Політична економія - Ніколенко Ю.В. - Глава 17. СУКУПНИЙ ПРОДУКТ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

§ 1. ПОНЯТТЯ ВАЛОВОГО ВНУТРІШНЬОГО ПРОДУКТУ

Кінцевою метою функціонування економіки є виробництво товарів та послуг для задоволення потреб людей. Щобільшим буде сукупний продукт, то більшою мірою суспільство зможе задовольняти свої потреби. З огляду на це величину сукупного продукту нерідко розглядають як показник рівня матеріального добробуту суспільства.

З-поміж усіх вимірювачів сукупного продукту найбільш вживаним у сучасних умовах є показник валового внутрішнього продукту (ВВП). ВВП являє собою сукупну ринкову вартість всього обсягу кінцевих товарів та послуг, вироблених у країні за певний період часу. Аби повніше розкрити сутність показника ВВП, зупинимося на деяких його важливих характеристиках.

1. ВВП є грошовим показником. Необхідність обчислення ВВП у грошовій формі зумовлена тим, що зведення різноманітних товарів і послуг до єдиного показника потребує застосування деякої спільної для них одиниці виміру, у якості якої якраз і виступають гроші. Інакше кажучи, за своїми споживчими властивостями товари та послуги є надзвичайно різнорідними і в цьому відношенні не-зіставними. Водночас всіх їх об'єднує те, що вони мають грошовий вимір. Наявність цього спільного для всіх товарів та послуг грошового виміру і дозволяє звести їх до єдиного показника.

2. При розрахунку ВВП враховується лише вартість кінцевих продуктів і, відповідно, не враховується вартість проміжних продуктів. При цьому під кінцевими продуктами розуміють продукти, призначені для кінцевого споживання, а не для перепродажу чи подальшої переробки. Приміром, у разі виробництва із пшениці борошна, а з борошна хліба кінцевим продуктом буде лише хліб, тоді як пшениця і борошно - проміжними продуктами. Відповідно, при розрахунку ВВП враховуватиметься лише вартість хліба і не враховуватиметься вартість пшениці і борошна.

Але чому ВВП включає лише вартість кінцевої продукції? Відповідь на це запитання не становитиме труднощів, якщо зважити на ту обставину, що вартість кінцевої продукції вже включає в себе вартість проміжної продукції. Зокрема, у нашому прикладі вартість хліба включає вартість борошна, а вартість борошна включає вартість пшениці. Відтак, врахування в рамках одного й того ж показника поряд з вартістю кінцевих продуктів вартості проміжних продуктів призводило б до того, що та сама вартість враховувалася б декілька разів. Зрозуміло, що численне врахування тієї самої вартості давало б завищену оцінку обсягу виробництва.

Додана вартість - це ринкова вартість продукції фірми за вирахуванням вартості сировини та матеріалів. Враховуючи те, що сировина та матеріали і є проміжною продукцією, неважко дійти висновку, що ВВП можна розрахувати як суму доданої вартості, створеної всіма фірмами країни.

3. Показник ВВП не включає операцій з перепродажу потриманих товарів, оскільки подібне включення, як і врахування вартості проміжної продукції, означало б допущення подвійної лічби.

4. ВВП є показником вартості продукції, виробленої на території країни незалежно від громадянства виробників. Цей показник включає результати економічної діяльності іноземців всередині країни, але не включає результатів економічної діяльності її громадян за кордоном. Натомість показник валового національного доходу (ВНД) відображає результати економічної діяльності лише громадян країни. Він не включає результатів економічної діяльності іноземців всередині країни, але включає результати економічної діяльності її громадян за кордоном. Приміром, якщо громадянин країни А має бізнес в країні Б, то отримувані ним від нього доходи повинні включатися у ВНД країни А і не включатися в її ВВП. Водночас ці ж самі доходи є частиною ВВП країни Б.

