Історія економіки та економічної думки - Юхименко П.І. - Проблеми трансформації суспільства

Питання трансформації висунуті на перший план і мають важливе значення в теоретичних обґрунтуваннях інституціоналістів (Дж.К. Гелбрейт, Р. Хейлброннер, Л. Туроу та ін.). Разом із тим, їх концепції спрямовані на розробку футурологічних планів, прогнозів розвитку суспільства в майбутньому.

В концепції інституціоналістів чітко простежується характерне для сучасних соціальних теорій намагання спиратися на реальні процеси. Вони виходять із промислового виробництва, що швидко зростає й основу якого становлять великі корпорації, збільшення впливу НТП, неминучого ускладнення системи управління, зростаючої потреби у планомірній організації виробництва. Серед най важливіших проблем, що розкривають інституціоналісти, слід насамперед звернути увагу на корпорацію — велике монополістичне об'єднання, що втілює економічну могутність. Корпорацію розглядають як основу, організаційну структуру індустріальної системи сучасного суспільства, у процесі дослідження якого можна відповісти на багато питань, що виникають під час розгляду індустріальних відносин. Інституціоналісти активно вивчають взаємодію монополії та конкуренції, олігополії, управління динамікою доходів, цін, різні аспекти господарського механізму. Вони висвітлюють сутність і таких інститутів, як держава та її роль у розвитку економіки, профспілки, різні суспільні явища правового, морально-етичного, психологічного характеру. Загалом це створює багатоаспектний об'єкт дослідження прихильників соціально-інституціонального напряму, що відображає складне і суперечливе становище у сучасній економічній науці.

Механізм трансформації суспільства інституціоналісти визначають на основі того, що розвиток економічної системи і відносини між агентами господарювання формуються не тільки під впливом економічних, а й соціальних, політичних, психологічних і морально-етичних чинників. Серед чинників еволюційного оновлення суспільства на перший план вони висувають науково-технічну революцію, яка перетворює індустріальну структуру суспільства. Джерело змін вони вбачають у розвитку науки, техніки, створенні нових технологій. Технологічного трактування набувають проблеми економічного зростання, економічних криз, безробіття, заробітної плати, а також зрушення у соціальній структурі суспільства. Інституціоналісти враховують той факт, що НТП безпосередньо визначає економічний і соціальний розвиток суспільства, є вирішальним фактором його оновлення. Техніка і технологія по суті ототожнюються із соціально-економічними структурами. Принцип технологічного детермінізму лежить в основі теорії індустріального, постіндустріального, суперіндустріального, технотронного й інформаційного суспільства тощо.

Одним із найголовніших інститутів в індустріальній структурі суспільства інституціоналісти вважають корпорацію. Визнаючи незаперечним фактом переважання великого виробництва, вони розглядають корпорацію як його головний ланцюг, приділяючи її дослідженню значну увагу. На думку Дж. Гелбрейта, ніщо не є таким характерним для індустріальної системи, як масштаби сучасного корпоративного підприємства. Не заперечуючи проблем стосовно взаємовідносин власників (акціонерів), менеджерів і робітників, що виникають усередині корпорації, теоретики інституціоналізму акцентують увагу насамперед на проблемі відносин менеджерів і власників. Питання влади й управління вони розглядають як одне із центральних стосовно і корпорації, й індустріальної системи в цілому. Багато представників соціального напряму занепокоєні долею великих корпорацій. Американський економіст Д. Мюллер у книзі "Сучасна корпорація: прибуток, влада, зростання і функціонування" (1988), аналізуючи конфлікти, що виникають усередині монополій, виокремлює конфлікт за формулою не тільки "капіталіст — робітник", а і "менеджер — акціонер", що з'являється на основі розподілу прибутку. Визначаючи мотиви конфліктів, Д. Мюллер розглядає політику максимізації зростання компаній, яка призводить до зменшення доходів акціонерів.