Основи економічної теорії - Крупка М.І. - Вплив непрямих податків на пропозицію

Розглянувши суть та відмінності прямих і непрямих податків, з'ясуємо вплив останніх на пропозицію. Аналізуватимемо лише непрямі податки, тому що саме вони найістотніше впливають на ринкову рівновагу. Використовуючи знання з теорії попиту та пропозиції, з'ясуємо, якою мірою призначення непрямих податків, а конкретніше індивідуальних і універсальних акцизів, впливає на рівноважну ціну. За допомогою мікроекономічного аналізу спробуємо показати, яким чином податковий тягар розподіляється між продавцями і покупцями певної продукції, а також яку роль у цьому розподілі відіграють еластичність попиту та пропозиції.

Для того, щоб вивчити мікроекономічний вплив акцизу на рівноважну ціну підакцизного товару, доцільно проаналізувати поведінку його кривої пропозиції. Ії поведінка дещо відрізнятиметься залежно від того, яку ставку податку буде застосовувати уряд - тверду чи у відсотках. Якщо говорити про акцизи, а саме їх ми будемо розглядати надалі, то практика різних країн показує, що універсальні акцизи встановлюються лише у вигляді відсотка до ціни товару. Отже, при зростанні ціни підакцизного товару зростає й абсолютний обсяг податку з одиниці товару. Що ж стосується індивідуальних акцизів, то вони, як правило, призначаються за твердою ставкою, але в деяких країнах може застосовуватися й відсоткова ставка, як в Україні.

Спочатку розглянемо, яким чином реагує крива пропозиції на призначення індивідуального акцизу за твердою ставкою. Наприклад, уряд визначає акцизний податок у розмірі 0,5 грн. на пачку сигарет. Це, за інших однакових умов, спричинить спад виробництва за кожним рівнем цін, унаслідок чого крива пропозиції сигарет переміститься на графіку вліво і вгору. Пояснюється це тим, що збільшення витрат виробництва цього товару веде до зменшення його пропозиції.

Виникає запитання: на скільки переміститься наша крива пропозиції? Вона переміститься настільки, що кожна визначена кількість товару тепер пропонуватиметься за старою ціною плюс додані 0,5 грн. акцизного податку на кожну пачку сигарет. Тут варто наголосити, що до призначення акцизного податку ціна пропозиції і ціна попиту збігалися з рівноважною ціною.

Отже, нова ціна пропозиції за кожну визначену кількість сигарет складається з двох частин: старої ціни пропозиції за дану кількість та твердої ставки податку, яку ми позначимо як Т.

Зобразимо описані процеси на моделях (рис. 2,3 і 4).

До встановлення індивідуального акцизу попит і пропозиція на графіку (рис. 2) представлені кривими D і S. Ро - рівноважна ціна, яка відповідає величині рівноваги Qo. Ринок даного товару (сигарет) знаходиться у стані рівноваги. За цієї умови ціна виробників (ціна виторгу) збігається з ціною споживачів (ціною продажу). Вони дорівнюють ціні Ро.

Після призначення податку для кожного обсягу пропозиції рівень ціни зросте на величину твердої ставки податку Т. У нашому умовному прикладі Т в 50 коп. за одну пачку сигарет. На рис. З крива пропозиції буде доповнена новою кривою пропозиції S'. Тепер виробники пропонуватимуть кількість товару Qо за ціною Р1+ Р0 + Т, а не за ціною Ро, як це було до встановлення податку. Геометрично Т дорівнює відрізку еb на рис. 3. Оскільки попит на сигарети не змінився (крива D залишилася в попередньому положенні), то споживачі за ціною Р1 зможуть викупити кількість товару Q1. Тимчасово на ринку сигарет утвориться їх надлишок у розмірі Q1Qо одиниць, який з часом буде усунутий грою конкурентних

Рис. 2. Криві попиту та пропозиції до призначення індивідуального акцизу

Рис. 3. Тимчасове порушення ринкової рівноваги на ринку сигарет після призначення індивідуального акцизу

Рис. 4. Стан нової рівноваги на ринку сигарет після призначення індивідуального акцизу

Рис. 5. Розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями на ринку сигарет

Аналіз впливу непрямих податків на ринкову рівновагу продовжимо в напрямі з'ясування деяких особливостей цього впливу при застосуванні урядом універсальних акцизів - податку з продажу чи податку на додану вартість.

Що відбувається на ринках товарів, коли уряд призначає податок з продажу за ставкою, скажімо, 5%? Поведінка споживачів і виробників тепер буде майже така, як і у випадку призначення індивідуального акцизу. Слово "майже" у цьому випадку підкреслює наявність деяких нюансів у цій поведінці. По-перше, універсальні акцизи охоплюють надзвичайно широке коло товарів і послуг, і тому споживачі мають дуже малі шанси, щоб їх уникнути, переорієнтувавши свій попит на товари-замінники. По-друге, абсолютна величина податку в ціні продажу (ціні споживача) буде тим більшою, чим вищою була рівноважна ціна до призначення податку з продажу чи податку на додану вартість. Зауважимо, що в умовах високих темпів інфляції, сплата податку на додану вартість, наприклад, поквартально, як це було в Україні до 1994 р., вигідна діловим підприємствам і невигідна державі. Адже за час, що відділяв сплату податку на додану вартість від моменту його отримання підприємствами у вигляді частини виторгу від реалізації оподатковуваних товарів чи послуг, відбувалося значне знецінення таких податкових платежів.