Крім змін у кількості вироблених товарів та послуг, з часом відбуваються і зміни у цінах на них. Зміни у рівні цін вимірюються за допомогою індексу цін.

Індекс цін

Ціна ринкового кошика у даному році

уданому =----- х100%.

Ціна ринкового кошика у базовому році

році

Ринковий кошик - це фіксований набір товарів та послуг, стосовно якого здійснюється вимірювання змін у цінах. Базовий рік - це рік, починаючи з якого здійснюється таке вимірювання.

Індекс цін може розраховуватися для різних наборів товарів та послуг. Широкого застосування набув, зокрема, індекс споживчих цін, за допомогою якого вимірюються зміни у цінах на товари та послуги, що входять до складу споживчого кошика.

Індекс цін, розрахований щодо ВВП в цілому, називається дефлятором ВВП. Дефлятор ВВП показує, яких змін протягом певного періоду часу зазнав загальний рівень цін на кінцеві товари та послуги, що виробляються в країні.

ВВП, виражений в цінах, існуючих на момент часу, коли він був вироблений, називається номінальним ВВП. ВВП, скоректований з урахуванням змін, що відбулися за певний період часу у рівні цін, називається реальним ВВП. За допомогою показника реального ВВП вимірюється вартість загального обсягу виробництва в різні роки за припущення, що ціни, починаючи з базового року, залишалися незмінними. Такий підхід дозволяє скоригувати грошовий показник ВВП таким чином, аби він відображав зміни у кількості вироблених товарів та послуг, а не у цінах на них.

Маючи дані щодо величини номінального ВВП даного року та дефлятора ВВП, можна розрахувати реальний ВВП даного року:

Припустимо, що номінальний ВВП країни впродовж певного періоду часу подвоївся і склав на кінець цього періоду 200 млрд гр. од. Припустимо також, що за цей же час ціни на кінцеві товари та послуги зросли в країні на 25%. Тоді дефлятор ВВП для даного періоду складе 125 [ = (125 : 100) х 100], а реальний ВВП на кінець періоду -160 млрд гр. од. [ = (200 млрд гр. од. : 125) х 100]. Таким чином, хоча номінальний ВВП впродовж зазначеного періоду збільшився вдвічі, реальний ВВП - лише на 60% (зі 100 млрд гр. од. до

160 млрд гр. од.). Це пояснюється тим, що частина зростання ВВП в його номінальному виразі була забезпечена за рахунок підвищення рівня цін на кінцеві товари та послуги.

Хоча показник ВВП і є досить точним вимірювачем обсягу виробництва в країні, він не враховує деяких видів та наслідків господарської діяльності і в цьому відношенні є недосконалим.

По-перше, існують певні види господарської діяльності, результати яких не проходять через ринок і тому не можуть бути з достатньою точністю враховані при обчисленні ВВП. Насамперед, йдеться про ті види господарської діяльності, які здійснюються всередині домогосподарств (приготування їжі, прибирання квартири). Обсяг створеної і спожитої всередині домогосподарств продукції може бути достатньо великим, однак, оскільки вона не виходить за їх межі, її точне вимірювання являє собою вкрай складне завдання.

По-друге, показник ВВП не враховує всієї господарської діяльності ще й у тому відношенні, що не відображає обороту у тіньовій економіці, оскільки такі обороти не обліковуються державою.

По-третє, ВВП є показником обсягу виробленої продукції, а не є її складу, який може не повною мірою відповідати потребам суспільства. Приміром, держава може занадто багато ресурсів спрямовувати на виробництво національної оборони.

По-четверте, виробництво та зростання ВВП нерідко супроводжується погіршенням стану навколишнього середовища. При цьому шкода, яка завдається навколишньому середовищу, не береться до уваги при обчисленні ВВП.

Та незважаючи на відмічені недосконалості показника ВВП, саме він визнається переважною більшістю економістів найкращим із усіх існуючих на сьогодні вимірювачів результатів функціонування економіки країни.