Історія економічних вчень - Тарасевич В.М. - Тема 3. Класична політична економія

3.1. Історичні умови виникнення і особливості класичної політекономії

Класична політекономія відкриває науковий етап розвитку економічної думки. Вона виникає у період становлення і розвитку мануфактурного виробництва, зростання його товарності, розширення та поглиблення товарно-грошових відносин. Класична політекономія відрізняється від попередніх, донаукових економічних вчень, тим, що її представники заклали методологічні основи всіх наступних економічних досліджень, перейшли від описовості та емпіризму до аналізу внутрішніх закономірностей економіки суспільства, пошуку законів його руху. Економісти-класики вперше застосували теоретичний аналіз, який базується на вивченні значного масиву фактів, з'ясуванні їх внутрішніх сторін і залежностей.

Проникнення у сутність економічних відносин, відкриття законів і механізму їх дії є результатом, в тому числі, набуття товарними відносинами масовості та зрілості, можливості статистичного спостереження. З розвитком мануфактурного виробництва меркантилізм перестав відігравати провідну роль у поглядах на економіку: його головна ідея про грошове багатство суперечила новим реаліям. Мануфактура ознаменувала становлення промислового виробництва і приносила набагато більші доходи, ніж торгівля.

Підприємницький клас, що сформувався і загартувався у період первісного нагромадження капіталу і буржуазних революцій, відтіснив на другий план капітал, зайнятий у торгівлі, грошовому обігу і позичкових операціях. Товарний характер виробництва докорінно змінив відносини між виробництвом і торгівлею, - вони вже не могли спиратися на нееквівалентний обмін. З'явилися умови для вивчення вартості як закону цін.

Перераховані обставини сприяли тому, що економічна думка звернулася до аналізу сфери виробництва, предметом науки стали, здебільшого, закони зростання багатства у сфері матеріального виробництва, і відтепер всі ті, хто вивчав політекономію під таким кутом і застосовував причинно-наслідковий аналіз, стали називатися класиками.

Важливу роль у тому, що класичній школі вдалося проникнути у сутність економічних процесів, зіграли розвиток науки і техніки, філософії, історії, статистики. Ф. Бекон, Д. Локк, Т. Гобс звільнили науку від теології і здійснили першу спробу створення загальнонаукових методів пізнання, головним із яких був індуктивно-аналітичний метод. Саме його застосування сприяло поступовому переходу до тих способів і прийомів теоретичного аналізу, на яких будується і сучасна економічна наука.

Зазвичай в еволюції класичної політекономії виділяють три етапи:

1. Ранній (В. Петті, П. Буагільбер, фізіократи), - у межах якого відбувається формування абстрактного методу дослідження, виділення основних категорій, установлення об'єктивності економічних законів, здійснюється перша спроба аналізу економіки суспільства як єдиного організму.

2. Зрілий (А. Сміт, Д. Рікардо), - пов'язаний із створенням на основі узагальнення наявних економічних знань цілісної наукової системи, розробкою теорії соціально-економічного устрою суспільства, подоланням галузевого підходу до аналізу економічної діяльності, формуванням трудової теорії вартості і основ теорії взаємодії факторів виробництва та факторного розподілу доходів.

3. Пізній (Ж. Сісмонді, П. Ж. Прудон, Т. Мальтус, Ж. Б. Сей, Дж. Ст. Мілль та інші), - є відбиттям загострення основних протиріч капіталізму і позначається розробкою теорій, концепцій і підходів, спрямованих на їх пом'якшення. Йдеться про теорії факторів виробництва і витрат, функціональний і граничний аналіз, пропозиції щодо соціальних реформ.