Політична економія - Ніколенко Ю.В. - Транснаціональні корпорації

Глобальні тенденції інтернаціоналізації виробництва і капіталу, приватизації, стратегічних альянсів і лібералізації зовнішньої торгівлі поставили в центр світового економічного розвитку транснаціональні корпорації (ТНК). Якраз ТНК є основним структурним елементом економіки більшості країн, основною силою їхнього розвитку та підвищення ефективності. Враховуючи можливості подальшого перерозподілу світових ринків та сфер впливу спеціалісти прогнозують можливість появи міжнародних суперкорпорацій шляхом злиття, поглинання або об'єднання найбільших корпорацій світу.

ТНК - це найбільші компанії, які мають (за класифікацією ООН) щорічний оборот не менше 100 млн дол США, філії - не менше, ніж в 6 країнах світу, частку активів за кордоном - не менше 25%. ТНК стали панівною формою міжнародних корпорацій після Другої світової війни, прийшовши на зміну міжнародним картелям. Свого часу закордонні підприємства в міжнародних картелях створювалися як самостійні, технологічно відособлені одиниці, продукція яких призначалася для реалізації в країні базування монополії. Зростання суспільного характеру виробництва, його інтернаціоналізація привели до трансформації міжнародних компаній, до виникнення ТНК.

У межах сучасних ТНК склалися міжнародні виробничі комплекси, які об'єднані численними виробничими, фінансовими і управлінськими зв'язками і базуються на внутрішньо-фірмовому поділі праці. Відповідно до такої організації виробництва філії однієї корпорації в різних країнах спеціалізуються на випуску окремих вузлів, деталей, здійсненні окремих операцій, спільно випускаючи готову продукцію. Так, ТНК, які працюють у радіоелектронній галузі, перенесли за межі країн базування (в основному в південну Корею, Сингапур, Тайвань) найбільш трудомістку частину виробничого циклу і, таким чином, знизили витрати за рахунок використання більш дешевої робочої сили, оскільки в розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, існує значний розрив у рівні заробітної плати.

На початку ХХІ ст., за даними ООН, у світі функціонувало більше 65 тис. ТНК, які контролювали більше 850 тис. закордонних компаній по всьому світу, в яких працювало більше 74 млн чол. За останні три з половиною десятиліття кількість ТНК зросла в 9 разів (в 1970 р. було зареєстровано тільки 7 тис. таких фірм). Основна частина ТНК зосереджена в США, країнах ЄС та Японії. В цілому на території промислово розвинених країн розташовано більше 80% материнських компаній і 33% дочірніх.

Ядро світогосподарської системи складають 500 найбільших ТНК, які мають практично необмежену економічну владу. Економічну потужність великих ТНК можна порівняти з ВВП середніх держав. Ринкова капіталізація деяких ТНК перевищує 500 млрд дол, а щорічні обсяги продажів складають 150-200 млрд дол. Щорічний чистий прибуток кожної з великих корпорацій практично дорівнює річному бюджету України.

Сьогодні ТНК контролюють більше 50% світового промислового виробництва, 67% міжнародної торгівлі, більше 80% патентів та ліцензій на нову техніку, технології і ноу-хау та прямих зарубіжних інвестицій. Практично вся торгівля сировиною на світових ринках контролюється ТНК, у тому числі, 90% світової торгівлі пшеницею, кавою, кукурудзою, тютюном, лісоматеріалами, залізною рудою; 85% - міддю, бокситами, 80% - оловом, чаєм; 75% - натуральним каучуком, сирою нафтою.

ТНК, як правило, є багатогалузевими компаніями, діяльність яких широко диверсифікована. Так, кожна з 500 найбільших ТНК США має в середньому підрозділи в 11 галузях, а найбільш потужні охоплюють по 30-50 галузей. Серед 100 найбільших промислових компаній Великобританії багатогалузевими є 96, Італії - 90, Франції - 84, Німеччини - 78.

Сукупні валютні резерви ТНК в декілька разів перевищують сукупні резерви всіх центральних банків світу. У зв'язку із цим переміщення тільки 1-2% маси грошей, які знаходяться в їхньому володінні, може змінити паритет національних валют.

Важливим фактором посилення економічної потужності ТНК є численні злиття та поглинання, які останнім часом збільшились.

У доповіді Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНК-ТАД) у 2000 р. було відмічено, що діяльність ТНК поширюється практично на всі сфери економічної діяльності, але пріоритетними є автомобільна промисловість, видобуток і транспортування нафти, виробництво електронного і електричного обладнання, у сфері інтересів поступово опиняється комунальна сфера й телекомунікаційний сектор.

Діяльність ТНК всебічно сприяє зміцненню міжнародних господарських зв'язків, інтернаціоналізації господарського життя. Величезний обсяг товарів і послуг, які виробляють ТНК у різних регіонах світу, сприяє поглибленню міжнародного поділу праці: поділ праці між країнами доповнюється міжнародним поділом праці всередині фірм.