- Непропорційне зростання рівнів цін продажу для різних обсягів пропозиції товару після запровадження універсального акцизу (менше для цін, що відповідають меншим обсягам пропозиції, і більше для цін, що відповідають більшим обсягам пропозиції) знаходить відображення у непаралельному розташуванні кривої пропозиції S' щодо початкової кривої пропозиції S (рис. 6). Якщо при встановленні акцизного податку на сигарети довжина відрізків еb і ае' була однаковою і відбивала тверду ставку податку Т (рис. 5), то тепер відрізок еb довший, ніж відрізок ае' (рис. 6).

Рис. 6. Встановлення нової рівноважної ціни на ринку гіпотетичного товару після призначення універсального акцизу

Як видно з рис. 6, всі висновки, зроблені щодо призначення акцизного податку, дійсні і у випадку призначення Непрямого податку у вигляді процентної ставки. Що ж стосується зазначених відмінностей між ними, то друга відмінність (розташування кривих S і S') має швидше більш теоретичне, ніж практичне значення. Адже уряд, встановлюючи непрямий податок (індивідуальний чи універсальний акциз), звертає увагу лише на існуючу рівноважну ціну та на ті можливі податкові надходження, котрі може отримати бюджет. Уряд здатний прогнозувати рівень нової рівноважної ціни, а також те, яка зі сторін ринкових відносин сплачуватиме більшу чи меншу частку податкового тягаря. Такі прогнози можна складати за умови, що відомі коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції в точці старої ринкової рівноваги (в наших моделях це точка е).

Цінова еластичність попиту та пропозиції відіграє надзвичайно важливу роль у мікроекономічному аналізі впливу акцизів на ринкову рівновагу. Вона враховується урядом при виборі підакцизних товарів. Існує правило, згідно з яким, чим не еластичнішими є попит і пропозиція, тим меншим буде зниження обсягу виробництва, що виникає внаслідок зростання ціни після запровадження непрямого податку. Галузі, товари яких нееластичні за попитом і пропозицією, більш придатні для непрямого оподаткування, ніж галузі, в яких виробляються товари і послуги, що характеризуються високим рівнем цінової еластичності попиту і пропозиції.

Співвідношення коефіцієнтів цінової еластичності попиту і пропозиції, обчислених у межах відрізків ее' і еа, що утворюються на кривих попиту і пропозиції, зображених на рис. 5 і рис. 6, визначає розподіл податкового тягаря між споживачами і виробниками. Основний тягар непрямого податку припадатиме на відносно більш нееластичну сторону ринку. Наприклад, коли в точці вихідної ринкової рівноваги (точка е на рис. 5 і 6) Ed> Еs, то за інших однакових умов більшу частину податкового тягаря сплачуватимуть виробники даного товару, і навпаки, коли Ed< Еs, то більша частина податкового тягаря ляже на плечі споживачів. Якщо ж Ed = Еs, то податковий тягар поділиться порівну між продавцями і покупцями.

Коефіцієнти цінової еластичності попиту і пропозиції для вихідної точки рівноваги (е), що установилася на ринку товару, на який уряд хоче ввести непрямий податок, можна більш-менш точно визначити емпірично. Якщо є достовірні відомості про Ро, Qо, Еd та Еs, то тоді можна прогнозувати можливі зміни в рівноважній ціні, кількості рівноваги, розподілі податкового тягаря після введення непрямого податку.

З'ясування ролі, яку відіграють еластичність попиту і пропозиції у розподілі податкового тягаря, дозволяє тримати відповідь на питання: чому в багатьох країнах індивідуальний акциз призначається на такі товари, як тютюнові вироби та алкогольні напої, тобто на так звані "суспільно шкідливі" товари? Одне з популярних пояснень таких дій уряду, що влаштовує, в першу чергу, уряди держав, а не

Рис. 7. Розподіл податкового тягаря на ринку інсуліну

споживачів названих товарів, таке: алкоголь і тютюн шкідливі для здоров'я громадян, і тому в інтересах держави необхідно обмежувати їх споживання, тому на ці товари запроваджується непрямий податок. Однак практика застосування акцизних податків засвідчує, що вони практично не впливають на зменшення обсягу споживання "суспільно шкідливих" товарів. Чому так відбувається?

Справа в тому, що цінова еластичність попиту на алкогольні та тютюнові вироби надзвичайно низька, оскільки у значної кількості людей виробляється біологічна залежність від споживання цих товарів. Поведінку такого роду ринків ілюструє модель ринку інсуліну для хворих важкою формою цукрового діабету (рис. 7).