних варіантів соціально-економічного розвитку. І тоді економічна теорія буде критерієм того, настільки можливі та сумісні поставлені цілі. Саме спираючись на економічну теорію, можна оцінити, наскільки використовувані засоби дійсно придатні та ефективні для здійснення поставлених завдань. Знання закономірностей функціонування економіки дасть можливість розробити різні варіанти економічного розвитку, що передбачають неоднакове використання ресурсів і одержання відповідних соціально-економічних результатів. Особливої уваги такий підхід набуває в сучасних умовах, коли суттєво збільшуються масштаби економічної діяльності, а науково-технічний прогрес відкриває великі можливості. Тому економічна теорія відіграє дедалі більшу роль в обґрунтуванні прогресивних перетворень в усьому світі. На це звернув увагу видатний економіст Д. Кейнс.

"Ідеї економістів та політичних мудреців, - зазначав він, - і коли вони мають рацію, і коли помиляються, - значно могутніші, ніж зазвичай вважають. Насправді саме вони і керують світом. Державні мужі, які вважають себе абсолютно непідвладними жодним інтелектуальним впливам, зазвичай є рабами якого-небудь економіста минулого". Особливого значення такий підхід до практичної функції економічної теорії набуває нині в Україні з її перехідною економікою. Саме при обґрунтуванні заходів державного регулювання перехідних процесів потрібно спиратись на здобутки економічної науки.

Практична функція економічної науки проявляється і у сфері підприємництва. Економічні знання дають змогу підприємцю приймати належні рішення при формуванні власного бізнесу, виборі своєї ніші на ринку. Знання законів функціонування економіки допоможуть йому раціональніше використати власні ресурси, здійснювати цінову політику, максимізувати прибуток, реалізувати інвестиційні проекти.

Економічна теорія виконує також і світоглядну, або ідеологічну, функцію. Суть її полягає в тому, що знання законів розвитку формує у людей певну систему поглядів на цю сферу суспільства. Особи, що мають знання в галузі економіки, можуть правильніше вибрати місце роботи, визначити, наскільки справедливо оплачуються результати їх праці та здійснюються різного роду соціальні виплати. Вони доцільніше і ефективніше планують свій бюджет, зрештою, такі люди беруть активнішу участь у соціально-політичному житті. Дуже влучно світоглядну функцію економічної теорії охарактеризував лауреат Нобелівської премії, всесвітньо відомий Пол Самуельсон: "Хоч економічну теорію і не вивчають з метою отримання суто професійної освіти, особа з широким світоглядом і глибшим розумінням великих соціальних сил сучасної економіки, з більшою вірогідністю в результаті досягне більшого матеріального успіху, ніж нетерплячий юнак, який намагається відразу набути практичного досвіду".

Економічна теорія відіграє ще одну важливу функцію - методологічну. Вона є теоретичною основою цілого комплексу економічних наук, серед яких виділяють галузеві економіки, функціональні економічні дисципліни (фінанси, кредит, грошовий обіг та ін.), а також науки, безпосередньо пов'язані з економікою: наприклад, економічна кібернетика, менеджмент, маркетинг. Для всіх цих наук економічна теорія відіграє роль теоретичного фундаменту та виконує щодо них методологічну функцію.

Значення економічної теорії проявляється і через ту роль, яку вона відіграє у формуванні економічної політики. Остання є системою заходів, здійснюваних державою або іншими особами і спрямованих на регулювання економічних процесів. Економічна політика покликана впливати на економічну поведінку людей. Вона включає постановку тих чи інших цілей і визначення шляхів та методів їх досягнення. Дієвість економічної політики насамперед залежить від її наукової обгрунтованості, тобто від того, наскільки поставлені цілі та методи їх досягнення відповідають тим реальним умовам, на які вони спрямовані. Надійним фундаментом такого обґрунтування і виступає економічна теорія. При визначенні цілей економічного розвитку та обгрунтуванні шляхів їх реалізації необхідно передусім спиратись на об'єктивні економічні закони, реальну оцінку стану економіки, її ресурсів і можливостей. Зробити це можна лише на основі тих знань, які дає економічна теорія.

Формування економічної політики починається з визначення стратегічних цілей розвитку економіки. І тут ніяк не обійтись без позитивної економічної теорії, бо саме вона дає реальну картину стану економіки, її досягнень і суперечностей. А визначення шляхів реалізації цих цілей повинно спиратись на нормативну економічну теорію, бо саме вона дає змогу вибрати найоптимальніший варіант. Саме тут використовується прогностична функція економічної теорії. Лише та економічна політика, що спирається на положення та висновки економічної теорії, може бути ефективною, виступати важливим засобом забезпечення ефективного розвитку як усієї економіки, так і її окремих складових частин.

Економічна політика, будучи системою заходів впливу на господарське життя, є засобом поєднання економічної теорії з правом. Останнє, як сукупність загальнообов'язкових норм поведінки, виступає важливим засобом впливу на суб'єктів господарського життя. Право встановлює загальні правила поведінки суб'єктів господарювання, регламентуючи їх дії через законодавство, що містить правові норми такого регулювання. Слід також зазначити, що ефективність правового регулювання залежить від того, наскільки правові норми відповідають тим об'єктивним умовам економічної діяльності, на вплив на які вони розраховані. Невідповідність між правом і економікою може бути подвійна: з одного боку, правові норми випереджають реальні економічні відносини, а з іншого - безнадійно від них відстають. В обох випадках ефективність економічної політики буде невисокою, оскільки передбачені нею заходи правового впливу на господарське життя не можуть суттєво позначитися на економічних процесах. Ця залежність помітно проявляється в економіці нашої країни. Частина законодавчих актів застаріла і не відповідає новим економічним реаліям, проте значний масив таких актів суттєво випереджає стан економіки, адекватний іншому рівню її розвитку. В обох випадках ефективність економічної політики, що будується на таких правових нормах, невисока.

Отже, за сучасних умов, коли наша країна здійснює перехід до якісно нового стану економіки, роль економічної теорії суттєво підвищується. Щоб змінити умови нашого життя, зробити Його кращим, необхідно розпізнавати природу економічних взаємозв'язків та взаємозалежностей, вивчити механізми використання економічних законів.